Справа № 22-ц-1445/11 Головуючий у 1 інстанції: постигач Б.А.
Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2011 року м.Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Петрички П.Ф., Зверхановської Л.Д.,
секретаря - Глинського О.А.,
з участю: представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_4, її адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційою скаргою ОСОБА_4 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 23 листопада 2010 року у справі за позовом кредитної спілки "Самопоміч" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту,-
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 23 листопада 2010 року зазначений вище позов задоволено. Суд вирішив солідарно стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 в користь кредитної спілки (далі-КС) "Самопоміч" 13 425 гривень 33 копійки заборгованості за договором позики від 26.08.2008 року, 134 гривень 25 копійок судового збору та 120 гривень витрат з інформаційно-технічного розгляду справи.
Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_4 Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з неї заборгованості за договором споживчого кредиту з підстав неповного з"ясування обставин, які мають значення для справи, неправильного та неповного дослідження доказів по справі, їх оцінки, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального та матеріального права і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги позивача, зверненої до неї, як до поручителя.
Свої доводи обґрунтовує тим, що суд розглянув справу у відсутності відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 і не з"ясував обставин укладення договору поруки. Вважає, що договір поруки був укладений з нею під впливом психологічного насильства, у зв"язку з чим вона подала 03.12.2010 року до Золочівського районного суду Львівської області позовну заяву про визнання недійсним договору поруки від 26.11.2008 року. Крім того, апелянт зазначає, що на момент укладення договору поруки вона була неплатоспроможною, оскільки знаходилася у відпустці по догляду за дитиною, а тому не мала жодних доходів для забезпечення зобов"язання, з боржником в дружніх чи родинних відносинах не перебувала і боржник особисто не просила її бути поручителем, а тому вважає, що ці обставини теж вказують на те, що позивач її примусив підписати оспорюваний нею договір.
КС "Самопоміч" в запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що договір поруки з ОСОБА_4 укладався з ініціативи поручителя, факт добровільності укладення договору поруки підтверджується її ж пояснювальною запискою від 15.01.2009 року та постановою Золочівського РВ ГУМВСУ у Львівській області від 16.11.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_4 про застосування до неї насильства, погроз і примушування до підписання договору поруки. Причини, по яких ОСОБА_4 виступала гарантом виконання зобов"язання ОСОБА_8 спілка не з"ясовувавла, оскільки в силу ст.554 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України поручитель є самостійним суб"єктом у відносинах з кредитором. Вважає, що перебування відповідача ОСОБА_4 з позивачем в трудових відносинах не є причиною для відмови в укладенні договору поруки.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_4 та її адвоката ОСОБА_5, які підтримали апеляційну скаргу, уточнивши її прохальну частину, пояснення представників КС "Самопоміч": ОСОБА_2, ОСОБА_3, які її заперечили, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є поручителем згідно договору поруки (а.с.8), укладеного 26.11.2008 року між нею, як фізичною особою, та КС "Самопоміч" в забезпечення виконання зобов'язань за договором споживчого кредиту від 26.08.2008 року, укладеного між КС "Самопоміч" та членом цієї спілки - ОСОБА_6 (а.с.4-5). Строк дії договору поруки визначений до повного виконання зобов"язання за договором споживчого кредиту (п.4.1 договору поруки).
У відповідності до ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Ця умова визначена сторонами в п.п.3.1, 3.2 договору поруки.
Згідно п.3.2 зазначеного вище договору поруки, у разі невиконання зобов"язання боржником, поручитель несе повну відповідальність, що відповідає також вимогам ч.2 ст.554 ЦК України.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_4 заборгованості за договором споживчого кредиту, як із солідарного боржника, є законною.
Посилання апелянта на те, що договір поруки не був спрямований на реальне настання правових наслідків - забезпечення виконання зобов'язання на суму одержаного кредиту (неспіврозмірність доходу поручителя із сумою одержаного кредиту), є безпідставним, оскільки виконання зобов"язання за кредитним договором, крім поруки, забезпечене також заставою рухомого майна боржника (п.5.1 договору споживчого кредиту, а.с.4, 9).
Безпідставними є також доводи апелянта в частині визнання договору поруки таким, що вчинений під впливом насильства, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції вона не оспорювала вказаний правочин з цієї підстави, і цей факт апелянт визнала в апеляційному суді, а тому колегія суддів в силу ч.1 ст.303 ЦПК України не може робити висновків щодо дійсності чи недійсності договору поруки із зазначених апелянтом підстав і встановлювати такий факт.
Посилання апелянта на порушення судом норм процесуального права, у зв"язку з тим, що справу було розглянуто у відсутності відповідача ОСОБА_6 - боржника за договором споживчого кредиту, є безпідставними, оскільки у відповідності до ст.27 Цивільно-процесуального кодексу (далі-ЦПК) України, відповідач має право, а не обов"язок, брати участь в судовому засіданні.
Судом першої інстанції правильно встановлено характер спірних правовідносин, фактичні обставини справи, правильно застосовано матеріальний закон, під час розгляду справи не допущено порушень процесуального закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 23 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: