ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2008 Справа № 02-06/31
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді | Білецька Л.М. (доповідач) |
суддів | Голяшкін О.В., Прудніков В.В. |
при секретарі судового засідання: | Прокопець Т.В. |
за участю представників сторін: |
від позивача | Чапала Юрій Олександрович, начальник юридичного відділу, довіреність №17 від 14.11.2007 року; |
від відповідача: | Ширяєва Любов Григорівна, в.о. начальника юридичного відділу, довіреність №02-18/2436 від 24.10.2007 року; |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Закритого акціонерного товариства „Криворіжаглобуд”, м. Кривий Ріг |
на ухвалу | від 17.12.2007 року |
господарського суду | Кіровоградської області |
у справі | № 02-06/31 |
за позовом | Закритого акціонерного товариства „Криворіжаглобуд”, м. Кривий Ріг |
до | Дирекції Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд м. Долинська, Кіровоградської області |
про | Спонукання до виконання мирової угоди |
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2007р. (суддя Жак В.В.) у прийнятті позовної заяви ВАТ „Криворіжаглобуд” до дирекції Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд про спонукання до виконання мирової угоди (вх. № 6291 від 06.12.2007 р.) відмовлено. Заяву та додані до неї матеріали надіслані заявнику ЗАТ „Криворіжаглобуд”. Повернуто закритому акціонерному товариству „Криворіжаглобуд” із Державного бюджету 85,00 грн. державного мита, сплаченого по квитанції № 87 від 03.12.2007 року , та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених по квитанції № 86 від 03.12.2007 року. Довідку видано.
Ухвала мотивована тим, що відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон). Розділом 4 Закону (ст.ст. 35-39) врегульовані питання укладення, затвердження судом, визнання недійсною та розірвання мирової угоди у процедурі банкрутства. Зокрема, ст. 39 Закону передбачений можливість розірвання укладеної в процедурі банкрутства мирової угоди при невиконанні боржником мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів. Можливість спонукання до виконання мирової угоди, укладеної у процедурі банкрутства, Законом не передбачена.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій посилається на те, що:
- ухвала господарського суду Кіровоградської області винесена з порушенням норм процесуального права;
- суд відмовив у прийнятті позовної заяви враховуючи “недоцільність одночасного розгляду у суді заяв про спонукання до виконання та про розірвання однієї і тої ж мирової угоди” (абз. 4 ст.2 оскаржуваної ухвали);
- ухвала винесена без порушення провадження по справі, без судового засідання, без виклику сторін, чим порушив права позивача, передбачені ст.ст. 4.2, 4.3, 4.4, 22 ГПК України.
Просить апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати та передати справу на розгляд господарського суду Кіровоградської області.
Позивач у доповненні до апеляційної скарги посилається на те, що:
- ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 05.05.2006 року у задоволенні заяви комітету кредиторів про визнання недійсною мирової угоди, укладеної у даній справі, було відмовлено;
- постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2007 року дану ухвалу залишено в силі;
- мирова угода була визнана чинною, якою, відповідно до зазначених процесуальних актів та зазначених в них обґрунтувань судів, вона є і на теперішній час;
- відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
- відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
- сама процедура розгляду судом заяв кредиторів про розірвання мирової угоди не встановлює юридичних наслідків, за якими мирова угода втрачає чинність чи визнається недійсною, тому, враховуючи той факт, що на цей час мирова угода є чинною, ми вважаємо, що розгляд цих заяв ніяким чином не перешкоджає розгляду позову про спонукання до виконання мирової угоди.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу та вважає її необґрунтованою. Суд першої інстанції при винесенні ухвали вірно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв ухвалу об’єктивною. Просить апеляційну скаргу не задовольняти, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2008р. апеляційна скарга прийнята до провадження суду, її розгляд призначений на 11.02.2008року, 11.02.2008 року розгляд апеляційної скарги був відкладений до 03.03.2008 року.
У зв’язку з лікарняним судді Науменко І.М. згідно розпорядження голови судової палати № 108 від 03.03.2008р. справа № 02-06/31 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого - Білецької Л.М.(доповідач), суддів –Голяшкін О.В., Прудніков В.В.
У судовому засіданні позивач підтримав доводи по апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати та передати справу на розгляд господарського суду Кіровоградської області. Відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу не задовольняти, ухвалу залишити без змін.
Вислухавши думку представника позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, інші матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як правильно встановлено судом першої інстанції відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Розділом 4 Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (ст.ст. 35-39) врегульовані питання укладення, затвердження судом, визнання недійсною та розірвання мирової угоди у процедурі банкрутства. Зокрема, ст. 39 Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачений можливість розірвання укладеної в процедурі банкрутства мирової угоди при невиконанні боржником мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів:
1. За заявою будь-кого із кредиторів мирова угода може бути визнана арбітражним судом недійсною, якщо:
- боржником подані недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, що свідчать про фінансове та майнове становище боржника (банкрута);
- виконання мирової угоди призведе боржника до банкрутства;
- існують інші підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним законодавством України.
2. Визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що арбітражним судом виноситься ухвала, яка може бути перевірена в порядку нагляду.
3. Вимоги кредиторів, по яких зроблені розрахунки згідно з умовами мирової угоди, вважаються погашеними. Кредитори, чиї вимоги при їх задоволенні обмежували права та законні інтереси інших осіб, зобов'язані повернути все отримане в порядку виконання мирової угоди.
4. Повідомлення про поновлення провадження у справі про банкрутство боржника публікується в офіційних друкованих органах.
5. Мирова угода може бути розірвана за рішенням арбітражного суду у разі:
невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів;
провадження боржником дій, які завдають збитків правам та законним інтересам кредиторів.
6. Розірвання мирової угоди арбітражним судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів.
7. У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів, щодо яких були надані відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) боргів, відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині.
8. У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.
Можливість спонукання до виконання мирової угоди, укладеної у процедурі банкрутства, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачена.
Є правильним висновок суду першої інстанції і про те, що роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 щодо можливості спонукання у виконанні мирової угоди до уваги не приймається, оскільки вказане роз’яснення має відношення до мирових угод, укладених у позовному провадженні, і не стосується мирових угод, укладених у справі про банкрутство.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, ухвала є законною, обґрунтованою і підстави для її скасування –відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Криворіжаглобуд”, м. Кривий Ріг - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2007 року у справі № 02-06/31 - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Л.М.Білецька
Суддя О.В.Голяшкін
Суддя В.В.Прудніков