Справа № 22-ц-1029/11 Головуючий у 1 інстанції: Джала
Доповідач в 2-й інстанції: Петричка П. Ф.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року лютого 21 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Петричка П.Ф.
Суддів: Зверхановської Л.Д., Бойко С.М.
При секретарі: Глинському О.А.
З участю: представника позивача Буньо А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Мостиського району
на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2010 р.
по справі за позовом прокурора Мостиського району в інтересах Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_3 про повернення автомобіля,
в с т а н о в и л а:
Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову.
Привівши обставини отримання інвалідом ОСОБА_4 автомобіля з гуманітарної допомоги і посилаючись на п.41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 р. № 999 із змінами від 26.04.2007 р. № 661 та від 17.04.2008 р. № 387, в апеляційній скарзі прокурор вказав на безпідставність посилання суду на постанову Кабінету Міністрів України від 8.09.1997 р. № 999, яка втратила чинність ще коли інвалід жив і відносини щодо вилучення автомобіля після смерті інваліда регулюються постановою від 19.07.2006 р. Тому відмова в задоволенні позову безпідставна. Просив скасувати рішення, ухвалити нове і задоволити вимоги.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача в підтримання скарги, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Розглядаючи спір, ухвалюючи рішення і відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд підставно виходив із встановленого і перевіреного факту отримання 12.05.2005 р. інвалідом Великої Вітчизняної війни 2-ої групи ОСОБА_4 автомобіля „Фольксваген Пассат”, 1995 року випуску (а.с.4,43) з адресної гуманітарної допомоги громадянина Німеччини ОСОБА_5 та відповідно до норм законодавства, що діяли на час отримання автомобіля, і, які не передбачали можливості вилучення автомобіля від членів сім”ї інваліда після його смерті та конституційної норми про незворотність дії законодавчого акта, який встановлює або погіршує відповідальність.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Неспроможними є доводи апелянта щодо дії постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 р. із наступними доповненнями, які набрали законної сили ще за життя інваліда і, яка по суті погіршувала його становище, його особисті інтереси та розрахунки.
Крім того, такі доводи є некоректними до пам”яті інваліда Великої Вітчизняної війни, який отримав гуманітарну допомогу від громадянина Німеччини і не міг передбачати наслідків цієї адресної допомоги.
Колегія суддів також враховує, що на експлуатацію і утримання автомобіля ні інвалід, ні члени його сім”ї не отримували допомоги від Головного управління праці і соціального захисту населення, як і держави, які не несли ніяких видатків на забезпечення інваліда транспортним засобом.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно і об’єктивно встановлених обставинах, відповідає вимогам ст.ст. 10, 11, 57, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 5 ЦК України, доводи апеляційної скарги його не спростовують, тому підстав для скасування рішення нема.
Керуючись ст.ст. 303-305, 307ч.1п.1, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу прокурора Мостиського району відхилити.
Рішення Мостиського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2010 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двадцяти днів подачею касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: