Справа № 22-а-1169/11 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Доповідач в 2-й інстанції: Федоришин А. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Федоришина А.В.
Суддів: Богонюка М.Я., Приколоти Т.І.
При секретарі: Качмар М.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії «Дітям війни»,
в с т а н о в и л а:
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 лютого 2010 року задоволено частково позов ОСОБА_2 та визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області в частині відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсію з 09.07.2007 по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
В апеляційній скарзі УПФ в Пустомитівському районі Львівської області, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Статтею 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, виплачується особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 - рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” щодо зупинення дії ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” викладено в такій редакції: „Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10 - рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України , остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції Закону, яка діяла до 1 січня 2007 року.
Однак, поновляючи строк звернення до суду та задовольняючи частково позов ОСОБА_2 про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та провести відповідні виплати з 09.07.2007 р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008 р. по 26.12.2008 р., суд не навів поважності причин пропуску строку і такі відсутні у позовній заяві, а тому висновок суду про поважність причин пропуску колегія суддів вважає необґрунтованим.
Згідно ч.1 ст.99 КАС України, в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Заява сторони про відмову у задоволенні позову з вказаних підстав може бути зроблена у будь - який час до виходу суду першої інстанції до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення у справі. Суд з власної ініціативи не піднімає цього питання.
З матеріалів справи вбачається, що в запереченні на апеляційну скаргу відповідач наполягав на застосуванні положень ч. 1 ст. 100 КАС України.
Оскільки причина пропуску строку звернення до суду, була по суті тільки одна –запізніле отримання із преси інформації про рішення Конституційного Суду України, якими відновлено права, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак незнання законів не може вважатися поважною причиною пропуску строку для звернення до суду, то постанова суду в частині поновлення строку та задоволення вимог поза річним строком звернення до суду (позов направлено в суд 26.12.2009 р.) підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог за пропуском строку звернення до суду.
Так як, позивач звернувся до суду з позовом 26.12.2009 р., що підтверджується датою поштового штемпеля на конверті, ураховуючи річний строк звернення до суду, то позивач не пропустив строк звернення до суду в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та провести відповідні виплати за період з 26.12.2008 р. по 31.12.2008 р.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати та постановити нову постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 26.12.2008 р. по 31.12.2008 р. у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Керуючись ч. 2 ст. 20 КАС України, Законом України від 02 грудня 2010 р. № 2748/УІ „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення Закону України „Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Пустомитівському районі Львівської області –задовольнити частково.
Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 лютого 2010 року скасувати та постановити нову постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 26.12.2008 р. по 31.12.2008 р. у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого Адміністративного Суду України.
Головуючий:
Судді: