Справа №22-а-22916/11Головуючий у І інстанціїВасиленко О. М.
Категорія100Доповідач у 2 інстанції Савченко
28.09.2011
УХВАЛА
Іменем України
26 вересня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Суханової Є.М.,
суддів Іванової І.В., Савченка С.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 09.04.2010 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання виплатити пенсію, -
в с т а н о в и л а :
У березні 2010 р. позивач звернулась до суду із адміністративним позовом, який мотивувала тим, що вона є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи і відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на отримання державної пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Вказувала, що відповідач виплачує їй державну та додаткову пенсію, у меншому розмірі ніж встановлено законом, у зв’язку з чим просив визнати таку бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату раніше призначених державної та додаткової пенсій з 1 січня 2008 року.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 09.04.2010 р. позов задоволено частково. Визнано дії відповідача щодо відмови у перерахунку державної і додаткової пенсії протиправними та зобов’язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу державну пенсію у розмірі не менше 10 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.03.2009 р. по 31.12.2009 р.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до вимог п.1.ч.1 ст.197 КАС України, у зв’язку із відсутністю клопотань від учасників про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд обгрунтовував свої висновки тим, що позивач як інвалід 1 групи та потерпіла від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, має право на отримання державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Судом встановлено, що позивач має статус потерпілої від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, перебуває на обліку в управлінні ПФУ, отримує пенсію як інвалід ЧАЕС 2 групи і відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції станом на 31.12.2007р.) має право на отримання державної пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Проте основна і додаткова пенсії виплачувались позивачу протягом 2009 року згідно постанов КМУ № 530 від 28.05.2008 р. та № 654 від 16.07.2008 р. у меншому розмірі в фіксованих сумах, що є порушенням права позивача на отримання встановленого законом підвищення до пенсії.
Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму розрахунку пенсії для інвалідів ЧАЕС 1 групи, потерпілих 1 категорії необгрунтовані, оскільки законодавство чітко встановлює розмір додаткової пенсії як величину кратну мінімальній пенсії за віком.
Не заслуговують на увагу і посилання в апеляційній скарзі, що згідно ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, і не може бути застосований для розрахунку інших пенсій. За відсутності іншого законодавчо встановленого мінімального розміру пенсії за віком, слід виходити саме із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.
Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 р. необгрунтовані, оскільки зазначеною постановою встановлено розміри підвищень до пенсії дітям війни в твердій грошовій сумі, що суперечить ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено розмір надбавки до пенсії у відсотковому відношенні до мінімальної пенсії за віком. В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами.
Решта доводів апеляційної скарги не грунтуються на доказах та не спростовують висновків суду першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205 КАС України, колегія судів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області відхилити.
Постанову Таращанського районного суду Київської області від 09.04.2010 р. залишити без змін.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку визначеному ч.5 ст.254 КАС України.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий : _________________
Судді : _________________ ________________