Справа № 22-а-1375/11 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А. І.
Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Зверхановської Л.Д.
суддів: Петричка П.Ф., Бойко С.М.
при секретарі: Панчуку І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 15 грудня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваною постановою Залізничного районного суду м. Львова від 15 грудня 2009 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов’язання провести перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Визнано протиправними дії Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо не нарахування та невиплати позивачці щомісячної допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3 до досягнення нею трирічного віку за період із 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Зобов'язано Залізничний відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_3 до досягнення трирічного віку за період із 09.07. 2007 року по 31.12.2007 року у розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми».
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову суду оскаржив Залізничний відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. В апеляційній скарзі зазначає, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.19, 143, 152 Конституції України, ст.ст. 2 ч.1, 99,100, 159 ч.1 КАС України. Зазначає, що судом не залучено до участі в справі в якості третіх осіб Міністерство фінансів України, Міністерство праці та соціальної політики України, Державне казначейство України, які є розпорядниками коштів держбюджет по даному виду допомоги. Вказує також на те, що судом не взято до уваги того, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є матір’ю малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, належить до застрахованих осіб, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та знаходиться на обліку в Залізничному відділі соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не була виплачена на користь позивача протягом липня-грудня 2007 року включно у повному обсязі допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, через що суб’єкта владних повноважень слід зобов’язати провести перерахунок та виплату цієї допомоги за вказаний період у розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції не є правильними, оскільки зроблені з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»(в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»(в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року) і повинен відповідати розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Отже, позивач має право відповідно до Закону України Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»на пільги відповідно до цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Однак, задовольняючи частково позов, місцевий суд не врахував того, що при зверненні до суду позивачем пропущено річний строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України( в редакції, яка діяла на час розгляду справи), та не наведено поважних причин його пропуску, а висновок суду про поважність причин пропуску колегія суддів вважає необґрунтованим.
Відповідно до ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом (02.04.2009 року), наполягання відповідача на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до суду, передбачених ст.100 КАС України як у суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про те, що у частині задоволення вимог за період із 09.07.2007 року по 31.12.2007 року оскаржувану постанову слід скасувати, постановивши у цій частині нову постанову про відмову у позові.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207 КАС України, Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задоволити.
Постанову Залізничного районного суду м.Львова від 15 грудня 2009 року в частині задоволення позову скасувати та постановити нову постанову.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов’язання провести перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в частині визнання протиправними дій Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо не нарахування та невиплати позивачці щомісячної допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3 до досягнення нею трирічного віку за період із 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та зобов'язання Залізничний відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_3 до досягнення трирічного віку за період із 09.07. 2007 року по 31.12.2007 року у розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми».
У решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді: