Справа № 22-а-618/11 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.
Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Бермеса І.В.
Суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.
Без участі сторін
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України у Жовківському районі Львівської області на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 11 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України у Жовківському районі Львівської області про зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернулася 18.01.2010 р. до суду із позовом, в якому просила зобов’язати управління Пенсійного Фонду України у Жовківському районі Львівської області нарахувати та виплатити в її користь невиплачене як дитині війни підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” за 2007-2008 роки.
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 11 травня 2010 року позов задоволено частково. Зобов’язано управління Пенсійного Фонду України у Жовківському районі Львівської області нарахувати та виплатити з 9 липня по 31 грудня 2007 року ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з врахуванням виплачених сум, в решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків.
Сторони в судове засідання не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи, з клопотанням про відкладення справи не звертались, тому розгляд справи відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що її слід задоволити частково, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Задовольняючи частково вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком.
Вимоги щодо підвищення пенсії за 2007 рік задоволено частково, оскільки положення Закону України «Про державний бюджет України»на 2007-2008 роки, якими було зупинено підвищення пенсії дітям війни у відповідні періоди, визнані неконституційними і втратили чинність з 09.07.2007р. та з 22.05.2008р. –часу ухвалення відповідних рішень Конституційним судом України.
Однак, колегія суддів приходить до переконання щодо відмови у задоволенні позовних вимог за пропуском строку звернення до суду, оскільки відповідно до ч.2 ст.99 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свої прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Покликання позивача на те, що про порушення своїх прав він дізнався із засобів масової інформації, без зазначення конкретної дати, не є достатнім доказом того, що такий строк пропущено з поважних причин.
Оскільки позивач звернулася до суду 18.01.2010 року, то строк звернення до суду за 2007-2008 роки, на застосуванні якого наполягав відповідач, нею пропущено, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою в позові відмовити.
Керуючись ч. 2 ст. 20 КАС України, Законом України від 02 грудня 2010 р. № 2748/УІ „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення Закону України „Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами ст.198, п.4 ст.202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України у Жовківському районі Львівської області задовольнити.
Постанову Жовківського районного суду Львівської області від 31 березня 2010 року по справі № 2а-225/10 за позовом ОСОБА_2 скасувати та прийняти нову постанову.
В позові ОСОБА_2 про визнання неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України у Жовківському районі Львівської області та зобов’язання управління пенсійного фонду України у Жовківському районі Львівської області нарахувати та виплати підвищення до пенсії дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
ГОЛОВУЮЧИЙ: І.В. Бермес
СУДДІ: М.М.Шандра
Н.Л.Шумська