Справа №22-ц-3174/11 Головуючий у 1-й інстанції Серьодкіна І.М.
Категорія 34 Доповідач в апел. інстанції Штефаніца Ю.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого: Штефаніци Ю.Г.
суддів: Павлишина О.Ф., Мусіної Т.Г.
за участі секретаря: Карнидала В.В.,
у відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Кредитної спілки «Християнська злагода»про стягнення коштів, -
в с т а н о в и л а:
Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28 січня 2011 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України Кредитної спілки „Християнська злагода” про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди на загальну суму 93733 грн.90 коп. у зв’язку з неповерненням кредитною спілкою внеску по депозитному рахунку. Судом постановлено стягнути на користь ОСОБА_2 з кредитної спілки «Християнська злагода»35575 грн. 60 коп. У задоволенні решти позову відмовлено. Також стягнуто з Кредитної спілки „Християнська злагода” 355 гривень 75 коп. держмита в користь держави.
Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_2. В апеляційній скарзі зазначає, що дане рішення суду є незаконним, необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з’ясування обставин справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. На думку апелянта судом не досліджено умови договору №560/08 від 19.09.2008 року, безпідставно не взяті до уваги розрахунки по заборгованості, не наведено належних обґрунтувань розрахункам суми, що присуджена до відшкодування, чим порушено ст.212 ЦПК України. Крім того, судом не застосовано норми матеріального права: ст.ст.55, 56,116 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 611, 1177 ЦК України, пункти 1.4, 2.3, 4.3, 4.5, 4.6 договору №560/08, які підлягали застосуванню. Покликається і на те, що суд безпідставно розглянув справу у його відсутності, належно не повідомивши про час та місце її розгляду. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення по суті позовних вимог.
Сторони в судове засідання не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду даної справи (а.с.49,50), а тому відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.
Відповідно до положень ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Кабінету Міністрів України та Кредитної спілки „Християнська злагода” про стягнення коштів. Однак, при цьому, просив зобов’язати лише Кабінет Міністрів України відшкодувати йому кошти, вкладені ним на депозит у Кредитну спілку „Християнська злагода” згідно договору від 19 вересня 2008 року, у розмірі 25 000 грн., не отримані відсотки по вкладу –16623,60 грн., збитки від інфляції за 2009 рік та 6 місяців 2010 року в сумі –9368,60 грн. та 25 000 грн. моральної шкоди.
Свої позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що майнова та моральна шкода йому завдана внаслідок безконтрольності за діяльністю кредитної спілки та її керівництва з боку Держфінпослуг України, що призвело до порушення проти працівників кредитної спілки кримінальної справи, яка розглядається Галицьким районним судом м. Львова, а тому просив задовольнити його позов на підставі ст.ст.1167, 1177 ЦК України, тобто, виходячи з деліктних правовідносин.
При цьому позивач, зазначивши в позовній заяві одним із відповідачів Кредитну спілку „Християнська злагода”, фактично не поставив до неї будь-яких вимог по відшкодуванню шкоди чи зобов’язань повернути кошти як і не просив покласти на неї будь-яку цивільно-правову відповідальність у зв’язку з неповерненням коштів.
В подальшому позовні вимоги позивачем не змінювались та не уточнювались, а розгляд справи відбувся у його відсутності.
Таким чином, зазначення Кредитної спілки „Християнська злагода” у позові як відповідача носить лише формальний характер.
Згідно із ч.1 ст.1177 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.
Відповідно до ч.1 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, позивачем в порушення вимог даних правових норм не подано доказів того, що проти працівників Кредитної спілки „Християнська злагода” порушена і розглянута кримінальна справа, що по ній постановлено обвинувальний вирок та винні особи є неплатоспроможними.
При вирішенні даного спору суд, в порушення диспозитивності цивільного судочинства, передбаченої ст.11 ЦПК України, прийшовши до висновку про наявність зобов’язальних правовідносин між ОСОБА_2. та Кредитною спілкою „Християнська злагода” та застосував лише положення ст.ст. 526, 530 ЦК України.
Таким чином, суд вийшов за межі позовних вимог як що до визначеного позивачем суб’єкта цивільно-правової відповідальності (Кабінету Міністрів України) так і визначених ним спірних правовідносин.
Окрім того, судом допущено порушення процесуального права при розгляді даної справи.
Зокрема, з матеріалів справи та оскаржуваного рішення суду вбачає, що дана справа була вирішена під головуванням судді Серьодкіної І.М. з постановленням рішення 28 січня 2011 року.
Однак, згідно Постанови Верховної Ради України №2766-VI від 2 грудня 2010 року, суддя Галицького районного суду м.Львова Серьодкіна І.М. звільнена з посади судді.
Відтак, дана справа була вирішена неповноважним суддею.
Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України вирішення справи неповноважним судом є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
З огляду на викладене, оскаржуване рішення не може залишатись в силі та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Вирішуючи даний спір, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 заявлених ним до Кабінету Міністрів України, який не перебуває з позивачем ні в договірних ні в деліктних правовідносинах та не є належним відповідачем у даній справі. Не наведено таких обставин та правових підстав і позивачем.
Що стосується Кредитної спілки „Християнська злагода”, то колегія суддів, враховуючи межі позовних вимог та правові підстави, з яких такі заявлені, приходить до висновку що позов до даної Спілки фактично не заявлявся, а тому не підлягає задоволенню.
При цьому позивач не позбавлений можливості захистити своє порушене право на отримання заборгованих сум та відшкодування шкоди, заявивши відповідні позовні вимоги безпосередньо до винних осіб в тому числі і до Спілки як в кримінальному процесі так і в порядку цивільного судочинства.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 є необґрунтованим та передчасним, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 січня 2011 року скасувати та постановити нове рішення.
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 зобов’язати Кабінет Міністрів України відшкодувати йому вкладені кошти на депозитний рахунок до Кредитної спілки „Християнська злагода” та стягнути не виплачені відсотки по вкладу, збитки від інфляції за 2009 рік і 6 місяців 2010 року та моральну шкоду, а всього на загальну суму 93733 грн.90 коп. відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Штефаніца Ю.Г.
Судді: Мусіна Т.Г.
Павлишин О.Ф.