Справа № 22-ц-2390/11 Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І.
Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Зверхановської Л.Д.
суддів: Бойко С.М., Петричка П.Ф.
при секретарі: Глинському О.А.
з участю: представників позивачки та третіх осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 –ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 17 березня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 17 березня 2011 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 до Трускавецької міської ради, Трускавецького МВ ГУ МНС України у Львівській області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про визнання незаконними та скасування п.7 та п.7.1 рішення Трускавецької міської ради від 02.02.2006 року №619 ”Про вилучення та надання земельних ділянок”, п. 1 рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради народних депутатів від 17.03.1988 року №104 «Про додаткове виділення земельної ділянки СВПЧ-12 м. Трускавця і надання дозволу на спорудження спортивно-тренувального ядра”, розпорядження виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 17.06.1993 року №227-р “Про затвердження матеріалів інвентаризації земель Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України на території м. Трускавця”, державного акту від 01.03.2006 року на право постійного користування земельною ділянкою площею 0, 7094 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 та зобов’язання вирішити питання про надання безоплатно у приватну власність земельної ділянки площею 1505 кв. м., яка знаходиться на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Рішення суду оскаржили ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі зазначають, що рішення суду є незаконним і необгрунтованим в зв’язку з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи та вимогам закону.Так зазначають, що районним судом порушено вимоги п.1 ч.1 ст.215 ЦПК України, так як в рішенні не зазначено місце його ухвалення, найменування сторін та інших осіб, які брали участь у справі, чим приховано незалучення до розгляду справи Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, а тому в суду не було можливості з»ясувати будь-яку інформацію про спірну земельну ділянку. Всупереч вимогам ст. 159 ЦПК України при дослідженні доказів не взято до уваги рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради трудящих від 10 вересня 1956 року №318 про відведення земельної ділянки розміром 600 кв. м. для індивідуально-житлового будівництва гр.ОСОБА_6 та факт користування лишками площі 2363 кв.м. останньою, задовго до початку будівництва споруд і будівель СВПЧ-12. Вважають, що оскільки нема рішення про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 під будівництво водоймища, бензосховища та газорозподільної станції, тому вони побудовані там безпідставно. Крім того, суд не надав значення відсутності будь-яких правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,74 га, в тому числі і спірну земельну ділянку площею 1505 м.кв., у СВПЧ №12 м. Трускавець до 1993 року, в якому вирішувалось питання не про залишення, а про фактичне надання СВПЧ -12 земельної ділянки 0,7400 га. До матеріалів справи не додано акту інвентаризації земель оборони за 1993 рік, який проводився на підставі наказу голови Державного комітету України по земельних ресурсах МО України, а тому не з’ясовано, який склад угідь увійшов до земельної ділянки, залишеної в користуванні СВПЧ-12 в 1993 році. Судом не перевірено правовий статус Трускавецького міського відділу ГУ МНС, який, на їх думку, не є юридичною особою, а тому відповідно до ч.2 ст.2, ч.2 ст.92 ЗК України не може бути суб’єктом земельних правовідносин. Вказують також на те, що судом не застосовано нормативні акти, які б мали бути застосовані в даній справі, а саме –постанова Верховної Ради УРСР «Про земельну реформу»від 19.12.1990 року.
Просять рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги ОСОБА_5.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що земельною ділянкою площею 0, 7094 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1, Трускавецький міський відділ ГУ МНС України у Львівській області користується на законних підставах, оскаржуваними рішеннями Трускавецької міської ради, видачею Державного акту від 01.03.2006 року на право постійного користування цією земельною ділянкою права позивачки не порушені.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він зроблений на підставі зібраних судом доказів.
Місцевим судом встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради народних депутатів від 17 березня 1988 року №104 “Про додаткове виділення земельної ділянки СВПЧ-12 м. Трускавця і надання дозволу на спорудження спортивно-тренувального ядра” п.1 додатково виділено СВПЧ - 12 м. Трускавець земельну ділянку площею 2379 кв. м., в тому числі за рахунок міськземфонду 1760 кв. м., присадибної ділянки будинковолодіння АДРЕСА_2 616 кв.м.
У відповідності з п. 7 та п.п. 7.1 рішення Трускавецької міської ради від 02 лютого 2006року за №619, затверджено проект землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки по АДРЕСА_1 та надано Трускавецькому міському відділу ГУ МНС України в постійне користування земельну ділянку відповідно до проекту землеустрою на вул. Бориславській №20, площею 0,7092 га для обслуговування будівель та споруд за рахунок земель,що перебували у постійному користуванні СВПЧ-12. На підставі вказаного рішення, 01 березня 2006 року видано Державний акт серії ЯЯ №177526 на право постійного користування вказаною земельною ділянкою.
Згідно розпорядження виконавчого комітету Трускавецької міської ради за №227-р від 1 червня 1993 року “Про затвердження матеріалів інвентаризації земель Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України на території м. Трускавця” Міністерству внутрішніх справ України залишено земельну ділянку площею 1,52 га, в тому числі СВПЧ-12- земельну ділянку площею 0,74 га.
Колегія суддів вважає, що доводи позивача про те, що вона має право на спірну земельну ділянка площею 1505 кв.м, нею на підставі належних і допустимих доказів не доведені, що є її обов’язком відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, оскільки доказів того, що ця земельна ділянка була за нею закріплена у встановленому законом порядку, нею не подано, а сам лише факт користування лишками земельної ділянки площею 2363 кв.м. у 1954 році не свідчить про це.
Твердження апелянта про те, що суд при ухваленні оскаржуваного рішення не взяв до уваги всіх доказів, є безпідставним, так як оцінюючи зібрані по справі докази, суд дотримався встановленого ст.212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об’єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв’язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін, та дав їм належну оцінку.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів вважає, що права позивачки ОСОБА_5 не були порушені, а відтак висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову є вірним.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.
Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити .
Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 17 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді: