Справа № 22-ц-445/11 Головуючий у 1 інстанції: Микитчин
Категорія: 41 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2011 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого –судді Цяцяка Р.П.,
суддів: Мацея М.М., Курій Н.М.,
за секретаря: Панчука І.С.,
з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до якої приєднався ОСОБА_5 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 липня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
Стрийський міськрайонний суд Львівської області 08 липня 2010 року постановив ухвалу, якою направив цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про поновлення житлових прав для розгляду за підсудністю у Деснянський районний суд міста Києва.
ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, не погодившись з ухвалою, подали апеляційну скаргу, до якої приєднався ОСОБА_5.
Апелянти ставлять питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до Стрийського міськрайонного суду Львівської області для продовження її розгляду.
В апеляційній скарзі апелянти зазначають, що суд, в порушення ч. 4 ст. 116 ЦПК України, під час судового розгляду справи, передав справу до іншого суду.
Крім того, апелянти посилаються на порушення судом вимог п.п. 1, 7 ст. 76, ст. 168 ЦПК України, оскільки суд належним чином не повідомив їх про час і місце судового засідання, і суддя не розглянув заявлений йому відвід.
В заяві про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_5 вважає, що його порушене право користування квартирою як члена сім’ї наймача, закріплене у ст. 64 ЖК України, відноситься до особистих немайнових прав, тому висновок суду що «спір виник з приводу нерухомого майна» зроблений з порушенням норм матеріального права, а саме - ст.182 ЦК України.
В судовому засіданні ОСОБА_2, ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
Від ОСОБА_7, яка діє в інтересах ОСОБА_6 на підставі довіреності від 20.08.2010 р. (т. 4 а.с. 62), надійшла заява про слухання справи в відсутність ОСОБА_6
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 звернувся до Стрийського міськрайонного суду Львівської області за своїм місцем проживання з позовом до ОСОБА_6 про поновлення житлових прав неповнолітнього в кв. АДРЕСА_1, та просив зобов’язати відповідача не чинити перешкод ОСОБА_5 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та зобов’язати ОСОБА_6 надати ОСОБА_5 ключ від нового замка вхідних дверей в означену квартиру.
В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (за заявою від 03.09.2005р. т.1 а.с. 36) були залучені до участі у справі як позивачі (т.1 а.с.122).
ОСОБА_2, доповнивши (т.1 а.с.133-135), та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, уточнивши позовні вимоги (т.1 а.с.140-141), а ОСОБА_3, ОСОБА_4, подавши позов (т.1 а.с.142-146), просили примусово вселити ОСОБА_5 ОСОБА_3, ОСОБА_4 у спірну квартиру; заборонити ОСОБА_6 перешкоджати ОСОБА_5, ОСОБА_4 ОСОБА_3, у здійсненні ними права користування зазначеною квартирою, зобов’язати ОСОБА_6 демонтувати усі додаткові двері, які вона встановила без згоди ОСОБА_4, ОСОБА_3 у квартиру, демонтувати замки на дверях кімнат квартири, надати ключі від вхідних дверей та не чинити перешкод у користуванні квартирою.
Справа на стадії відкриття провадження у справі й провадження у ній до судового розгляду неодноразово передавалась різним суддям Стрийського міськрайонного суду Львівської області, і її сторонами неодноразово оскаржувались процесуальні дії судді або суду (т.1 а.с.225,264,274).
Так в ухвалі апеляційного суду Львівської області від 05 листопада 2009 року, яка набрала законної сили, колегією суддів зазначено, що «суд першої інстанції не звернув увагу на те, що спірні правовідносини фактично стосуються нерухомого майна, що знаходиться в м. Києві, де також проживає і відповідач…»й те, що «суду … слід було обговорити питання щодо її передачі за підсудністю до іншого суду у м. Києві»(т.3 а.с. 110-113).
З матеріалів справи вбачається, що судом, яким 08 липня 2010 року постановлено оскаржувану ухвалу про направлення справи за підсудністю в Деснянський районний суд м.Києва на підставі ст. 114, 116 ЦПК України (т.3 а.с. 220), розгляд справи в розумінні ст. 173 ЦПК України не розпочато ( т.1 а.с. 286, 287 т.3 а.с.216-218).
Відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно до ч.1 ст.109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за місцем її проживання.
Пленум Верховного Суду України в Постанові № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»роз’яснив наступне: «Якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду (розгляду справи по суті - стаття 173 ЦПК) виявиться, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду незалежно від волевиявлення сторін (пункт 2 частини першої статті 116 ЦПК).
У разі виявлення під час проведення попереднього судового засідання чи під час судового розгляду справи по суті порушення правил виключної підсудності, суд ухвалою передає справу на розгляд іншому суду (частина четверта статті 116 ЦПК)».
Як роз’яснив Верховний Суд України в листі від 20 березня 2008 року «Щодо застосування ч.1 ст. 114 ЦПК України», правила виключної підсудності, визначені ч.1 ст. 114 ЦПК України, які застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна , стосуються позовів щодо:
- будь-яких вимог, пов’язаних з правом особи на нерухоме майно (земельні ділянки, будинки, квартири, тощо) наприклад право власності на нерухоме майно тощо;
- речових (майнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно (право володіння, користування тощо), а також про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній власності, визнання договору купівлі-продажу будинку, розірвання договору оренди нерухомого майна у зв’язку з невиконанням стороною договору, переводу прав покупця нерухомого майна, стягнення заборгованості з орендної плати за користування нерухомим майном тощо.
В разі звуження визначеного п. 1 ст.114 ЦПК України критерію віднесення позовів до виключної підсудності шляхом обмеження його визначенням лише предмета (об’єкта) позову втрачається сама можливість чіткого застосування зазначеного пункту цієї статті ЦПК України та виникають умови для порушення встановлених законом правил виключної підсудності за позовами, що виникають з приводу нерухомого майна.
Доводи, викладені апелянтами в апеляційній скарзі щодо порушення судом правил підсудності є безпідставними, оскільки спірні правовідносини фактично стосуються нерухомого майна, що знаходиться в Деснянському районі м. Києва, де також проживає і відповідач, а тому суд першої інстанції правильно визначив підсудність справи та направив її для розгляду до Деснянського районного суду м. Києва.
Інші доводи апеляційної скарги на правильність висновку суду щодо передачі справи за підсудністю не впливають.
З огляду на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала скасуванню не підлягає.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, п. 4 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до якої приєднався ОСОБА_5 відхилити.
Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її постановлення та в касаційному порядку не оскаржується.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Львівської області Курій Н.М.