Справа № 33-414/11 Головуючий у 1 інстанції: ЛакомськаЖ.І.
Доповідач: Ревер В. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2011 року Апеляційний суд Львівської області в складі судді судової палати в кримінальних справах В.В.Ревер, з участю ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 25 травня 2011 року, -
в с т а н о в и в:
цією постановою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, студента ЛНУ ім. І.Франка,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено йому адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на сім діб.
ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 09 травня 2011 року о 10.00 год. на вул. Таджицькій - Пасічній у м. Львові на вимогу працівників міліції пройти в приміщення Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській обл. для з'ясування особи не реагував, розмахував руками, шарпав їх за форменний одяг, намагався втекти, тобто вчинив злісну непокору законному розпорядженню і вимозі працівників міліції при виконанні ними службових обов’язків.
На дану постанову захисник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що постанова є незаконною, а обрана міра покарання надто суворою. Відповідальність за статтею 185 КУпАП настає при наявності злісної непокори законному розпорядженню або вимозі працівника міліції. В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме законні вимоги були висунуті працівниками міліції, що є підставою для закриття справи.
При винесенні постанови суд неправомірно вийшов за межі зазначеного в протоколі обвинувачення. При відсутності в протоколі посилання на те, яка саме законна вимога не виконана, суд вказав, що працівники міліції вимагали проїхати у райвідділ міліції для встановлення його особи, і не встановив, чи законними були ці вимоги. Крім цього, вийшовши за межі протоколу, суд вказав, що ОСОБА_2 шарпав працівників міліції за форменний одяг.
Також накладаючи стягнення - адміністративний арешт, суд не мотивував, чому обирає найбільш суворий вид стягнення; не врахував, що ОСОБА_2 є особою молодого віку, раніше до відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, є студентом, характеризується позитивно, обтяжуючих обставин в його діях не виявлено, а суспільна небезпека пред'явленого є незначною.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та виступ захисника ОСОБА_3 на підтримку апеляційної скарги, перевіривши наведені доводи та дослідивши матеріали адміністративної справи № 3-1117, апеляційний суд вважає, що постанову судді слід скасувати, а матеріали про адміністративне правопорушення повернути Личаківському РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, через районний суд, для належного оформлення.
Відповідно вимог ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення при підготовці до розгляду справи суддя повинен перевірити правильність складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 256 цього кодексу встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
У протоколі № 0113517 від 09 травня 2011 року про адміністративне правопорушення, складеному дільничним інспектором Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області Дух О.В., зазначено, що ОСОБА_2, 09 травня 2011 року о 10.00 год. на вул. Таджицькій - Пасічній у м. Львові вчинив непокору працівникам міліції, а саме агресивно розмахував руками, на вимоги працівників міліції не реагував, намагався втекти. Тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Однак відповідальність за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає лише у випадку злісної непокори законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків.
При цьому злісною непокорою, за змістом зазначеної статті, є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
У складеному по даній справі протоколі взагалі не зазначено суті правопорушення, не розкрито його об'єктивну сторону, яка б відповідала диспозиції ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
А саме не зазначено, які конкретно дії ОСОБА_2 спонукали працівників міліції до пред'явлення йому вимог, ким саме з працівників міліції були пред'явлені вимоги до нього і чи знаходилися ці працівники міліції при виконанні службових обов'язків, які саме вимоги були пред'явлені ОСОБА_2 працівниками міліції, чи були ці вимоги законні і на якій саме нормі закону вони ґрунтувалися. Тобто зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 09 травня 2011 року щодо ОСОБА_2, не відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених вище недоліків протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи є неможливим.
Не відповідає вимогам закону і постанова судді від 25 травня 2011 року, оскільки опис діянь, у вчиненні яких ОСОБА_2 визнано винним, суттєво відрізняється і є значно ширшим від викладеної у протоколі суті правопорушення, що є недопустимим.
З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді підлягає скасуванню з поверненням матеріалів органові, який склав протокол про адміністративне правопорушення, так як протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є перешкодою розгляду справи по суті, а норма закону про перевірку суддею правильності його складення дотримана не була.
Доводи захисника ОСОБА_3 про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення підлягатимуть перевірці при новому судовому розгляді справи.
Керуючись ст.ст. 278, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -
постановив :
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 задоволити частково.
Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 25 травня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати.
Матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернути Личаківському РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, через Личаківський районний суд м. Львова, для належного оформлення.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя судової палати в кримінальних справах
Апеляційного суду Львівської області В.В.Ревер