Справа № 10-442/2011 Головуючий у 1 інстанції: Головатий В.Я.
Категорія :ст.236-2 КПК України Доповідач: Танечник І. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2011 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Танечника І.І.
Суддів: Валько Н.М., Тенюха В.П.
З участю прокурора Заброварної Т.О.
та представника скаржника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові матеріали справи за апеляцією ОСОБА_2
на постанову Галицького районного суду м.Львова від 22 червня 2011 року.
Цією постановою скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого СЧ СВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області Панькевича Т.Є. від 01 квітня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 по факту дорожньо-транспортної події, яка мала місце 01.11.2006 року –відмовлено на підставі ст.6 п.2 КПК України у зв’язку із відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.286 КК України, залишено без задоволення. Підставою такого рішення стало те, що представник дізнання під час додаткової перевірки належним чином дотримався вимог ст. 99 КПК України та виніс, на думку місцевого суду, правильну постанову.
В своїй апеляції скаржник зазначає про те, що по справі було проведено 4 експертизи, висновки яких є суперечливими, що викликає сумнів у визначенні важкості отриманих ним тілесних ушкоджень. Експертиза Дніпропетровського ОБСМЕ проведена без його участі, з порушенням вимог закону. Слідство по справі мало призначити комісійну судово-медичну експертизу, а не судово-медичне обстеження документів.
За таких обставин вважає, що слідство неповно та необ”єктивно провело розслідування, а тому просить скасувати постанову суду, а матеріали справи повернути прокурору для проведення додаткового розслідування.
Заслухавши доповідача, міркування представника скаржника, думку прокурора про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, перевіривши матеріали справи № 4-1213/11, ознайомившись з відмовним матеріалом № 345-777/2, колегія суддів вважає, що апеляція скаржника ОСОБА_2 не підлягає до задоволення.
Суд першої інстанції, розглядаючи скаргу ОСОБА_2, перевірив наявність передбачених ст.94 КПК України приводів і підстав до порушення кримінальної справи, дотримання на стадії порушення кримінальної справи вимог ст.97,99 КПК України, спростував наведені в скарзі мотиви та прийшов до правильного висновку про законність винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
Як вбачається з відмовного матеріалу №345-777/2, слідчим відділом ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області проводилась перевірка по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 01.11.2006р. на перехрестті пр.Чорновола –вул.Медова в м.Львові.
У результаті проведеної перевірки було встановлено, що внаслідок порушень правил дорожнього руху України гр.ОСОБА_3, який керував транспортним засобом, здійснено наїзд на пішохода ОСОБА_2 Внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримав легкі тілесні ушкодження, а тому в діях ОСОБА_3 відсутній склад злочину, передбачений ст.286 КК України, а є ознаки адміністративного правопорушення. Таке рішення органом дізнання винесено на підставі висновку судово-медичної експертизи №826 від 10.11.2006р. та висновку повторної судово-медичної експертизи №61 від 01.07.2007р. проведеної експертами ЛОБСМЕ об”єктивно підтвердженим актом повторного комісійно судово-медичного обстеження №34 від 23.03.2011р., проведеного Дніпропетровським обласним б”юро судово-медичної експертизи, згідно якого тілесні ушкодження виявлені у гр-на ОСОБА_2 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров”я.
Викладені в апеляції доводи ОСОБА_2 не містять правових підстав для скасування постанови суду та постанови слідчого СЧ СВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області Панькевича Т.Є., оскільки місцевим судом вірно взято до уваги висновки судово-медичних експертиз №826 від 01.07.2007р. проведеної експертами ЛОБСМЕ, об”єктивно підтвердженим актом повторного комісійно судово-медичного обстеження №34 від 23.03.2011р., проведеного Дніпропетровським обласним б”юро судово-медичної експертизи, які є обгрунтованими і відповідають „Правилам судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень”, затверджених Наказом №6 від 17.01.1995р. МОЗ України.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляції є необгрунтованими, а постанова суду від 22 червня 2011р. відповідає вимогам закону і підстав для її скасування та задоволення апеляції не вбачається.
Керуючись ст.ст.362,366,382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Постанову Галицького районного суду м.Львова від 22 червня 2011р. про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого СЧ СВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області Панькевича Т.Є. від 01.04.2011р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 , у зв”язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України –залишити без змін, апеляцію ОСОБА_2 –без задоволення.
Головуючий
Судді