Справа № 22-ц-1141/11 Головуючий у 1 інстанції: Головатий В.Я.
Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2011 року м.Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Петрички П.Ф.,
суддів: Бойко С.М., Зверхановської Л.Д.,
секретаря - Качмар М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 08 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, з участю третьої особи - ОСОБА_4, про виключення майна з акту опису,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить виключити з опису та звільнити з-під арешту Ѕ квартири АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що вказана квартира була куплена його дружиною ОСОБА_4 під час шлюбу і належить їм на праві спільної сумісної власності, а тому без виділення її частки в натурі відповідач не мав права накладати арешт на всю квартиру, а відтак, і на його частку, оскільки боржником у зобов"язанні є саме його дружина.
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 08 листопада 2010 року в задоволені зазначеного вище позову відмовлено.
Рішення суду оскаржила представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 Апелянт просить рішення суду скасувати з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Свої доводи обґрунтовує тим, що судом не було взято до уваги норми статей 73 Сімейного кодексу (далі - СК) України та 52 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України про те, що звернення стягнення за зобов"язаннями одного з подружжя можливе лише на частку у спільній сумісній власності, яка виділена цій особі в натурі. Вважає, що саме з цих підстав позов підлягає задоволенню.
В судове засідання сторони та третя особа не з"явились, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені відповідно до вимог ст.74 Цивільно-процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, що підтверджується розпискою та телефонограмою про отримання судової повістки (а.с.76, 77), а тому розгляд справи проведено у відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом у відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судом встановлено, що 27.03.2008 року між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір на споживчі потреби (а.с.19-24), виконання зобов"язань по якому забезпечено договором поруки від 27.03.2008 року, укладеного між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2 (а.с.36-38), та договором іпотеки нерухомого майна від 27.03.2008 року, згідно якого в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 (а.с.39-42), яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 (а.с.31-32). Квартира придбана ОСОБА_4 під час шлюбу, що підтверджується договором купівлі-продажу від 27.04.2006 року (а.с.31) та свідоцтвом про шлюб (а.с.6).
Виконавчим написом нотаріуса від 27.05.2009 року звернено стягнення на вказану квартиру на підставі договору іпотеки від 27.03.2008 року, вартість якої на момент укладення договору іпотеки становила 1 187 760 грн. 00 коп., у зв"язку із невиконанням ОСОБА_4 зобов"язань за кредитним договором, заборгованість по якому на момент вчинення виконавчого напису становила 1 271 839 гривень 85 копійок (а.с.43-44).
У відповідності до ч.2 ст.73 СК України, стягнення за зобов"язаннями одного з подружжя може бути накладено на майно, яке є їх спільною сумісною власністю, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним з подружжя в інтересах сім"ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.
Позивач дав згоду на укладення його дружиною кредитного договору та договору іпотеки, згідно п.2.1.1. якого у разі невиконання боржником зобов"язань за кредитним договором, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки, про що свідчить його заява (а.с.35), виступає поручителем у забезпеченні виконання зобов"язань за названим кредитним договором з наслідками, передбаченими ст.554 ЦК України, згідно якої, у разі порушення боржником зобов"язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, в судовому засіданні підтвердив ту обставину, що кредитний договір укладався в інтересах сім"ї і був використаний на її потреби, а тому суд правильно взяв до уваги саме ці докази, які спростовують доводи позивача і підтверджують наявність умов, визначених ч.2 ст.73 СК України, за яких стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, без виділення часток кожного.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Судом першої інстанції правильно встановлено характер спірних правовідносин, фактичні обставини справи, правильно застосовано матеріальний закон, під час розгляду справи не допущено порушень процесуального закону, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 197 ч.2, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, відхилити.
Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 08 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: