СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
10 жовтня 2006 року | Справа № 20-3/251 |
м. Севастополь
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Дугаренко О.В.,
Фенько Т.П.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Система Фіш" на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Гоголь Ю.М.) від 18 серпня 2006 року по справі № 20-3/251
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Система Фіш" (вул. Горпіщенко, 60, к.8,Севастополь,99022)
до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Гер. Севастополя, 74,Севастополь,99001)
про визнання недійсним податкового рішення № 4000072200/2 від 11.04.2006
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду міста Севастополя у задоволенні позову про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя №4000072200/2 від 11 квітня 2006 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю „Система Фіш” штрафних санкцій у сумі 5.535,69 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності відмовлено.
При розгляді справи судом було встановлено, що позивач порушив вимоги Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.
Постанова суду мотивована тим, що Закон України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” передбачає застосування пені за порушення його вимог. Порядок застосування пені визначений Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати, позов задовольнити повністю, вважаючи що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який не містіть підстав для самостійного визначення податковим органом пені за порушення строків розрахунків у іноземній валюті. Порушення порядку залучення до відповідальності є порушенням прав позивача.
З заперечення на апеляційну скаргу слідує, що відповідач з її доводами не згоден, вважає підстави, викладені у судовому рішенні, такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.
Сторони не скористались наданим правом на участь у судовому засіданні, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку.
На підставі статті 184, 195, 196, 198 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний господарський суд витребував від сторін додаткові докази (а.с. 62-91), перевірив матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановив наступне.
21 грудня 2005 року керівником Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя на підставі акту перевірки № 192/10/23-123/32506243/253 від 21 грудня 2005 року, пункту 11 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та статті 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” прийнято рішення №4000072200/0 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю „Система Фіш” за порушення статті 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” пені у сумі 7.399,18 грн. (а.с. 21).
Рішення платником податків оскаржено в порядку апеляційного узгодження.
За наслідками розгляду скарг платника у межах продовжених строків (а.с. 82-83) рішенням Державної податкової адміністрації міста Севастополя зменшена сума пені на 9.995,63 грн. за період 16 березня 2005 року до 18 квітня 2005 року через раніше визначення цієї суми пені за результатами проведеної перевірки (а.с. 7-8).
У зв’язку з чим, 11 квітня 2006 року керівником Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя прийнято рішення № 4000072200/2 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю „Система Фіш” пені у розмірі 5.535,69 грн. (а.с. 9), яке є предметом спору.
З акту перевірки № 192/10/23-123/32506243/253 від 21 грудня 2005 року (а.с. 62-69) та наданих на вимогу апеляційної інстанції доказів (а.с. 84-90) слідує, що позивач за контрактом від 26 листопада 2004 року №21/94 з фірмою „Tritone Trading Limited” (Кипр) 6 грудня 2004 року і 15 грудня 2004 року перерахував 98.500 доларів США. Станом на 15 березня 2005 року отримав продукції на 95.049 доларів США. Дебіторську заборгованість у сумі 3.451 доларів США погасив 28 липня 2005 року, у зв’язку з чим за період з 16 березня 2005 року по 28 липня 2005 року податковим органом донарахована пеня у сумі 7.399,18 грн.
Порушення термінів, встановлених Законом України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, на 135 днів позивач не оспорює.
Статтею 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”№185\94-ВР від 23 вересня 1994 року (зі змінами, далі Закон України №185\84-ВР) встановлений строк для відстрочення поставки по імпортним операціям резидентів - 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу. Перевищення такого строку потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
За порушення вказаного строку статтею 4 цього Закону передбачено стягнення з резидента пені у розмірі 0,3% суми митної вартості недопоставленої продукції в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Апеляційна інстанція вважає, що податковим органом правильно прийнято рішення про застосування до позивача пені за порушення строків надходження продукції відповідно до вимог Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” з урахування порядку встановленого Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Так, Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” є спеціальним законом з питань надходження продукції та відповідальності за порушення строків її надходження.
Згідно зі частиною 5 статті 4 цього Закону України державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Однак, Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” не встановлює порядок нарахування та сплати пені за порушення його вимог.
У даному разі таким законом є Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Доводи апеляційної скарги про порушення податковим органом Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який не має підстав для самостійного визначення податковим органом пені за порушення строків розрахунків у іноземній валюті, є неспроможними. Як вказано вище, преамбула цього Закону України передбачає регулювання цим Законом питання нарахування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Нарахована відповідачем позивачу пеня не визначена податковим зобов'язанням.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована і задоволенню не підлягає, місцевим господарським судом постанова прийнята без порушень і при правильному застосуванні норм матеріального права, інших підстав для скасування (зміни) судового рішення не має.
Керуючись статтями 24, 195, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Система Фіш" залишити без задоволення.
Постанову господарського суду міста Севастополя від 18 серпня 2006 року у справі № 20-3/251 залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді О.В. Дугаренко
Т.П. Фенько