ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
04.03.08р. | Справа № А38/68-08 |
за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ
до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району, м. Дніпропетровськ
про стягнення 24193,12 грн.
Суддя Бишевська Н.А.
Секретар судового засідання Бикова А.О.
Представники:
Від позивача: Григорук О.О., дов. № 03-06/0137 від 28.01.2008 року
Від відповідача: не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі –позивач) звернулося з позовом до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району, м. Дніпропетровськ (далі –відповідач) і просить суд стягнути адміністративно–господарську санкцію в розмірі 24 193, 12 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у 2006 році не забезпечив працевлаштування 2 інвалідів на підприємстві (відповідно до нормативу кількості робочих місць), що тягне за собою нарахування штрафних санкцій відповідно до вимог Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. За несплату суми штрафної санкції, позивачем нарахована пеня в розмірі 1669, 72 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час а місце розгляду справи, про що є докази в матеріалах справи, а саме підпис на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення. Жодних заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.
Нез’явлення представника відповідача, при викладених обставинах, не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Справа розглядається за наявними в ній документами.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд
В с т а н о в и в :
Відповідач подав до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, в якому зазначив середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу 47 осіб, серед яких згідно з вимогами Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” повинно працювати 2 інваліди, проте не працює жодного.
У зв’язку з цим позивачем, враховуючи визначений у даному Звіті відповідачем фонд середньорічної заробітної плати штатного працівника - 11 261, 70 грн., самостійно нараховані штрафні санкції в розмірі 22 523, 40 грн. з розрахунку за 2 нестворених (незайнятих) робочих місця для інвалідів. Розмір застосованої пені становить 1669, 72 грн., таким чином загальна сума, заявлена позивачем, становить 24 193, 12 грн.
Суд вважає за необхідне відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до положення про Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів основними завданнями відділення є участь у реалізації на території області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів, а також здійснення на території області контролю за додержанням підприємствами, (об’єднаннями), установами та організаціями нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
У відповідності до вищеназваного Положення відділення є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах державного казначейства, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 “Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів” від 28.12.2001 р. ( далі Порядок) - у разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.
В той же час, статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено для підприємств (об'єднань), установ і організацій нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Згідно з ч. 1 ст. 18 цього Закону працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів (далі - органи працевлаштування інвалідів).
Протягом 2006 року відповідачем надавалися до центру зайнятості звіти про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) форми № 3-ПН та потребу в працівниках-інвалідах. Доказом цього є довідка № 1296 від 24.12.2007 року, надана до матеріалів справи позивачем. Проте, Ленінським районним центром зайнятості на роботу до Відповідача направлялися особи, які відмовилися від пропозицій працевлаштування.
Доказів відмови відповідачем в працевлаштуванні інвалідів, позивачем не надано.
Аналіз наведених вище положень законодавства про соціальний захист інвалідів свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ч. 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
У зв’язку з тим, що підприємством здійснювалися всі можливі заходи щодо працевлаштування інвалідів на підприємстві, враховуючи форму власності Відповідача (комунальна) та специфіку його діяльності, суд, приймаючи до уваги зазначені вище обставини, не вбачає неправомірних дій в діяльності підприємства та не знаходить правових підстав для застосування та стягнення заявлених штрафних санкцій.
У зв’язку з викладеним позов задоволенню не підлягає.
Згідно вищезазначеного, керуючись ст. ст. 87, 94, 98, 158-163 КАС України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову позивача відмовити.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу Адміністративного судочинства України та оскаржується в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу Адміністративного судочинства України.
Суддя Бишевська Н.А.