Справа № 22-а-1532/11 Головуючий у 1 інстанції: Дубель Р. М.
Категорія 87/10.3.3 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого: судді Бакуса В.Я.,
суддів: Зубарєвої К.П., Монастирецького Д.І.,
секретаря: Луньо К.А.,
з участю:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання до вчинення дій щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
встановила:
постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2009 року вказаний вище позов задоволено.
Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області (далі управління праці та соціального захисту населення) та зобов’язано управління праці та соціального захисту населення провести позивачці перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за період з листопада 2007 р. по 31.12.2007 р. з урахуванням сум, що отримані нею згідно ст.56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік».
Постанову суду оскаржило управління праці та соціального захисту населення, просить її скасувати й постановити нову, посилаючись на те, що в управлінні відсутні необхідні кошти для перерахунку, а позивачка допомогу отримала відповідно до розмірів встановлених Державним бюджетом на 2007 рік.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши обставини та матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що після народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини, позивачка, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», отримувала державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначені обставини визнані сторонами.
Разом з цим, при нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України «Про держаний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Визнаючи бездіяльність управління праці та соціального захисту населення щодо нарахування та виплати позивачеві державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»у 2007 року неправомірною, суд вірно виходив з норм матеріального та процесуального права.
З таким висновком погоджується і колегія суддів апеляційного суду Львівської області з огляду на наступне.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»призначаються такі види допомоги: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.
Статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» визначено умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
При цьому статтею 15 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) зазначеного закону встановлено, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 01 січня – 434,00 грн., з 01 квітня –463,00 грн., з 01 жовтня –470,00 грн.
Водночас, щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році, то пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»в тому числі пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Отже, за таких обставин районний суд обґрунтовано виходив з того, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року відмова управління праці та соціального захисту населення у виплаті позивачу допомоги в розмірах встановлених, ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», є протиправною.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, районний суд дав правильну правову оцінку обставинам у справі, перевірив обґрунтованість вимог позивача та відповідача щодо стягнення конкретних сум, відповідність їх розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який був встановлений чинним законодавством, і дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позову.
Крім того, колегія суддів приходить до висновку, що відсутність бюджетного фінансування на реалізацію вимог Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»не може бути причиною невиконання покладених на управління праці та соціального захисту населення зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують наведених висновків суду першої інстанції.
З врахуванням викладеного та того, що апелянт не оскаржує рішення суду в частині поновлення строку звернення позивача до суду, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду прийняте з додержання закону, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами»від 02.12.2010 р. № 2748-УІ, ст.195, п.1 ст.198, п.1 ст.201, п.1 ч.2 ст.205 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області залишити без задоволення, а постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2009 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий : Бакус В.Я.
Судді: Зубарєва К.П.
Монастирецький Д.І.