Справа № 22-ц-1052/11 Головуючий у 1 інстанції: Береза В. І.
Категорія –57 Доповідач в 2-й інстанції: Шашкіна С. А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2011 року Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого- Шашкіної С.А.
Суддів: Мацея М.М., Федоришина А.В.
При секретарі: Панчуку І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_3- ОСОБА_9 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 06 серпня 2010 року та ОСОБА_5 на ухвали цього ж суду від 7 жовтня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 6 серпня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено, зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкод позивачу ОСОБА_5 в користуванні земельною ділянкою господарства ОСОБА_6, межі якої визначені рішенням сесії Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області від 11.11.1997 року та згідно якого: визначено межею земельних ділянок між гр. ОСОБА_7 і гр. ОСОБА_6 межу, запропоновану погоджувальною комісією, а саме пряму лінію ширини земельної ділянки ОСОБА_7 від межі ОСОБА_8 до вуличного заїзду 10.4 м. закріпленого металевим стовпчиком до ширини від ОСОБА_8 до межі із ОСОБА_6 11 м., що складає від будинка ОСОБА_6 1.3 м. Зобов'язано відповідача ОСОБА_3 перенести загорожу на встановлену Дроговизькою сільською радою згідно рішення сесії від 11.11.2997 р. межу між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 по прямій лінії ширини 10.4 і 11м. Зобов'язано відповідача ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку після визначення меж земельних ділянок ОСОБА_6 та ОСОБА_3 зазначених у рішенні сесії Дроговизької сільської ради від 11.11.1997 року від сторонніх предметів. Зобов'язано Дроговизьку сільську раду Миколаївського району Львівської області не чинити перешкод позивачу ОСОБА_6 в користуванні земельною ділянкою відповідно до меж, визначених рішенням Дроговизької сільської ради від 11.11.1997 року.
Додатковим рішенням цього ж суду від 07 жовтня 2010 року заяву ОСОБА_6 задоволено. Доповнено резолютивну частину рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 06.08.2010 року та після викладеної у п.2 резолютивної частини вказати „Контури заїздів до садиб визнати згідно картографічного матеріалу (техархів управління у справах будівництва і архітектури Львівського облвиконкому інвентаризаційний номер 7620).
Ухвалою цього ж суду від 07 жовтня 2010 року у задоволенні заяви ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення відповідно до його заяви від 25.08.2010 року відмовлено.
Ухвалою цього ж суду від 7 жовтня 2010 року задоволено частково заяву ОСОБА_5, виправлено описку в рішення Миколаївського суду від 06.08.2010 року та у п.2 резолютивної частини рішення замість „2997” зазначити „1997”, у внесенні решти виправлень відмовлено.
Ухвалою цього ж суду від 07 жовтня 2010 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_5 у виправленні описки та арифметичної помилки відповідно до його заяви від 23.08.2010 року (вх. 26.08.2010р.)
Рішення суду оскаржив представник відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_9 В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у позові, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що рішенням сільської ради від 11.11.1997 року межа між суміжними земельними ділянками сторін порушує права та інтереси відповідачки, не відповідає порядку, що склався між суміжними землекористувачами, не згідний із рішенням сільської ради від 11.11.1997р.. ОСОБА_5, нехтує вимогами ст. 103 ЗКУ щодо обов»язків землекористувачів земельних ділянок співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них.
Ухвали суду про відмову в ухваленні додатково рішення та з питань щодо виправлення описок та арифметичної помилки оскаржив ОСОБА_5, просить їх скасувати, зазначити в резолютивній частині рішення суду - строк виконання другого пункту в місячний строк, ухвалити додаткове рішення відповідно до його пояснень від 19.04.2010 року, виправити арифметичну помилку в заокругленні розміру його земельної ділянки та виправити описку, визнавши недійсним та виключивши вираз „Як видно із плану суміжних ділянок, жодних суміжних забудов, добудов біля спірної межі з боку відповідача не зазначено”. Зазначає, що заокруглення чисел в розмірі земельної ділянки в є помилковим, тому підлягає виправленню. Вираз, який судом вжито в рішенні суду вважає невірним, оскільки такий перекручує факти, т. я. у відповіді заступника Львівського обласного управління земельних ресурсів зазначено, що віддаль від будівель, що підлягають зносу, до межі ОСОБА_5 зі сторони розміру 11 становить 0,7 м.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін на підтримання своїх апеляційних скарг, перевіривши законність рішення та ухвал у межах доводів апеляційних скарг, матеріали справи, докази, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_9 слід відхилити, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 звернулась з позовом до ОСОБА_7, правонаступником якого є ОСОБА_3, 3-я особа Дроговизька сільська рада, про усунення перешкод у користуванні майном. Під час розгляду справи до участі в справі зі згоди позивача ОСОБА_5 в якості співвідповідача залучена Дроговизька сільська рада ( а.292 т.3), яка судові рішення не оскаржила.
ОСОБА_5 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_6, як спадкоємець, визнаний її правонаступником у даній цивільній справі, що убачається з ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 14 травня 2007 року, яка є в законній силі ( т.2 а.163,30).
Судом встановлено, що сторони - суміжні землекористувачі. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема доводів апеляційної скарги ОСОБА_9, пояснень сторін, дана обставина визнається сторонами, як і та обставина, що ОСОБА_5 є власником будинку АДРЕСА_1.
Відповідно до вимог ст. 303 ч.1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з архівною копією рішення виконавчого комітету Миколаївської районної Ради від 15.10.1992 р. № 76 "Про дозвіл на продаж гр. ОСОБА_6 одноквартирного жилого будинку.", дозволено продати гр. ОСОБА_6 одноквартирний однокімнатний житловий будинок як безгосподарне майно, згідно акта оціночної комісії та закріпити за ОСОБА_6 присадибну земельну ділянку, на якій розташований даний жилий будинок у розмірі 0,03 га разом з спільним переходом (а.с. 219 т.1).
Про закріплення за ОСОБА_6 земельної ділянки до її городу 0,03 га підтверджує і виписка з рішення зборів колгоспу "Дружба", згідно яких вилучено у ОСОБА_10 0,03 га земельної ділянки та закріплено за ОСОБА_6 (а.с. 220 т.1). Про приєднання до своєї ділянки ділянки 0,03 га у зв’язку з купівлею будинку ОСОБА_10 підтверджує і рішення виконавчого комітету Верхньодорожненської сільської ради Миколаївського району № 23 від 26.04.1988 р. /а.с. 221 т.1/.
Як встановлено судом першої інстанції в судовому засіданні та підтверджено витягами з погосподарських книг /а.с. 312-323 т.2/ сторонам - ОСОБА_6 та ОСОБА_9 належать на праві користування земельні ділянки, про що є записи в погосподарських книгах. Так, за ОСОБА_6 у АДРЕСА_1 рахується земельна ділянка 0,22 га, в тім числі біля хати 0,12 га ( за 1998 р.), за 200З р. згідно записів за ОСОБА_6 рахується земельна ділянка 0,22 га, в тім числі біля хати 0,12 га. За ОСОБА_11 за 1998 p. рахується земельна ділянка 0,33 га, в тім числі біля хати -0,09 га, 2003 р. за ОСОБА_3 рахується земельна ділянка 0,33 га, в тім числі біля хати 0,09 га. При цьому суд помилково вказав, що в заокругленому виразі саме такий розмір земельних ділянок зазначено і у абрисі присадибних земельних ділянок ОСОБА_6 та ОСОБА_3 /а.с. 324 т.2/, оскільки в абрисі вказані розміри земельних ділянок ОСОБА_6 –0,112, ОСОБА_3 - 0,086. Колегія суддів вважає за необхідне, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвали суду одночасно з апеляційною скаргою ОСОБА_9 на рішення суду, виправити допущену при заокругленні розміру арифметичну помилку, оскільки при заокругленні цей розмір мав становити 0,11 га, та вказати, що в абрисі присадибної ділянки ОСОБА_5 цей розмір зазначений - 0,112 га.
Згідно із протоколом № 4 засідання погоджувальної комісії з питань суміжного землекористування від 18 березня 1997 року, погоджувальна комісія в присутності сторін спору на підставі плану забудови сусідніх ділянок, плану забудови ОСОБА_11, картографічного матеріалу зробила висновок про встановлення межі між господарствами спірних сторін.
Як встановлено судом з пояснень сторін, такі були присутні на засіданні, пропозиції комісії покладено в основу винесення рішення щодо визначення меж суміжних ділянок між сторонами від 11.11.1997 р./а.с.66 т.1/.
Відповідно до листа Львівського обласного управління земельних ресурсів від 22.01.2003р враховуючи БнІП ЛОУЗР відносно плану земельної ділянки ОСОБА_11 та виконавчої схеми фактичних розмірів - вважати: 1.шириною проїзду в найвужчому місці -4,2 м.; 2. шириною сходів -1,8м; шириною ділянки в створі з торцем сусідської господарської будівлі (ОСОБА_5) -10,7 м; 4. Віддаль від будівель, що підлягають зносу до межі ОСОБА_5 зі сторони розміру ІІ становить 0,7 м; межею між ОСОБА_7 та його сусідки ОСОБА_6 пряму лінію розміру ширини земельної ділянки 10,4 м та 11 м ( а.с. 79 т. 1).
Як вбачається з рішення Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області від 11 листопада 1997 року "Про спір суміжного землекористування" на основі детального вивчення висновків погоджувальної комісії складеного погоджувальною комісією, вирішено : 1.Визнати межею землекористувань земельних ділянок між гр. ОСОБА_11 і гр. ОСОБА_6 межу, запропоновану погоджувальною комісією з участю спеціалістів: районної архітектури та районного відділу земельних ресурсів, пряму лінію ширини земельної ділянки ОСОБА_11 від межі ОСОБА_8 до вуличного заїзду 10.4 м закріпленого металевим стовпчиком до ширини від ОСОБА_8 до межі із ОСОБА_6 11 м., що складає від будинка ОСОБА_6 1,3 м.. 2. Згідно ст. 112 ЗК України ОСОБА_11 в місячний строк перенести загорожу по встановленій Дроговизькою сільської радою межі між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 по прямій лінії ширини 10.4 і II м. 3. Контури заїздів до садиб визнати згідно картографічного матеріалу (техархів управління у справах будівництва і архітектури Львівського облвиконкому інв. Номер 7620) /а.с.6 т.1/
Згідно плану земельних ділянок сторін, виконаного на підставі висновків погоджувальної комісії /а.с. 10 т. 1/ видно місце знаходження рекомендованої комісією межі по прямій лінії, яку позначено пунктиром.
Вимоги позивача стосуються по суті усунення перешкод на підставі саме цього рішення Дроговизької сільської ради.
Згідно з рішенням Миколаївського районного суду Львівської обл. від 15 травня 2000 р. у задоволенні позову ОСОБА_7 про визнання незаконним і скасування рішення Дроговизької сільської ради від 11 листопада 1997 р. щодо зміни контурів меж суміжних земельних ділянок між сторонами відмовлено /а.с.7 т.1/. Ухвалою Львівського обласного суду від 26 червня 2000 р. зазначене рішення Миколаївського районного суду залишено без змін ( а.с. 8 т.1), тобто рішення сільської ради не скасовано, не визнано судом незаконним.
Судом вірно врахована наявність цього рішення щодо меж, визначених в установленому порядку для попередніх землекористувачів. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_12 щодо незгоди з рішенням Дроговизької сільської ради від 11 листопада 1997 року є безпідставними і правильних висновків суду не спростовують.
Заперечення представника відповідачки проти позову перевірялись судом, судом дана належна оцінка зібраним доказам.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених й уточнених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому не вбачає підстав для його скасування.
Одночасно колегія суддів вважає, що судом постановлено рішення в межах заявлених і розглянутих в установленому порядку позовних вимог, а відтак суд обґрунтовано відмовив в ухваленні додаткового рішення з тих вимог, які ОСОБА_13 вказав лише в своїх письмових поясненнях від 19.04.2010 р., які не є позовними вимогами ( а.с.266 т.3).
Ухвали суду з питань описок, а саме щодо відмови суду доповнити резолютивну частину рішення словами «в місячний строк» та виключити з мотивувальної частини рішення суду речення „Як видно із плану суміжних ділянок, жодних суміжних забудов, добудов біля спірної межі з боку відповідача не зазначено”, є обґрунтованими, оскільки вимоги позивача стосуються не описок, а змісту рішення суду.
Керуючись ст.307 ч.1 п.1, ч.2 п.1,2, ст.308, ст.312, ст.313, ст.314 ч.1 п.1,4,6 ЦПК України, колегія,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3- ОСОБА_9 відхилити.
Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 06 серпня 2010 року залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу Миколаївського районного суду від 7 жовтня 2010 року в частині виправлення арифметичної помилки скасувати, виправити арифметичну помилку в рішенні Миколаївського районного суду Львівської області від 06 серпня 2010 року щодо заокруглення розміру земельної ділянки ОСОБА_5 та вказати, що в абрисі присадибної ділянки ОСОБА_5 цей розмір зазначений - 0,112 га.
В решті ухвали Миколаївського районного суду від 7 жовтня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому ст.ст.324-327 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: