Справа № 11-62/11 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.
Категорія: ст.296 ч.4 КК України Доповідач : Танечник І. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2011 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Танечника І.І.
Суддів: Волинця М.М., Тенюха Б.П.
З участю прокурора Ковальчука Т.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1
на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 листопада 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, народження
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Чишки, Пустомитівського району Львівської області, українець, громадянин України, з середньо –спеціальною освітою, розлучений, в порядку ст. 89 КК України –несудимий, непрацюючий, інвалід 2 групи
засуджений за ст. 296 ч.4 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Вирішено питання судових витрат і речових доказів по справі.
Засуджений ОСОБА_1 знаходиться під вартою з 17 листопада 2010 року.
ОСОБА_1 визнаний винуватим і засуджений за те, що він 01 липня 2010 року біля 19 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в с. Чишки Пустомитівського району Львівської області вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, і що призвело до порушення робочого дня магазину ОСОБА_2, чим останній було завдано збитків на суму 200 грн. Під час якого він безпричинно, з надуманих спонукань, з хуліганських мотивів, умисно наніс удар в грудну клітку справа ножем ОСОБА_3, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді рани на поверхні грудної клітки справа, які згідно висновку проведеної судово –медичної експертизи відносяться до легкого тілесного ушкодження. Також він з надуманих мотивів, хуліганських спонукань, безпричинно умисно вдарив в обличчя ОСОБА_4, а після чого приставив ніж до шиї (гортані ) та погрожував йому фізичною розправою.
Засуджений ОСОБА_1 в своїй апеляції зазначив про те, що, на його думку, місцевий суд неправильно кваліфікував його дії як хуліганство, оскільки він перебував в стані вимушеної самооборони від дій потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які били його палками. Тому він змушений був застосувати проти них складений ножик, який носив для самооборони. Вважав в цій ситуації себе потерпілим, а також оцінював обране судом покарання занадто суворим і несправедливим, оскільки не враховано його інвалідність, наявність в нього малолітньої доньки та його сприяння слідству. Стверджував, що в його побитті також приймав участь свідок ОСОБА_5 Просив перевірити його доводи та прийняти справедливе рішення.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про законність та обґрунтованість оскаржуваного вироку, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вбачає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Матеріалами справи , зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину, при вказаних у вироку обставинах, повністю доведена, хоча він її не визнав та показав в судовому засіданні, що 01 липня 2010 року він неодноразово підходив до магазину „ У ОСОБА_6 „, який розташований в с. Чишки Пустомитівського району Львівської області, з метою придбання продуктів харчування. Коли ж підійшов черговий раз до магазину, то виявив його закритим. У зв’язку з чим він став кричати за ОСОБА_6 –власником магазину. Оскільки магазин йому не відкрили, тому він зайшов на подвір’я останнього, де побачив гр. гр. ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, з яких двоє останніх тримали в руках палки. Вони ж підійшли до нього і почали наносити йому удари палками по тілу, тому він став захищатися за допомогою розкладного ножа. Саме цим ножем наніс удар ОСОБА_3 в ділянку грудей. В цей час до нього став чіплятися ОСОБА_4, якому також за допомогою ножа порізав палець на руці. Даний інцидент тривав біля 5-10 хвилин. Після чого ОСОБА_6 забрав його від ОСОБА_4 та разом прив’язали його до стовпа шнурком, який він перерізав розбитою пляшкою та звільнився. Вважав, що свої дії вчиняв відносно ОСОБА_3, оскільки у них біля магазину виникла суперечка через неприязнені відносини.
Суд першої інстанції дав належну оцінку цим запереченням засудженого ОСОБА_1, не надавши їм віри, оскільки такі спрямовані на уникнення від відповідальності за скоєне, вони суперечать іншим об’єктивним доказам по справі, які судом у встановленому порядку були досліджені та підставно прийняті до уваги.
Вина засудженого ОСОБА_1 доведена наступними доказами по справі :
- показаннями потерпілого ОСОБА_3 про те, що 01 липня 2010 року біля 17 години він знаходився біля магазину „ У ОСОБА_6”, де до нього пристав нетверезий ОСОБА_1, який намагався його побити. В цьому йому перешкодив власник магазину ОСОБА_6, який розборонив їх і відправив ОСОБА_1 додому. Під час їх шарпанини мешканці села не змогли потрапити в магазин. Після інциденту ОСОБА_6 закрив приміщення магазину, бо боявся повернення ОСОБА_1 та продовження ним хуліганських дій. Вони разом пішли на подвір’я ОСОБА_6, де до них приєднався ОСОБА_4, який також хотів придбати продукти харчування. В цей час він почув крики ОСОБА_1, який зайшов на подвір’я ОСОБА_6, де безпричинно наніс йому удари по обличчю, а пізніше –ОСОБА_4, який став їх розбороняти. На крики з будинку вийшла ОСОБА_7 –теща ОСОБА_6, яка за руку вивела ОСОБА_1 з подвір’я . Після інциденту, який тривав 5 –7 хвилин, він разом із ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 пішли в приміщення магазину, яке змушені були знову закрити через повернення ОСОБА_1 Всі разом пішли на подвір’я ОСОБА_6, де мали намір заховатися від ОСОБА_1 Будучи на подвір’ї , ОСОБА_6 пропонував йому втікти на вулицю, але він не встиг цього зробити, оскільки ОСОБА_1 підійшов до нього і наніс удар в праву сторону спереду. Він відчув щось гостре та різку біль в грудях і побачив, що в руках ОСОБА_1 ніж. В цей момент ОСОБА_6 взяв ОСОБА_1 за плечі та відкинув його в сторону, де опинився перед ОСОБА_4 і став розмахувати ножем перед його обличчям. ОСОБА_4, обороняючись, виставив перед собою руки, а ОСОБА_1 ножем йому порізав палець –мізинець правої руки. Після чого ОСОБА_4 зашпортався і впав на спину, а ОСОБА_1 накинувся на нього, тримаючи в своїй руці ніж. ОСОБА_6 знову відкинув підсудного від ОСОБА_4 і ОСОБА_1 впав на спину. ОСОБА_6 прижав руку ОСОБА_1 до землі і в той час підійшла ОСОБА_2 і забрала ніж. Після цих подій ОСОБА_6 та ОСОБА_4 прив’язали ОСОБА_1 за межами подвір’я до стовпа, викликали швидку допомогу і міліцію.
- аналогічними показаннями потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні про тривале неприпинення хуліганських дій ОСОБА_1, які призвели до припинення торговельної діяльності магазину „ У ОСОБА_6” 01 липня 2010 року у вечірній час, застосування ним розкладного ножа проти потерпілого ОСОБА_3 та - припинення ними злочинних дій підсудного ;
- протоколом огляду місця події від 01.07.2010 року, згідно якого на подвір’ї поблизу магазину, який належить гр.. ОСОБА_2 і розташований в с. Чишки Пустомитівського району Львівської області, було виявлено та вилучено розкладний металевий ніж ( а.с. 10-14 );
- висновком судово - медичної експертизи № 201/2010 від 13.09.2010, згідно якого в гр.. ОСОБА_3 виявлено : ранку на передній поверхні грудної клітки справа, яка утворилась від дії гострого ріжучого предмету, могла виникнути 01.07.2010 року та відноситься до легкого тілесного ушкодження ( а.с. 34-35 );
- розпискою гр. ОСОБА_4 від 02.07.2010 р. про його відмову від проходження судово-медичної експертизи у зв’язку з наявністю в нього незначних тілесних ушкоджень ( а.с. 26).
Суд першої інстанції дав належну оцінку всім зібраним по справі об’єктивним доказам, які з достовірністю стверджують вину засудженого ОСОБА_1 у скоєнні кваліфікованого хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, і яке було вчинено із застосуванням ножа, спеціально та заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 правильних висновків суду не спростовують, стосуються обставин, які органом досудового слідства та судом встановлені й достатні для висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_1, дії якого за ст. 296 ч.4 КК України кваліфіковані вірно.
Що торкається тілесних ушкоджень, виявлених в засудженого ОСОБА_1 ( а.с. 21-22 ) , то такі стали наслідком припинення його хуліганських дій з боку потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6
Призначаючи засудженому ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції врахував вчинення ним тяжкого злочину в стані алкогольного сп’яніння , негативну характеристику його особи, а також те, що він являється інвалідом другої групи, тому обрав йому мінімальне покарання, передбачене ч.4 ст. 296 КК України, яке відповідає, на думку колегії суддів, вимогам ст. ст. 50, 65 КК України.
При наведених обставинах підстав для задоволення апеляції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів. –
у х в а л и л а :
Вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 листопада 2010 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію –без задоволення.
Головуючий :
Судді :