Справа № 22-ц-1562/11 Головуючий у 1 інстанції: Микитчин І. М.
Категорія: 79 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Курій Н.М.,
суддів: Цяцяка Р.П., Мацея М.М.,
за секретаря: Панчука І.С.
з участю: представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги ОСОБА_4 та відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 листопада 2010 року в цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про визнання протиправними дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6, вчинених при виконанні постанови ВП 18462417 від 06.04.10 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеною скаргою та просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця Витвицької М.В.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 листопада 2010 року задоволено скаргу ОСОБА_2 на неправомірні дії головного державного виконавця ВДВС Стрийського МРУЮ ОСОБА_7 під час виконання судового рішення № 2-259/09 від 10.07.2009р. за виконавчим листом суду №2-259 від 17.12.2009р. Визнано дії головного державного виконавця ВДВС Стрийського МРУЮ ОСОБА_7 неправомірними та такими, що порушують законні права власника майна ОСОБА_2. Зобов’язано головного державного виконавця ВДВС Стрийського МРУЮ усунути допущені порушення прав ОСОБА_2 при виконанні судового рішення №2-259/09.
Рішення суду оскаржили відділ державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області та ОСОБА_4, подавши на нього апеляційні скарги.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі відділ державної виконавчої служби просить скасувати незаконне рішення та відмовити ОСОБА_2 у задоволенні його вимог, оскільки головний державний виконавець ВДВС Стрийського МРУЮ ОСОБА_6 діяла в межах своїх повноважень у відповідності до чинного законодавства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказує, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та винести ухвалу про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_2, оскільки оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте без всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також порушує її права та охоронювані законом інтереси. Судом не враховано, що дії головного державного виконавця ВДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 під час виконання судового рішення № 2-259/09 від 10.07.2009 року за виконавчим листом суду № 2-259 від 17.12.2009 року правомірні, оскільки вона виконувала рішення суду, яке вступило в законну силу.
Стрийський міськрайонний суд Львівської області не врахував того, що і апеляційним судом Львівської області, і Верховним судом України розглядались та були відхилені скарги ОСОБА_2 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.07.2009 р. по справі №2-259/09, в яких він посилався на ті самі обставини і підстави, що і в даній скарзі. Таким чином, зазначене рішення по справі №2-259/09 від 10.07.2009 р. було предметом розгляду апеляційної та касаційної інстанції та залишено без змін.
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що Стрийський міськрайонний суд Львівської області за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 ухвалив рішення, хоча згідно з ч. 1 ст. 387 ЦПК України повинен був постановити ухвалу, яка повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 210 ЦПК України.
Також апелянт зазначає, що Стрийський міськрайонний суд Львівської області в порушення вимог чинного законодавства України присвоїв справі новий номер № 2 - 2381/2010, хоча скарга повинна була розглядатися в межах справи, по якій було видано виконавчий документ, а саме в межах справи № 2-259/09. Оскільки, по-перше, розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця не є окремим видом судового провадження, оскільки суд здійснює лише контроль за виконанням уже прийнятого ним рішення, тобто в рамках вже існуючого процесу, який є завершальною стадією цивільного процесу. По-друге, рішення є судовим актом, яким по суті вирішується матеріально-правовий спір між сторонами цивільних або інших правовідносин. Тоді як між сторонами виконавчого провадження і державним виконавцем чи іншою посадовою особою державної виконавчої служби існують виключно процесуальні відносини.
В судовому засіданні представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 підтримала доводи обох апеляційних скарг.
Представник заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 доводи апеляційних скарг заперечив та просив скарги відхилити.
Інші учасники в судове засідання не з’явились, про час і місце його проведення повідомлені відповідно до вимог ст.74 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи до початку судового засідання не подали.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, обговоривши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити з таких підстав.
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції посилався на те, що відповідно до п. 2.6. ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», п.п. 4.11.1 п. 4.10 інструкції про проведення виконавчих дій, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається стягувачеві, оскільки встановлено, що майно у ОСОБА_2 як незаконного володільця відсутнє, а вказане у виконавчому документі майно є у його власності на підставі судових рішень, які є у законній силі.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не може погодитись.
За положеннями ст. ст. 383, 387 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення, або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ст. ст. 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження»( в редакції чинній на час спірних правовідносин) виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов’язаний вжити заходів до примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст.24 означеного Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим вищевказаним законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення, а також державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Встановлено, що у відділі ДВС знаходився виконавчий лист від 10.11.2009р. на виконання на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.07.2009 р. по справі №2-259/09 (а.с.78).
Відповідно до зазначеного рішення визнано з 24.07.2003р. за ОСОБА_4 право переважної купівлі частини приміщення №1-6, 13-18, 21-25 будівлі А-2, загальною площею 344,4 м.кв в АДРЕСА_1, яке належало Стрийській міській раді; переведено на ОСОБА_4 права і обов'язки покупця ОСОБА_8 за договором №9 купівлі-продажу майна комунальної власності приміщень в АДРЕСА_1 від 13.07.2006 р.; витребувано від ОСОБА_2 з чужого незаконного володіння приміщення №1-6, 13-18, 21-25 будівлі А-2, загальною площею 344,4 м.кв. в АДРЕСА_1; визнано за ОСОБА_4 право власності на приміщення №1-6, 13-18, 21-25 будівлі А-2, загальною площею 344,4 м.кв. в АДРЕСА_1 (а.с.34-39).
Рішення вступило в законну силу і відповідно до ст.14 ЦПК України є обов’язковим до виконання.
На виконання вимог ст.ст.3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження»06 квітня 2010 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області ОСОБА_6 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-259, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області 17.12.2009 року, про витребування від ОСОБА_2 з чужого незаконного володіння приміщення № 1-6,13-18,21-25 будівлі А-2, загальною площею 344,4 м.кв. в АДРЕСА_1 (а.с. 80).
Матеріалами справи підтверджується, що у встановлений законом строк для добровільного виконання вищезазначене рішення боржником не було виконано, тому 26 квітня 2010 року сторонам виконавчого провадження було надіслано повідомлення про те, що 6 травня 2010 року об 11 год. буде виконуватись дане судове рішення.
6 травня 2010 року складено Акт про те, що цього числа судове рішення не виконано, оскільки не з’явились стягувач та представники Стрийського МВ ГУМВСУ у Львівській області. Про причини своєї неявки відділу не повідомили.
На підставі вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»виконання даної категорії виконавчих документів здійснюється примусово державним виконавцем із залученням працівників органів внутрішніх справ, тому, для забезпечення громадського порядку при проведенні виконавчих дій, 7 травня 2010 року головним державним виконавцем винесено постанову про залучення органів міліції для дотримання правопорядку при проведенні виконавчих дій при примусовому виконанні даного виконавчого документа на 14 травня 2010 року.
7 травня 2010 року сторонам виконавчого провадження надіслано повідомлення про призначення виконання судового рішення на 14 травня 2010 року за адресою АДРЕСА_1 .
12 травня 2010 року боржник ОСОБА_2 пред’явив ухвалу Стрийського міськрайонного суду від 06.05.2010 року про відстрочку виконання рішення Стрийського міськрайонного суду № 2-259-09 від 10.07.2009 року терміном до 6 липня 2010 року.
13 травня 2010 року головним державним виконавцем зупинено виконавче провадження на підставі ст. 34 п. 13 Закону України «Про виконавче провадження»у зв’язку з наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення до 6 липня 2010 року.
7 липня 2010 року виконавче провадження поновлено, оскільки 6 липня 2010 року закінчився термін відстрочки, наданий судом.
14 липня 2010 року виконавче провадження зупинено до розгляду судом скарги на неправомірні дії державного виконавця.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що державний виконавець вчиняв виконавчі дії з примусового виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.07.2009р. по справі №2-259/09 у межах наданих йому повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», у зв’язку із чим підстави для задоволення скарги відсутні.
Посилання ОСОБА_2 у скарзі на дії виконавця на те, що він є законним власником приміщень № 1-6,13-18, 21-25 будівлі А-2, загальною площею 344,4 м.кв. по АДРЕСА_1 на підставі судових рішень за 2006-2007р.р. (а.с.14-19), які не скасовані і не змінені, і саме ця обставина утруднює й унеможливлює виконання ВДВС Стрийського МРУЮ Львівської області судового рішення № 2-259 від 10.07.2009 року, оскільки зазначене майно у незаконному володінні у ОСОБА_2 відсутнє, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки ці доводи скарги аналогічні доводам апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення суду першої інстанції, яке залишено без змін після перегляду в апеляційному та касаційному порядку (а.с.40-46) й на підставі якого видано виконавчий лист.
Колегія суддів погоджується з твердженням апелянта ОСОБА_4, що судом при розгляді скарги на дії виконавця безпідставно заведено нову справу та в порушення норм ст.387 ЦПК України ухвалено рішення по справі, а не постановлено ухвалу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити.
Рішення суду першої інстанції, яким визнано дії головного державного виконавця ВДВС Стрийського МРУЮ ОСОБА_7 неправомірними та такими, що порушують законні права власника майна ОСОБА_2 й зобов’язано головного державного виконавця ВДВС Стрийського МРУЮ усунути допущені порушення прав ОСОБА_2 при виконанні судового рішення №2-259/09.слід скасувати як таке, що поставлено з порушенням норм процесуального права, а скаржнику відмовити в задоволенні скарги.
Ураховуючи наведене та керуючись Законом України «Про виконавче провадження»в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, п.8 ст. 8, п.2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 307, п.2 ч.1 ст.312, п. 6 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319, 383, 387 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області задовольнити.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 листопада 2010 року скасувати.
Постановити ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання протиправними дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6, вчинені при виконанні постанови ВП18462417 від 06.04.2010 року - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Львівської області Курій Н.М.