Справа № 1-9/2011

 ВИРОК

Іменем  України

23 червня 2011 року                                                                                м.Самбір

                                                                       Самбірський міськрайонний суд

                                                                                 Львівської області

в складі: головуючої судді Карнасевич Г.І.

при секретарі  Луцану І. О.

за участю прокурора  Коліщук З. М..

адвоката ОСОБА_1.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Самборі Львівської області кримінальну справу про обвинувачення :

-          ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця   міста Львова, жителя АДРЕСА_1,  українця, громадянина України, непрацюючого, безпартійного, одруженого, маючого на утриманні двоє малолітніх дітей, згідно ст. 89 КК  України  не судимого;

-          ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, безпартійного, раніше не судимого,

         у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, 26 грудня 2009 року, приблизно о 02 годині 30 хвилин, в м. Новий Калинів Самбірського району Львівської області, в групі та за попередньою домовленістю з ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння та маючи умисел на заволодіння транспортним засобом ОСОБА_4, поблизу місцевої військової частини А –3913, застосувавши до потерпілого насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, яке виразилось у нанесенні йому численних ударів по різних частинах тіла, внаслідок чого він отримав садно на спинці носа, синець у лівій орбітальній ділянці, синець у правій надбрівній  ділянці, синець у правій орбітальній ділянці, осадження шкіри в ділянці крила правої клубової кістки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень,  незаконно заволоділи його автомобілем марки «ФіатУно», реєстраційний державний знак НОМЕР_1, 1986 року випуску, вартістю  9480 грн. 24 коп.

Допитаний у  судовому засіданні  підсудний  ОСОБА_2 своєї вини у вчиненому не визнав, показав, що 25 грудня 2009 року в післяобідній час разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у нього вдома розпивали спиртні напитки. Разом випили 0,5 л грілки марки «Слава». Коли ОСОБА_3 поїхав підводою додому, через деякий час по телефону запросив його разом з потерпілим до себе в гості. У місцевому магазині на трьох також розпили пляшку горілки. ОСОБА_3 запропонував дальше веселитися, у зв’язку з чим за взаємною згодою всі поїхали в м. Новий Калинів Самбірського району. По дорозі  автомобіль зупинився через відсутність пального. ОСОБА_3 пішов на автозаправочну станцію, звідки повернувся з каністрою бензину. Разом поїхали до ОСОБА_5. За пропозицією потер,з якою поїхали в гості до знайомої потерпілого - ОСОБА_6, де розпили одну пляшку горілки. Потерпілий пив разом з ними.

На вулиці, приблизно о 22 –ій годині, ОСОБА_4 довго не міг завезти автомобіль. Йому допомагав чоловік ОСОБА_6.

Проїхавши віддаль приблизно довжиною 100 м, двигун в автомобілі  заглох. Оскільки йшов сильний дощ, транспортний засіб не ремонтували і розпивали спиртне.  Коли  потерпілий завів двигун, на автомобілі доїхали до місцевого магазину «Рукавичка», що неподалік залізничного переїзду,  де транспортний засіб у черговий раз зупинився. Віддаль від місця зупинки до військової частини становила близько 300м.

ОСОБА_4  його ремонтував, відкривши капот. Попросив його з ОСОБА_3 попхати автомашину, що вони і зробили. Автомобіль зупинився біля залізничного переїзду. Несподівано для них ОСОБА_4 став поводити себе агресивно, звинувачуючи їх у поломці транспорту. Тоді він покепкував з потерпілого, заявивши, що автомобіль такий, як і власник. Це його образило і у відповідь на його висловлювання потерпілий став наносити йому удари. За нього заступився ОСОБА_3 Оскільки його обличчя було у крові, обставин конфлікту потерпілого з ОСОБА_3 він не бачив. Коли ОСОБА_4 вирвався від ОСОБА_3, почав тікати в сторону населеного пункту.

Обидва з ОСОБА_3  в салоні автомобіля на задньому сидінні розпили спиртні напитки, які у них залишились, і заснули. Їх розбудили працівники міліції.

Показав, що умислу заволодіти транспортним засобом потерпілого у них не було. Після того, як ОСОБА_4 втік, автомобіль з місця ніхто не зрушував. Прав на водіння транспортним засобом у них немає.

Показав, що під час попереднього слідства під тиском працівників міліції давав неправдиві свідчення щодо обставин інкримінованого йому злочину. Пояснити, чому його показання під час попереднього розслідування справи збігались з показаннями ОСОБА_3, не може.

Вважає, що потерпілий чинить на них наклеп, так як вимагає гроші. Просить не брати до уваги його показань, даних ним на попередньому слідстві. Зараз він говорить правду.

Свою вину визнає частково у заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень на грунті виниклих неприязних відносин.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 своєї вини у вчиненому не визнав і показав, що повністю  підтримує свої показання підсудного ОСОБА_2 щодо обставин  розпивання у вказаний час разом з потерпілим спиртних напитків. Показав, що коли з міста Новий Калинів Самбірського району Львівської області поверталися додому, автомобіль тричі зупинявся. Перший раз допомагав пхати ОСОБА_5. Останній раз транспортний засіб зупинився біля залізничного переїзду в напрямку руху на місто Львів  внаслідок технічної несправності.  На вулиці потерпілий став наносити удари  руками ОСОБА_2 по тілу. Останній захищався. Його теж хотів побити. У відповідь він міг  нанести приблизно 2 –3 удари потерпілому. Після того конфлікту ОСОБА_4 побіг в сторону міста Новий Калинів. Разом з ОСОБА_2 в машині розпили спиртне, що залишилося, після чого заснули. Їх розбудили працівники міліції, допомогли пропхати транспортний засіб.

Показав, що жодного умислу уганяти транспортний засіб у нього не було. За кермо автомобіля сів після того, як ОСОБА_4 втік, однак автомобіля з місця не зрушував. Не заперечує, що міг випадкового вдарити потерпілого, після чого той обличчям впав на асфальт. Згідний понести за це відповідальність.

Ствердив, що протокол з’явлення зі зізнанням писав добровільно, власноручно. Знаходився у стані алкогольного сп’яніння, хотів додому, а тому не надавав значення своїм діям. Під час перебування його у Самбірському МРВ УМВСУ у Львівській області  не мав можливості спілкуватися з підсудним ОСОБА_2. Чому їхні пояснення та показання, дані ними на попередньому слідстві щодо обставин інкримінованого їм злочину, збігаються, пояснити не може. Показання давав добровільно, при цьому себе оговорював.

Незважаючи на те, що підсудні своєї вини у вчиненому не визнали, їхня винуватість у скоєному доведена показаннями потерпілого, свідків, матеріалами справи.

Так, потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_2 доводиться братом його дружини. 25 грудня 2009 року  він разом з дружиною та дітьми приїхали до її батьків в с. Острів Самбірського району. В його присутності ОСОБА_2 розпивав спиртні напитки. Потім попросив його поїхати у с. Нижне Самбірського району. В селі, де проживає ОСОБА_3, розпили спиртні напитки. Він алкоголю не вживав. Оскільки в автомобілі закінчився бензин, підсудні пообіцяли заправити його у Калинові в знайомого ОСОБА_5. По дорозі до вказаного населеного пункту транспортний засіб зупинився. З автозаправочної станції з м. Новий Калинів привезли 2 л бензину. В Калинові вкупили ще 2 л бензину.

ОСОБА_5 запросив їх у квартирі знайомої ОСОБА_6 розпити пляшку горілки, яку напередодні придбали. З ними спиртних напитків він не вживав, так як керував автомобілем. Оскільки в квартирі знаходились неповнолітні діти, які спали, через шум квартири ОСОБА_6 стала виганяти їх з приміщення. На вулиці автомобіль не заводився. ОСОБА_5 допоміг його попхати. Через кілька хвилин в салоні загорілась лампочка, бо нагрівся двигун. ОСОБА_2 приніс дві пляшки води, яку залили в радіатор. Машина встигла проїхати 200м. Підсудні перебували у стані алкогольного сп’яніння, пропонували йому їхати до ОСОБА_5. Він відмовився, направився додому. ОСОБА_3 попросив його зупинитися, щоб відправити свої потреби. Він теж вийшов з салону автомобіля, відкрив капот. Один з підсудних наніс йому удар рукою в потиличну область голови. Потім ОСОБА_3 вдарив його 2 –3 рази кулаком в обличчя, від чого він впав на землю. Лежачому обидва стали наносити йому удари ногами по всьому тілу. ОСОБА_2  сказав ОСОБА_3 знайти камінь, щоб добити його, бо коли виживе, то їм буде кінець. При цьому ОСОБА_3 лівою рукою підніс його голову, щоб обличчя було відкрите, а ОСОБА_2 наніс йому пару ударів ногою в обличчя. Він вирішив прикинутися,  що втратив свідомість, аби його перестали бити. Ствердив, що падав спереду автомобіля, а опинився ззаду. Якимось чином вирвався і втік від них. Прибіг до військової частини, де горіло світло. Черговий частини на його прохання провірив, чи його не переслідують. Подзвонив у міліцію. Через півгодини приїхала оперативна група. Автомобіль тимчасово припаркували на одному з будівельних майданчиків. Перед тим транспортний засіб  він залишив автомобіль на віддалі 30 м від контрольно –пропускного пункту військової частини.

Показав, що дозволу експлуатувати автомобіль він не давав. Ключі залишив в замку запалювання. ОСОБА_3 у його відсутності самовільно сів за кермо, ОСОБА_2 –на переднє сидіння пасажира. Транспортний засіб отримав технічні пошкодження, був весь в болоті. Жодні матеріальні збитки йому не відшкодовані.

Ствердив, що підсудні наносили йому удари по всіх частинах тіла. ОСОБА_2 лише копав ногами лежачого, а ОСОБА_3 наносив ще удари кулаками. Внаслідок заподіяних йому тілесних ушкоджень лікувався на протязі двох місяців. Підсудні перед ним не вибачилися, своєї вини не визнали, матеріальної шкоди йому не відшкодували. Просить їх суворо покарати.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_9 показав, що  з 20 годині 25 грудня 2009 року перебував в наряді по місцю своєї служби у військовій частини А –3817 міста Новий Калинів Самбірського району. Знаходився на контрольно –пропускному пункті. Приблизно о 02 годині 30 хвилин 26 грудня  прибіг потерпілий, з яким раніше був незнайомий. По зовнішньому вигляду встановив, що він був сильно переляканий, побитий. З його слів зрозумів, що його хотіли вбити, забрали автомобіль. Один з нападників доводиться йому шваґром. Голова потерпілого була у синяках, опухлий ніс, на тілі під кофтою –численні синці.

Зі слів потерпілого взнав, що за ним бігли. Він тікав по рові, його переслідували. На автомобілі поїхали у сторону міста траси Самбір - Львів. Йому пояснив, що далеко на угнаному  автомобілі заїхати не зможуть, так як там є «секретка», лише до першого повороту. Голова потерпілого, одяг  були у листі, болоті, його трясло. Запаху алкоголю з рота не чув. З його зовнішнього вигляду зробив висновок, що той лежав на землі.

Потерпілий попросив  подивитись,  де знаходиться його автомобіль. Коли він вийшов на вулицю, то зразу автомобіля не бачив. Лише, залишивши приміщення КПП, побачив заднє світло фар автомобіля, який рухався у сторону траси Самбір –Львів. Віддаль від КПП до автомобіля у той момент складала приблизно 500м. Інших транспортних засобів, окрім того автомобіля, він не бачив.

Коли приїхали працівники міліції, їм потерпілий давав аналогічні пояснення з приводу обставин вчинення злочину.

Свідок ОСОБА_5 підтвердив факт розпивання спиртних напитків підсудних разом з ним та ОСОБА_10 у квартирі останнього. Показав, що ОСОБА_3 приніс з собою 1 л горілки. Потерпілий спиртних напитків не вживав, приніс з собою 1 пляшку мінеральної води, яку пив. Говорив про несправність автомобіля. На вулиці допомагав машину пхати. Автомобіль був повернутий до центральної дороги Самбір –Львів приблизно за 500 м до залізничного переїзду.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_11 показав, що серед ночі, знаходячись на чергуванні, почув гавкіт собаки. На дорозі побачив автомобіль, біля нього –двох мужчин. Автомобіль знаходився на віддалі 10 м від будівельного майданчика, який він охороняв. Права передня дверка була відкрита. Капот закритий. Машину заштовхали на територію даного об’єкту. Це було приблизно біля 03 години 26 грудня 2009 року.

Обидва мужчини знаходились у стані алкогольного сп’яніння. Тепер вони проходять підсудними по справі.

Через деякий час на місце події приїхали працівники міліції. Державтоінспектор ОСОБА_12 попросив його засвідчити, де  знаходиться автомобіль. Повідомив, що підсудні угнали даний транспортний засіб, побили потерпілого. Пригадує, що віддаль від автомобіля  до залізничного полотна в сторону міста Новий Калинів складала більше 100 м. Віддаль до траси Самбір –Львів складала приблизно 300м, від КПП військової частини до автомобіля приблизно 800 –900 м. Ділянка дороги в цьому місці була освітлена. Він пересвідчився у цій віддалі і підписався у складених ним процесуальних документах, які відповідали дійсним обставинам.

У його присутності потерпілий ногою копнув ОСОБА_2, сказавши при цьому, що він угнав його автомобіль і поламав.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що вищевказаного числа у нього на квартирі знаходились підсудні, потерпілий та ОСОБА_5 Усі, за винятком потерпілого, розпивали горілку, яку принесли з собою. Потерпілий пив мінеральну воду, яку приніс з собою.

Такі ж свідчення дала допитана у якості свідка дружина ОСОБА_10 –ОСОБА_6

Із показань допитаного  у судовому засіданні  в якості свідка ОСОБА_13  убачається, що 29 грудня 2009 року на дорозі у м. Новий Калинів  його зупинили працівники міліції, провіряти документи на транспортний засіб, яким він керував. Неподалік бачив припаркований автомобіль. Не пригадує, чи називав працівникам міліції свій адрес.

Свідок ОСОБА_12 показав, що згідно повідомлення оперативного чергового Самбірського МРВ ГУ МВС України у Львівській області 26 грудня 2009 року виїжджав на місце події в м. Новий Калинів Самбірського району. Проведеною перевіркою було встановлено, що підсудні до потерпілого ОСОБА_4 застосували застосували фізичне насильство і незаконно заволоділи його транспортним засобом. ОСОБА_4 знаходився на КПП місцевої військової частини. Був побитий, пояснив, що родич угнав його автомобіль               «Фіат»червоного кольору. Автомобіль знаходився за залізничним полотном в сторону міста Самбора приблизно на віддалі до 200м. Підсудні в автомобілі спали. Він викликав слідчо –оперативну групу. На місці було складено протокол огляду та схему, достовірність яких він підтверджує.  Підсудні знаходились на передньому сидінні автомобіля, спали. Коли автомобіль фотографували, вони пересіли на заднє сидіння, пояснювали, що пробували завести двигун, але не могли. Обидва перебували у стані алкогольного сп’яніння. Потерпілий теж був п’яним. Судячи по обставинах, встановленим ним під час огляду місця події, транспортний засіб потерпілого було незаконно угнано.

У його присутності ніхто ні психічного, ні фізичного тиску на підсудних не чинив.

Допитаний як свідок колишній працівник Самбірського МРВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_14 показав, що він згідно повідомлення оперативного чергового у вищевказаний час виїжджав на місце події з приводу незаконного заволодіння транспортним засобом. По дорозі в м. Новий Калинів Самбірського району побачив автомобіль червоного кольору марки «Фіат». Транспортний засіб знаходився за залізничним переїздом у сторону міста Самбора на віддалі приблизно 100 –150 м. Відібрав пояснення у потерпілого щодо обставин незаконного заволодіння підсудними його транспортним засобом, в процесі чого дізнався, що коли автомобіль зупинився, його побили підсудні. Угнали автомобіль. Було встановлено місце угону – дільниця дороги напроти місцевої військової частини. Підсудні зрушили з місця транспортний засіб приблизно до 1 км. Автомашина була несправна. Її з місця події самотужки зрушували.

У приміщенні міліції  ОСОБА_3 зізнався у вчиненому, написав протокол зявлення зі зізнанням, зразу давав пояснення . Це було біля  9 –тої години ранку. Поведінка його була адекватною. Після нього відбирав пояснення у ОСОБА_2.   Пояснення підсудні давали окремо один від одного, перебуваючи у різних службових приміщеннях. ОСОБА_3 власноручно написав зявлення зі зізнанням. Жодного тиску на них не чинилося. Останні повністю зізнались у скоєному, їхні пояснення щодо обставин злочину збігалися, що свідчило про їх об’єктивність.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показав, що розслідував дану кримінальну справу. Виїжджав на місце події, складав протокол огляду. Оскільки першими на місце пригоди приїхали працівники ВДАІ, від них взнав, що підсудні знаходились у транспортному засобі в нетверезому стані на передньому сидінні. Віддаль від залізного полотна до автомобіля становила більше 100 м в напрямку руху на місто Самбір. Потерпілий знаходився на КПП військової частини.

В процесі розслідування даної кримінальної справи встановив під час проведення відтворення обстановки та обставин події, що підсудні проїхали на угнаному ними транспорті потерпілого віддаль приблизно 1 км.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка працівник ВКР Самбірського МРВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_16 підтвердив факт незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілого підсудними і показав, що останні на момент скоєння злочину знаходились у стані алкогольного сп’яніння.

Свідок ОСОБА_17 показав, що  25 грудня 2009 року в магазині с. Зарайське Самбірського району разом з підсудними та потерпілим вживав спиртні напитки.

Допитана у якості свідка продавець магазину ОСОБА_18 показала, що потерпілого ОСОБА_4 бачить вперше у судовому засіданні.

         По справі були проведені ставки віч - на - віч між потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3, потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_2, під час яких потерпілий повністю підтвердив свої показання щодо обставин незаконного заволодіння його транспортним засобом. ( а. с 55 –57, 50 –52).

Згідно протоколу огляду місця події та прилягаючої до нього схеми та фото таблиці від 26 грудня 2009 року убачається, що об’єктом огляду являлась дільниця дороги перед вїздом у м. Новий Калинів Самбірського району, де було виявлено автомобіль марки «Фіат Уно»д. н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 Автомобіль знаходився повернутим в напрямку дороги Самбір –Львів на віддалі  150 м від залізничного переїзду. У салоні автомобіля знаходились підсудні. ( а. с. 5 –10).

По справі за участю потерпілого ОСОБА_4 було проведено відтворення обстановки та обставин події, зі змісту протоколу якого, прилягаючої схеми та фото таблиці убачається, що підсудні заволоділи транспортним засобом потерпілого напроти КПК війської частини у м. Новий Калинів Самбірського району, проїхали на ньому  за залізничний переїзд у напрямку траси Самбір –Львів. ( а. с. 82 –87);

Із аналогічних протоколів від 04,02.2009 року, проведених з участю підсудних, складених до них схем та фото таблиць відомо, що конфлікт між потерпілим та підсудніми мав місце на дільниці дороги в м. Новий Калинів Самбірського району перед залізничним переїздом у напрямку руху до траси Самбір – Льів (а. с.  88 –96);

Згідно протоколу огляду вищезгаданого транспортного засобу убачається, що на момент огляду він має технічні пошкодження. ( а. с. 80);

Постановою слідчого автомобіль визнано речовим доказом і під розписку на зберігання повернуто потерпілому ( а. с. 80 –81);

Вартість транспортного засобу станом на 26 грудня 2009 року згідно звіту про оцінку транспортного засобу становить 9 480 грн. 24 коп. 9а. с. 63 –67);

Із протоколу зявлення зі зізнанням убачається, що ОСОБА_3 зізнався у вчиненні у групі з ОСОБА_2 незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_4 ( а. с.  13);

Згідно висновку проведеної по справі судово –медичної експертизи відомо, що у ОСОБА_4 виявлено садно на спинці носа, синець у правій надбрівній ділянці, синець у лівій орбітальній ділянці, синець у правій орбітальній ділянці, осадження шкіри в ділянці крила правої службової кістки, які утворились від дії твердих тупих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень (а. с. 30);

В порядку виконання судового доручення по справі були проведенні відтворення обстановки та обставин події з участю підсудних та потерпілого.

Із протоколів відтворення обстановки та обставин події з участю підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відомо, що вони несправний автомобіль потерпілого пхали на віддаль 400 м. Зупинились за залізним переїздом, де між ними виник конфлікт. З місця більше транспортний засіб не зрушували Із аналогічного протоколу, складеного з участю потерпілого, відомо, що підсудному на його транспорті, яким незаконно заволоділи, проїхали віддаль , що складає 760 м.  

Згідно оглянутої у судовому засіданні справи про адміністративне правопорушення № 3 –473/ 2010 видно, що провадження у справі  про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 закрито за відсутністю у його діях складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Із письмової розписки, даної підсудним ОСОБА_2 потерпілом, вбачається, що він зобов’язувався добровільно відшкодувати ОСОБА_4 заподіяні збитки.

Оцінюючи всі зібрані та перевірені в судовому засіданні докази суд вважає що підсудні  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 намагаються уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, а тому заперечують свою вину у вчиненні інкримінованого їм злочину. Їхня винуватість у вчиненому доведена:

-          показаннями потерпілого ОСОБА_4, який підтвердив факт незаконного заволодіння підсудними його транспортного засобу, поєднаного з фізичним насильством по відношенні до нього;

-          показаннями свідка ОСОБА_11, який підтвердив дану обставину:

-          показаннями допитаних у якості свідків працівників міліції ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_14,ОСОБА_12, з яких убачається, що підсудні побили потерпілого, незаконно заволоділи його автомобілем, про що самі зізнались:

-          показаннями свідка ОСОБА_9, з яких відомо, що автомобіль потерпілого знаходися за залізничним переїздом в напрямку руху на м. Самбір. Біля нього знаходились підсудні. Транспорт мав пошкодження, був несправний:

-          показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_6, з яких відомо, що напередодні скоєння злочину підсудні в квартирі ОСОБА_6 розпивали спиртні напитки. Потерпілий не пив, говорив про несправність автомобіля;

-          показаннями свідка ОСОБА_17, який підтвердив факт розпивання спиртних напитків підсудними в магазині с. Зарайське Самбірського району.

       Їхнім показанням суд надає віри, вважає їх об’єктивними, оскільки вони відповідають обставинам справи, підтверджуються наступними матеріалами:

-          висновком проведеної по справі судово –медичної експертизи, яка підтверджує наявність тілесних ушкоджень у потерпілого:

-          протоколом огляду транспортного засобу, з якого видно, що автомобіль має технічні пошкодження:

-          протоколом огляду місця події, яким стверджується факт незаконного заволодіння транспортного засобу потерпілого;

-          протоколами відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілого, які підтверджують незаконне заволодіння його транспортного засобу;

-          протоколами відтворення обстановки та обставин події з участю підсудних, проведеними під час попереднього розслідування та прилягаючої до них схеми, з яких відомо, що автомобіль потерпілого знаходився за залізничним переїздом в напрямку до траси Самбір –Львів, іншими матеріалами справи.

      Оскільки підсудні  в ніч з 25 на 26 грудня 2009 року за попередньою домовленістю незаконно заволоділи транспортним засобом потерпілого ОСОБА_4, застосувавши до нього фізичне насильство, що не було небезпечним для його життя чи здоровя  в момент заподіяння, кваліфікація їхніх дій за ч. 2 ст. 289 КК України є вірною.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного, який згідно ст. 89 КК України несудимий, позитивно характеризується по місцю проживання,  ніде не працює, має на утриманні двоє малолітніх дітей, думку потерпілого, який просить його суворо покарати, відсутність пом’якшуючих та обтяжуючу вину обставину.

Як обтяжуючу вину обставину  суд враховує вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин суд вважає за можливе обрати підсудному ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, як єдиний засіб перевиховання в умовах ізоляції від суспільства.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного, який раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні малолітню дитину, ніде не працює, думку потерпілого, який просить його суворо покарати, відсутність пом’якшуючих  та обтяжуючу  вину обставину.

Як обтяжуючу  вину обставину при обранні міри покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин суд вважає за можливе  обрати підсудному ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, як єдиний засіб перевиховання в умовах ізоляції від суспільства.

Цивільний позов не заявлено.

Судових  витрат по справі немає.

Речовий  доказ слід вважати повернутим потерпілому.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,  суд,

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 289  КК України та засудити його до 5( п’яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Визнати винним ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 289 КК України та засудити до 5 (п’яти) років позбавлення волі з конфіскацією  майна.

Запобіжний захід відносно засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3  –підписку про невиїзд з постійного місця проживання –до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Речові докази, а саме: автомобіль марки «Фіат Уно»д. н. НОМЕР_1, 1986 року випуску, вважати повернутим потерпілому.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту його оголошення, а засудженим –у цей же термін з моменту вручення копії вироку.

Даний примірник виготовлений в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя