СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
10 жовтня 2006 року |
Справа № 20-3/122-12/084-4/124 |
м. Севастополь
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Дугаренко О.В.,
Фенько Т.П.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю:
прокурора: не з'явився,
представника позивача: Расохацька І.В., довіреність№251810-0 від 05.07.06,
відповідача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1,
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 14 серпня 2006 року по справі № 20-3/122-12/084-4/124
за позовом Прокурора Нахімовського району міста Севастополя (вул. Робоча, 18,Севастополь,99001)
в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Гер. Севастополя, 74,Севастополь,99001)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення заборгованості за прибутковим податком та податком на додану вартість в сумі 804646,40 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою місцевого господарського суду позовні вимоги з урахуванням уточнень до позову задоволені. З відповідача на користь позивача стягнута заборгованість перед бюджетом у сумі 804.555,30 грн.
Постанова мотивована тим, що відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість і прибутковому податку у сумі 804.646,40 грн., яка визначена судом і до наступного часу не погашена.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, позов залишити без задоволення, вважаючи що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що актом перевірки не встановлено приріст активів, перевірка проведена з порушенням норм діючого законодавства, у позові не вказані активи, які могуть бути стягнути як погашення податкового боргу.
Заперечення не апеляційну скаргу до суду не надходили.
У судовому засіданні з 3 жовтня 2006 року по 10 жовтня 2006 року оголошувалась перерва, позивач підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача та прокурор з її доводами не погодились, вважають постанову повністю законною та обґрунтованою.
На підставі статті 184, 195, 196, 198 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний господарський суд витребував від сторін додаткові докази (а.с.159-161, 168-175), перевірив доводи апеляційної скарги та матеріали справи, встановив наступне.
26 серпня 2003 року Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя була проведена документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період з 3 серпня 1999 року по 31 грудня 2001 року.
У ході перевірки було встановлено відсутність у суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 книги обліку доходів та витрат, книги обліку придбання товарів, книги обліку продаж, податкових та витратних накладних, які є первинними документами податкового обліку, у зв'язку з чим відповідно до пункту 4.3 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковим органом суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 сума податкового зобов'язання за 2000 рік була визначена косвеним методом -методом економічного аналізу (з податку на додану вартість) і методом контроля витрат та доходов (з прибуткового податку).
За наслідками перевірки складено акт НОМЕР_2 (а.с. 8-12).
На підставі цього акту перевірки 27 серпня 2003 року начальником Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя прийняті податкові повідомлення-рішення про визначення суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 податкового зобов'язання за непрямими методами:
1.НОМЕР_3 з прибуткового податку у сумі 711.203,40 грн.,
2. НОМЕР_4 з податку на додану вартість у сумі 93.443 грн., у тому числі за основним платежем 62.273 грн., штрафні санкції 31.170 грн. (а.с. 14).
У зв'язку з відмовою платником податків узгодити податкове зобов'язання, нараховане податковим органом з використанням непрямого методу, податкові зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 у сумі 804.646,40 грн. за позовом Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя визначені рішенням господарського суду міста Севастополя у справі № 20-7/148-12/189-5/169-3/355, яке набрало законну силу 16 лютого 2006 року (а.с. 23-24, 25-29, 89), і згідно з пунктом 1.2 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21 грудня 2000 року (зі змінами) є податковим боргом.
13 березня 2006 року на адресу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 направлена перша податкова вимога НОМЕР_5 про наявність податкового боргу у сумі 804.555,30 грн., з якій податок на додану вартість 93.442,95 грн. і податок з доходів фізичних осіб 711.112,35 грн. (а.с. 160 чи 168), та виникнення у силу підпункту „а” підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181-Ш права податкової застави на активи платника податків. Ця вимога отримана платником 5 квітня 2006 року особисто (а.с. 168).
28 березня 2006 року платник податків була повідомлена про наявність за рішенням суду податкового боргу у сумі 804.555,30 грн. (а.с. 16).
5 травня 2006 року направлена друга податкова вимога НОМЕР_6 про наявність податкового боргу у вищевказаній сумі (а.с. 161), яка отримана платником 10 травня 2006 року особисто (а.с. 159, 169).
7 квітня 2006 року податковим керуючим Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя складено акт описи активів, на які поширюється право податкової застави НОМЕР_7 (а.с. 170), від одержання якого суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 відмовилась, про що складено акт (а.с. 171) та здійснена реєстрація в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 172).
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України № 2181-Ш передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Примусове стягнення податкової заборгованості - передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків, тобто кошти, матеріальні та нематеріальні цінності (пункт 1.7 статті 1 Закону України № 2181-Ш).
Згідно з пунктом 11 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” № 3813-ХП від 24 грудня 1993 року органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Як слідує з матеріалів справи, до наступного часу відповідач не прийняв мер з погашення податкового боргу.
Апеляційна інстанція вважає неспроможними доводи апеляційної скарги, тому що питання правомірності проведення перевірки та правильності встановлених її обставин не відносяться до предмету розгляду у цій справі, а стягнення податкового боргу у судовому порядку не зобов'язує вказувати активи платника податків у позові, так як ці активи відповідно до Закону України № 2181-Ш визначаються актом опису, який у даному разі складений 7 квітня 2006 року та містіть перелік активів, які можуть бути стягнути як погашення податкового боргу.
Оскарження відповідачем рішення суду у справі №20-7/148-12/189-5/169-3/355, яким визначені податкові зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 у сумі 804.646,40 грн., до Вищого адміністративного суду України не є підставою для зупинення провадження у цій справі. У разі скасування Вищим адміністративним судом України вказаного рішення, позивач має право звернутися до суду з заявою про перегляд постанови у цій справі за нововиявленими обставинами.
Враховуючи висловлене, апеляційна інстанція вважає, що місцевим господарським судом постанова прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав до скасування (зміни) рішення суду не має, апеляційна скарга необґрунтована і задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 24, 195, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду міста Севастополя від 14 серпня 2006 року у справі № 20-3/122/-12/084-4/124 залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді О.В. Дугаренко
Т.П. Фенько