Справа № 22-а-1687/11 Головуючий у 1 інстанції: Мелешко С.І.
Доповідач в 2-й інстанції: Петричка П. Ф.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого- судді Петричка П.Ф.
суддів: Цяцяка Р.П., Мацея М.М.
секретаря: Купчак О.В.
за участю:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу начальника управління праці та соціального захисту населення у м. Червонограді Львівської області на постанову Червоноградського міського суду Львівської області суду від 05 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення у м. Червонограді Львівської області про стягнення суми заборгованості по виплаті разової грошової допомоги, -
встановила:
постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 05 лютого 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо невиплати у 2007 році разової грошової допомоги відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ОСОБА_2 та стягнуто з відповідача на користь позивача разову грошову допомогу учасника війни за 2007 рік в розмірі 1655грн. на підставі положень ст..14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Постанову суду оскаржив начальник управління праці та соціального захисту населення у м. Червонограді Львівської області. Просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові, оскільки судом недостатньо досліджені докази та обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального права. Судом не прийнято до уваги , що застосування мінімального розміру пенсії за віком для визначення розміру допомоги Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не передбачено.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що позивач є учасником війни відповідно до посвідчення від 30 травня 1996 року і згідно ст..14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної разової допомоги до 05 травня в розмірі три мінімальних пенсії за віком.
Разом з тим, статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року встановлена щорічна разова грошова допомога до 05 травня відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту” в розмірі 55 грн. і зупинена дія частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційними положення ст..29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо встановлення щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в розмірі 55 грн. , а відтак стягнув з відповідача на користь позивача грошову допомогу учасника війни за 2007 рік у розмірі 1655 грн. відповідно до ст..14 цього Закону.
Проте суд залишив поза увагою, що рішення Конституційного Суду України прийняте 09.07.2007 року, тобто після 05 травня 2007 року, а відтак на час виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору у цій справі, діяли нормативно-правові акти, які встановлювали розмір щорічної допомоги до 05 травня. При цьому суд не врахував, що в період, протягом якого позивач міг отримати грошову допомогу в порядку, визначеному ст..14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(до 5 травня 2007 року) положення статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” не були визнані неконституційними.
Таким чином за 2007 рік позивачу була проведена виплата щорічної допомоги до 5 травня, відповідно до законів, які діяли на момент виникнення спірних відносин, а саме: на час призначення та виплати позивачу органами праці та соціального захисту населення вищезазначеної щорічної разової допомоги; правові підстави для здійснення такої виплати за 2007 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»були відсутні, відтак висновок суду про задоволення позовних вимог є невірним. Тому постанова суду, як прийнята з порушенням норм матеріального права? підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у позові.
Оскільки частиною 2 статті 99 КАС України ( в редакції Закону до 7.07.2010 р.) передбачений річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, відповідач у апеляційній скарзі просив відмовити у задоволенні позову з цих підстав пропущення строку звернення до суду ( а.с. 21).
Разом з тим судом не було враховано положень частини 1 статті 100 КАС України ( в редакції до 7.07.2010 року), згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову
Керуючись Законом України від 02 грудня 2010 року № 2748/У1 „Про внесення змін до розділу Х11”Прикінцеві положення Закону України „Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов”язаних із соціальними виплатами, ст.ст..195,196,198 ч1.п.3,202 ч.1 п.4, 207 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційну скаргу начальника управління праці та соціального захисту населення у м. Червонограді Львівської області задовольнити.
Постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 05 лютого 2010 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення у м. Червонограді Львівської області про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги до 05 травня 2007 року, як учасника війни - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді