27.07.2011 Справа № 2-а-3626/11

Справа 2-А-3626/2011 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

19 липня 2011 року                     Оболонський районний суд м. Києва у складі:

                              головуючого судді                              -                    Майбоженко А.М.

                              при секретарі                                        -                    Воіновій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.  Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії, перерахунок соціальних виплат,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії, перерахунок соціальних виплат. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Оболонського району м.Києва, має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, категорія 1 та є інвалідом 2 групи. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірах, значно нижчих, ніж це передбачено Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй щорічної допомоги на оздоровлення за шкоду, заподіяну здоров’ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з порушенням вимог Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення позивачу, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з розрахунку розміру 5 мінімальних заробітних плат за 2010-2011 роки.

Судом до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в матеріалах справи містяться письмові заперечення відповідача проти позову, згідно яких відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що щорічна допомога позивачу виплачувалась у відповідності з вимогами ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та в порядку на у розмірах, передбачених постановою КМ України №562 від 12.07.2005 року.

Представник відповідача Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в матеріалах справи містяться письмові заперечення відповідача проти позову, в яких проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що вчинені ним дії по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є правомірними, щорічна допомога на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується відповідно до Постанови Кабінету Міністів від 12.07.2005 р.№562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської Катастрофи». Зазначено також, що 15.06.2010 року позивачу нараховано та виплачено щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідачів.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно зі ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Позивач знав про порушення свого права з часу отримання щорічної допомоги на оздоровлення у меншому розмірі, ніж передбачено Законом, звернувся до суду з позовом в червні 2011 року, а тому позов підлягає задоволенню лише в межах строку позовної давності, а саме з 10.12.2010 року, вирішенню судом підлягають позовні вимоги щодо правомірності дій відповідачів та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік, оскільки після виплати щорічної допомоги за 2010 рік 15.06.2010 року сплив шестимісячний строк звернення до суду.

Підстав для поновлення вказаного строку щодо виплат за 2010 рік, суд не вбачає, вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.

Судом встановлено, що позивач є учасником наслідків ліквідації аварії на ЧАЕС і внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації аварії на ЧАЕС, йому встановлено І група інвалідності безстроково та віднесено до 2-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

          Позивач звернувся із заявою до відповідача Управління праці та соціального захисту населення про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на що відповідач надав письмову відмову.

          Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 р. № 796- ХІІ, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачено компенсацію за шкоду, заподіяну здоров’ю. Зокрема інвалідам 2 групи виплачується одноразова щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

          Встановлено, що  позивачу в 2011 році було нараховано допомоги на оздоровлення в розмірі 100 гривень. Дані виплати проводились у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від  12.07.2005 року №562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дана постанова суперечить Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку щорічної допомоги на оздоровлення позивачу застосуванню підлягає її розмір, визначений вказаним Законом, позивач має право на отримання одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, що встановлені  ст. 48 Закону України України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 р. № 796- ХІІ.

За таких обставин,  з метою повного захисту прав  та інтересів позивача, суд приходить до висновку про необхідність визнання дії відповідачів щодо нарахування та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення з порушенням вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»протиправними та зобов’язання відповідачів здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення та провести виплати з урахуванням попередніх виплат позивачу у розмірах, передбачених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2011 рік.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно ст.1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території. Принципами державної політики в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи визначено, зокрема, пріоритет життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, соціальний захист людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Враховуючи вказані вимоги Закону, суд вважає можливим для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог, не визначає кінцевий термін проведення даних виплат, враховуючи, що право позивача на отримання вказаної допомоги пов’язане з його інвалідністю та належністю до осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, а Закон, яким керується суд при прийнятті рішення також не обмежує права позивача на отримання вказаної допомоги у визначеному Законом розмірі певним періодом часу.

При цьому, оскільки дії відповідачів щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення з порушенням вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»суд визнає неправомірними та такими, що суперечать вимогам Конституції України, то невизначення кінцевого строку для нарахування та виплати вказаних виплат, само по собі не є вирішенням прав позивача на майбутнє, оскільки дане право виникло у позивача із введенням в дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і не може бути обмежено певним проміжком часу, враховуючи те, що питання про нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення залежить від чинності вказаного Закону, безпосередньо пов’язане з закінченням терміну її виплати позивачу.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями статей ст. 19 Конституції України, Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст.8, 9, 11, 99, 100, 128, 159, 160-163, КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії, перерахунок соціальних виплат в частині визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити дії, перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2010 рік –залишити без розгляду.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району у м.Києві щодо нарахування ОСОБА_1 в 2011 році щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району у м.Києві, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2011 рік у розмірі 5 (п’ять) мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат та здійснювати виплату вказаної щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, передбачених даним Законом.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Оболонський районний суд м.Києва.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя:                                                                           А.М.Майбоженко