ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.09.11 р.                                                                                 Справа № 11/136                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Макогон Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фра-М”, м.Донецьк, ЄДРПОУ

20322326,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Лек-Ком”, м.Донецьк,

ЄДРПОУ 35559759,

про стягнення 73 293,99 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1. – за довіреністю,

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фра-М”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Лек-Ком”, м.Донецьк, про стягнення 73 293,99 грн., у тому числі 68 205,89 грн. основного боргу, 1 661,54 грн. інфляційних витрат, 554,46 грн. 3% річних та 2 872,10 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором поставки товару №225 від 13.11.2008р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми позовних вимог, копії: договору поставки товару №225 від 13.11.2008р., товарно-транспортних накладних №295515 від 28.01.2011р., №295657 від 28.01.2011р., №345016 від 02.02.2011р., №345667 від 02.02.2011р., №345668 від 02.02.2011р., №373861 від 08.02.2011р., №380118 від 08.02.2011р., №412440 від 09.02.2011р., №412441 від 09.02.2011р., №412442 від 09.02.2011р., №412443 від 09.02.2011р., №412444 від 09.02.2011р., №516007 від 16.02.2011р., №517145 від 16.02.2011р., №609868 від 24.02.2011р., №609869 від 24.02.2011р., №621387 від 25.02.2011р., №621388 від 25.02.2011р., №713829 від 04.03.2011р., №715710 від 04.03.2011р., №715711 від 04.03.2011р., №715712 від 04.03.2011р., №811623 від 15.03.2011р., №811624 від 15.03.2011р., №1043981 від 05.04.2011р., №1043982 від 05.04.2011р., №1043983 від 05.04.2011р., №1043984 від 05.04.2011р., №1043985 від 05.04.2011р., №1043986 від 05.04.2011р., №1142400 від 14.04.2011р., №1388613 від 12.05.2011р., №1388614 від 12.05.2011р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (кільцева) від 13.11.2008р. та банківської виписки на підтвердження часткових оплат.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.7, 20, 144, 147, 173, 174, 175, 193, 229, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 526, ч.1 ст.530, ст.ст.549, 550, 551, 552, 625 Цивільного кодексу України.

18.07.2011р. представником Позивача через канцелярію суду разом із супровідним листом №833-04/07-11 від 18.07.2011р. до матеріалів справи додано наступні документи: акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2011р. по 11.07.2011р. разом із підтвердженням його відправлення відповідачу, копії свідоцтва про реєстрацію юридичної особи, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, статуту підприємства.

Одночасно, 21.07.2011р. представником Позивача суду представлені довідка базового відділення Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” №0000-101-15-4-6653 від 19.07.2011р., копії товарно-транспортних накладних №195506 від 20.01.2011р. та №295516 від 28.01.2011р.

          Представник Позивача в судовому засіданні 01.09.2011р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

          Представник Відповідача в судові засідання не з’явився, причин неявки не повідомив та не надав суду витребувані документи.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві як місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю „Лек-Ком”, а також міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, у тому числі у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10885281 станом на 19.08.2011р., суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

13.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фра-М” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Лек-Ком” укладено договір поставки товару №225 строком дії по теперішній час у відповідності до п.6.4 даної угоди.

Відповідно до п.1.1 даного договору Позивач (Постачальник) зобов’язується систематично поставляти та передавати у власність Відповідача (Покупець) лікарняні засоби, вироби медичного призначення, засоби особистої гігієни та ін., а останній зобов’язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.  

Пунктом 1.2 договору встановлено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна товару встановлюються сторонами у товарно-транспортних накладних (специфікаціях у розумінні ст.266 Господарського кодексу України), що є невід’ємною частиною даного правочину.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов’язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Згідно товарно-транспортних накладних №295515 від 28.01.2011р., №295657 від 28.01.2011р., №345016 від 02.02.2011р., №345667 від 02.02.2011р., №345668 від 02.02.2011р., №373861 від 08.02.2011р., №380118 від 08.02.2011р., №412440 від 09.02.2011р., №412441 від 09.02.2011р., №412442 від 09.02.2011р., №412443 від 09.02.2011р., №412444 від 09.02.2011р., №516007 від 16.02.2011р., №517145 від 16.02.2011р., №609868 від 24.02.2011р., №609869 від 24.02.2011р., №621387 від 25.02.2011р., №621388 від 25.02.2011р., №713829 від 04.03.2011р., №715710 від 04.03.2011р., №715711 від 04.03.2011р., №715712 від 04.03.2011р., №811623 від 15.03.2011р., №811624 від 15.03.2011р., №1043981 від 05.04.2011р., №1043982 від 05.04.2011р., №1043983 від 05.04.2011р., №1043984 від 05.04.2011р., №1043985 від 05.04.2011р., №1043986 від 05.04.2011р., №1142400 від 14.04.2011р., №1388613 від 12.05.2011р., №1388614 від 12.05.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Фра-М” передало продукцію Відповідачу на загальну суму 69 074,45 грн. Останнім її прийнято, що підтверджується підписом уповноваженої особи Відповідача на даних документах та печаткою останнього на них.

Правовою підставою здійснення господарської операції з поставки товару за переліченими первинними документами вказано договір №225 від 13.11.2008р.

Повноваження особи, яка здійснила приймання зазначеної продукції підтверджуються довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №б/н від 13.11.2008р., правовою підставою отримання товару у якій визначений договір №225 від 13.11.2008р.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення за ними передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного првочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, за викладених обставин, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов’язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором поставки №225 від 13.11.2008р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України,  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.  Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та  обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами п.3.1 договору сума кожної поставки, відстрочення оплати поставленого товару та розмір націнки зазначаються у товарно-транспортних накладних, що є невід’ємною частиною цього правочину.

Сума оплати за товар, які Постачальник отримує від Покупця, зараховуються Постачальником самостійно у рахунок оплати за накладними, що не оплачені і строк за якими наступив (п.3.3 договору).

У спірних товарно-транспортних накладних відстрочка платежу встановлена у 28 день з моменту отримання.

Приймаючи до уваги дати поставок товару та викладені умови оплати, остаточний розрахунок за поставлений товар за накладними №295515 від 28.01.2011р., №295657 від 28.01.2011р. повинен бути здійснений не пізніше 25.02.2011р., за накладними №345016 від 02.02.2011р., №345667 від 02.02.2011р., №345668 від 02.02.2011р. – не пізніше 02.03.2011р., за накладними №373861 від 08.02.2011р., №380118 від 08.02.2011р. – не пізніше 08.03.2011р., за накладними №412440 від 09.02.2011р., №412441 від 09.02.2011р., №412442 від 09.02.2011р., №412443 від 09.02.2011р., №412444 від 09.02.2011р. – не пізніше 09.03.2011р., за накладними №516007 від 16.02.2011р., №517145 від 16.02.2011р. – не пізніше 16.03.2011р., за накладними №609868 від 24.02.2011р., №609869 від 24.02.2011р. – не пізніше 24.03.2011р., за накладними №621387 від 25.02.2011р., №621388 від 25.02.2011р. – не пізніше 25.03.2011р., за накладними №713829 від 04.03.2011р., №715710 від 04.03.2011р., №715711 від 04.03.2011р., №715712 від 04.03.2011р. – не пізніше 01.04.2011р., за накладними №811623 від 15.03.2011р., №811624 від 15.03.2011р. – не пізніше 12.04.2011р., за накладними №1043981 від 05.04.2011р., №1043982 від 05.04.2011р., №1043983 від 05.04.2011р., №1043984 від 05.04.2011р., №1043985 від 05.04.2011р., №1043986 від 05.04.2011р. – не пізніше 03.05.2011р., за накладною №1142400 від 14.04.2011р. – не пізніше 12.05.2011р. та за накладними №1388613 від 12.05.2011р., №1388614 від 12.05.2011р. - не пізніше 09.06.2011р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи (довідка №0000-101-15-4-6653 від 19.07.2011р. та банківська виписка за 23.06.2011р.) Відповідач 24.06.2011р. сплатив суму у розмірі 1 562,60 грн., що, на підставі п.3.3. договору, віднесена Позивачем у рахунок оплати за накладними, що не оплачені і строк за якими наступив (товарно-транспортні накладні №195506 від 20.01.2011р. та №295516 від 28.01.2011р.), та частково накладну №295515 від 28.01.2011р. у сумі 868,56 грн.

Приймаючи до уваги викладене, з фактичних обставин справи вбачається, що в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Постачальником за переліченими вище спірними первинними документами у встановлені договором строки не виконано у сумі 68 205,89 грн.

Доказів, що свідчать про сплату заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у повному обсязі.

Прострочення Відповідачем грошового зобов’язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов’язку щодо сплати відповідних сум.

Одночасно, відповідно до п.5.2 договору поставки №225 від 13.11.2008р. Покупець по даному договору, за несплату вартості товару в установлені строки, сплачує пеню у розмірі 0,2%, але не більш подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, від неоплаченої суми за кожен день прострочення. Пеня нараховується до моменту погашення заборгованості.

Оскільки, 0,2% становлять суму пені більшу ніж із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, Позивачем для нарахування штрафних санкцій застосована остання.

Період нарахування визначений з наступного дня, коли зобов’язання повинно було бути виконано належним чином та по 03.07.2011р. Дане не суперечить положенням ст.232 Господарського кодексу України та приписам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

За розрахунком Позивача сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов’язання становить 1 661,54 грн., 3% річних – 554,46 грн. та пеня у розмірі 2 872,10 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, правові підстави, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про задоволення таких вимог у розмірі визначеному Позивачем.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Фра-М”, м.Донецьк, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Лек-Ком”, м.Донецьк, про стягнення 73 293,99 грн., у тому числі 68 205,89 грн. основного боргу, 1 661,54 грн. інфляційних витрат, 554,46 грн. 3% річних та 2 872,10 грн. пені, задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лек-Ком” (83039, Донецька область, м.Донецьк, Петровський район, вул.Бокія, буд.13а, кв.2, ЄДРПОУ 35559759, р/р2600202250603 у АКБ „Правекс-Банк” м.Київ, МФО 321983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фра-М” (83023, м.Донецьк, Калінінський район, пр.-т.Полеглих Комунарів, 95-Б, ЄДРПОУ 20322326, р/р26004208 у ДОД АТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076) 73 293,99 грн., у тому числі 68 205,89 грн. основного боргу, 1 661,54 грн. інфляційних витрат, 554,46 грн. 3% річних та 2 872,10 грн. пені.  

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лек-Ком” (83039, Донецька область, м.Донецьк, Петровський район, вул.Бокія, буд.13а, кв.2, ЄДРПОУ 35559759, р/р2600202250603 у АКБ „Правекс-Банк” м.Київ, МФО 321983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фра-М” (83023, м.Донецьк, Калінінський район, пр.-т.Полеглих Комунарів, 95-Б, ЄДРПОУ 20322326, р/р26004208 у ДОД АТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 732,94 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          У судовому засіданні 01.09.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                               Соболєва С.М.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

Повний текст підписано 06.09.2011р.