Справа № 22-а-374/11 Головуючий у 1 інстанції: Гуляк В.В
Доповідач в 2-й інстанції: Петричка П. Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого: Петричка П.Ф.,
суддів: Бойко С.М., Зверхановської Л.Д.,
секретарі: Глинському О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 24 грудня 2009 року,-
у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов»язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
встановила:
постановою Золочівського районного суду Львівської області від 24 грудня 2009 року у задоволені вищевказаного позову відмовлено.
Постанову суду оскаржила позивачка, просить її скасувати й ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали та обставини справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, процесуального законодавства, що діяло на час розгляду справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що після народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року сина ОСОБА_3, позивачка, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», отримувала державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
При нарахуванні та виплаті позивачці цього виду державної допомоги відповідач керувався статтею 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України «Про держаний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»в тому числі пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У період з січня 2008 року виплата державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку проводилася відповідачем відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який не визнавався неконституційним в частині визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Так, зокрема, згідно зі статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у таких розмірах: з 01 січня –526,00 грн., з 01 квітня –538,00 грн., з 01 липня –540,00 грн., та з 01 жовтня –557,00 гривень.
Також, пунктом 23 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»було викладено в наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».
А пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»викладено в редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
При цьому рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 23 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»у період з січня по грудень 2008 року такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) не визнавались.
У період з січня 2009 року виплата державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку проводилася відповідачем також відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», який теж не визнавався таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) в цій частині.
А відтак доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
В той же час строк звернення до адміністративного суду, підстави та порядок його застосування, регламентовані ст.ст.99, 100 КАС України.
Згідно ч.1 ст.99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Аналіз чинного законодавства, що регулює питання щодо не нарахованих виплат відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», свідчить про те, що ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, тому в цих справах слід було застосовувати річний строк звернення до суду.
Частина 1 ст.100 КАС України, в редакція, що діяла на час вирішення спору, передбачала, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
А відтак, з врахуванням викладеного, мотивів наведених у рішенні районного суду та те, що на застосуванні строку звернення до суду наполягав відповідач, суд правомірно відмовив у задоволені вимог за 2008-2010 р. р. з цих підстав.
Керуючись Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами»від 02.12.2010 р. № 2748-УІ, ст.ст.195, 197, п.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Золочівського районного суду Львівської області від 24 грудня 2009 року - без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: