Справа № 22-а-1509/11 Головуючий у 1 інстанції: Ригіна Л. М.
Доповідач в 2-й інстанції: Петричка П. Ф.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2011 року
колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Петрички П.Ф.
Суддів: Цяцяка Р.П., Мацея М.М.
При секретарі: Купчак О.В.
Без участі сторін:
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою Залізничного відділу соціального захисту населення департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07 серпня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
В квітні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Залізничного відділу соціального захисту населення департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій неправомірними щодо нарахування державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у неповному розмірі, зобов’язання вчинити дії, стягнення суми.
В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що вона є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” має право на одержання щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Посилаючись на те, що такі виплати їй не проводились у розмірі, встановленому законом, просила визнати неправомірними дії відповідача щодо недоплати допомоги при народженні дитини та зобов’язати призначити і виплатити з липня 2007 року по лютий 2009 року.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 07 серпня 2009 р., адміністративний позов задоволено частково.
Зобов’язано Залізничний відділ соціального захисту населення департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_2 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а в іншій частині позову - відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі Залізничний відділ соціального захисту населення департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з вимогою про захист права щодо одержання державної допомоги по догляду за дитиною за період 2007 –2009 роки лише в квітні 2009 р., причини пропущення річного строку пов’язувала з тим, що їй було невідомо про її право на допомогу по догляду за дитиною, про порушення своїх прав дізналась з преси у вересні 2008 р., пропущений строк просила поновити.
Оскільки частиною 2 статті 99 КАС України ( в редакції Закону до 7.07.2010 р.) передбачений річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, відповідач у запереченні проти позову від 07.07.2009 р. (а.с. 17-18) просив відмовити у задоволенні позову з підстав пропущення позивачем річного строку звернення до суду.
Разом з тим судом не було враховано положень частини 1 статті 100 КАС України ( в редакції до 7.07.2010 року), згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.
Суд не навів в постанові правового обґрунтування щодо пропущення строку звернення до суду з поважних причин, посилаючись на положення ч. 4 ст. 99 КАС України щодо звернення позивача за вирішенням спору в досудовому порядку.
Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки він не узгоджується з вимогами закону.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 99 КАСУ ( в редакції до 7.07.2010р.) досудовий порядок вирішення спору повинен бути встановлений законом.
Між тим Закон України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” не передбачає досудового вирішення спору по застосуванню його положень і, зокрема ст. 15 Закону.
Про своє порушене право позивач дізнався ще в серпні 2007 р., тобто в день отримання допомоги в розмірі меншому, ніж встановлено законом.
Позивач мав можливість ознайомитись із законом „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” у будь - який час, тому що Закон є загальнодоступним для ознайомлення.
У зв’язку з допущеним порушенням норм процесуального права постанова суду про задоволення позову за період з 09.07. 2007 року по 31 грудня 2007 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в позові.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. 207, ч. 10 ст. 183 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в ила:
Апеляційну скаргу Залицького відділу соціального захисту населення департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задовольнити частково.
Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 07 серпня 2009 року скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Залізничного відділу соціального захисту населення департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років - відмовити за пропуском строку звернення до суду.
Постанову суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишити без змін, апеляційну скаргу в цій частині - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду протягом 20 - ти днів.
Головуючий
Судді: