Судове рішення #18209430

Справа №  22-а-465/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Зима І. Є.  

                                                                      Доповідач в 2-й інстанції:   Бермес І. В.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 року     колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Бермеса І.В.

Суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.

При секретарі:  Стасів М.І.

Без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління  пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова на  постанову Шевченківського районного суду  м. Львова від 07.05.2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Львова про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася 24.02.2010 р. до суду із позовом, в якому просила зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Львова нарахувати та виплатити в її користь невиплачене як дитині війни підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни " за 2007-2009 роки.

          Постановою Шевченківського районного суду  м. Львова від   07.05.2010 року позов в Залізничному районі м. Львова задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Львова нарахувати та виплатити з 09 липня по 31 грудня 2007р. та з 22 травня 2008 по 31 грудня 2008 року та з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.  ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з врахуванням виплачених сум, в решті позовних вимог відмовлено.

З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи, з клопотанням про відкладення справи не звертались, тому розгляд справи відповідно до ч. 4 ст. 196 КАСУ здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у розгляді справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису згідно ч. 1 ст. 41 КАСУ.

         Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія судців приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

         Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист війни»пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком.

         Вимоги щодо підвищення пенсії за 2007-2008 роки задоволено частково, оскільки положення Закону України «Про державний бюджет України»на 2007-2008 роки, якими було зупинено підвищення пенсії дітям війни у відповідні періоди, визнані неконституційними і втратили чинність з 09.07.2007р. та з 22.05.2008р. - часу ухвалення відповідних рішень Конституційним судом України.

         З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

         Мотиви та доводи апеляційної скарги в цій частині висновки суду не спростовують і є безпідставними, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.

      Поряд з тим, в ході розгляду справи у суді першої інстанції відповідач наполягав на застосуванні річного строку позовної давності, передбаченого ст.99 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції) (а.с.15).

          Оскільки позивач звернулася до суду 24.02.2010 р., то строк звернення до суду за 2007-2008 роки нею пропущено, а за 2009 рік частково. Позивач, не навела мотивів та не надала доказів, що такий строк пропущено з поважних причин, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з 24.02.2009р. по 31.12.2009 р.

Керуючись ч. 2 ст. 20 КАС України, Законом України від 02 грудня 2010 р. № 2748/УІ „Про внесення змін до розділу XII „Прикінцеві положення Закону України „Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206,211,212 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в  Залізничному районі м. Львова задоволити частково.

Постанову Шевченківського районного суду  м. Львова від 07.05.2010 року у справі № 2а-703/10 скасувати та прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Львова про зобов'язання вчинити дії задоволити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Львова та зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Львова нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 щомісячне підвищення пенсії як дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 24.02.2009 року по 31.12.2009 року з врахуванням виплачених сум.

          Стягнути з управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Львова 3,40 грн. державного мита на користь ОСОБА_2.  

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

Постанова набирає законної сили через п"ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

       ГОЛОВУЮЧИЙ:          І.В. Бермес

          СУДДІ:           М.М.Шандра

          Н.Л.Шумська



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація