Справа № 22-ц-721/11 Головуючий у 1 інстанції: Рак
категорія - 51 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого –судді: Курій Н.М.,
суддів: Цяцяка Р.П., Шумської Н.Л.,
за секретаря Панчука І.С.,
з участю: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ «Червоноградське АТП –24664»на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 09 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Червоноградське АТП 24664», треті особи без самостійних вимог - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м.Червонограді, КП «Червоноградводоканал», про перерахунок та стягнення заборгованості по відшкодуванню шкоди в зв’язку з трудовим каліцтвом,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 09 листопада 2009 року зазначений вище позов задоволено.
Стягнуто з ВАТ "Червоноградське АТП 24664" в користь ОСОБА_2 одноразово за період з 01.01.2004 року по 01.11.2009 року - 13 667 грн. 21коп. суми відшкодування шкоди в зв’язку з трудовим каліцтвом.
Стягнуто із ВАТ "Червоноградське АТП 24664" в користь ОСОБА_2 починаючи з 01 листопада 2009року щомісячно по 461 грн. 83 коп. - суму відшкодування шкоди в зв’язку з трудовим каліцтвом пожиттєво з урахуванням змін законодавства.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому є незаконним та необґрунтованим. Висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції при постановленні рішення не встановлено до якої категорії травм належить отримана позивачкою травма. Судом не враховано те, що акт розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 не відповідає акту за формою Н-1.
Апелянт вважає, що травма отримана позивачкою належить до категорії виробничих, оскільки з ОСОБА_2 стався нещасний випадок коли вона доставлялась на роботу на транспорті наданому організацією в якій вона працювала, тому вона має право на отримання відшкодування шкоди від ФССНВВ.
Розрахунок суми відшкодування шкоди апелянт в апеляційній скарзі не оспорює.
Позивач ОСОБА_2 в апеляційній інстанції доводи апелянта заперечила та просила залишити оскаржуване рішення без змін.
Відповідач та треті особи в судове засідання не з’явилися, хоча про час і місце його проведення повідомлені відповідно до вимог ст.74 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи до початку судового засідання не подали.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено Актом Червоноградського управління водопровідно-каналізаційного господарства від 21.01.1977 р., що ОСОБА_2, їдучи на роботу у першу зміну на Бендюзький водозабір рейсовим автобусом ЛіАЗ (рейс Червоноград-шахта 2 «Великомостівська»), не доїжджаючи до шахти, на автошляху Червоноград -Радехів поблизу с.Бендюга о 8 год. 45 хв. потрапила в ДТП - водій АТП-13068, правонаступником якого є відповідач, керуючи автомобілем ЗИЛ 585 ЛВУ р.н. НОМЕР_2, зіткнувся з автобусом ЛіАЗ 677 р.н. НОМЕР_1, в якому знаходилась позивачка, внаслідок чого позивачка отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Відповідно до копії трудової книжки позивачки на час трудового каліцтва перебувала в трудових відносинах з Червоноградським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства, працювала на посаді моториста-хлораторника насосних установок.
Первинним та наступними висновками Львівської ЛТЕК позивачці було встановлено діагноз : тяжка черепно-мозкова травма, виражений астено-вегетативний синдром. 12.07.1977 року позивачка була визнана інвалідом другої групи трудового каліцтва з втратою 80% працездатності, з 01.10.1981року - інвалідом третьої групи трудового каліцтва з втратою 50% працездатності, з 01.08.1994 року висновком Сокальської районної МСЕК - інвалідом третьої групи з втратою 50% працездатності по життєво (а.с. 16,18-21,26).
Суд першої інстанції встановив, що вини у заподіянні шкоди здоров'ю позивачки відповідач не заперечує, оскільки відповідачем відповідно до рішень Червоноградського міського суду (1978-1982 років а.с. 6-10) проводились виплати щомісячних відшкодування шкоди. А саме: останнім рішенням Червоноградського міського суду від 30.08.1982 р. в користь позивачки з відповідача було постановлено стягувати щомісячно по 40 крб. 61 коп. відшкодування шкоди до чергового переосвідування - до 01.11.1983 року. Надалі щомісячно суми відшкодування шкоди відповідач здійснював в добровільному порядку, з урахування розміру заробітної плати по професії позивачки та отримуваної пенсії.
Судом враховано, що позивачці відповідачем було виплачено відшкодування шкоди з 01.01.2004 року по 2007 рік включно в розмірі 7348 грн. 11 коп., що стверджується довідкою ВАТ «Червоноградське АТП-24664»№ 60 від 20.05.2009 р.
Згідно зі ст.455 ЦК України в редакції 1963 р.(чинної на час виникнення спірних правовідносин) особа, відповідальна за шкоду, повинна відшкодувати потерпілому заробіток, втрачений ним внаслідок втрати працездатності.
Відповідно до ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілім заробіток (доход), втрачений внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати.
Відповідно до норм ст. 1197 ЦК України, розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, з врахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час трудового каліцтва позивачка перебувала в трудових відносинах з Червоноградським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства, працювала на посаді моториста - хлораторника насосних установок, тому відшкодування шкоди повинно проводитися, виходячи з середньої заробітку по професії позивачки в КП «Червоноградводоканал»з урахуванням того, що втрата працездатності позивачки становить 50%.
Доводи апеляційної скарги про те, що відшкодування шкоди повинен, за наведених у справі обставин, виплачувати Фонд соціального страхування не ґрунтуються на законі, оскільки твердження апелянта про те, що позивачка потрапила в ДТП, їдучи на роботу на автобусі підприємства, не підтверджені доказами та спростовуються матеріалами справи, наведеними вище.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що висновки районного суду відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах по справі, законі і спростовуються висновками суду.
У відповідності зі статтею 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а також не може бути скасоване правильне, по суті, і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому доходить висновку, що підстави для його скасування відсутні й апеляційну скаргу на оскаржуване рішення слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, п.1 ч.1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ВАТ «Червоноградське АТП –24664» відхилити.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 09 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Львівської області Курій Н.М.