Справа №  22-ц-1062/11                                                  Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З.  

Категорія-24                                                                      Доповідач в 2-й інстанції:   Кіт І. Н.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року   колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

                головуючого: Каблака П.І.    

                суддів:  Кота І.Н., Крайник Н.П.  

                при секретарі : Стасів М.І.                

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2  на рішення Сихівського районного суду  м. Львова  від 28 жовтня  2010р.

                           Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,                                                                                                                                                                            пояснення сторін та їх представників  на підтримання доводів апеляційної скарги і заперечень на неї, перевіривши матеріали справи ,  колегія суддів, -

                                                        ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 28 жовтня  2010р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Львівського міського коммунального підприємства «Львівтеплоенерго «за участю третіх осіб : Національної комісії регулювання електроенергетики України, виконавчого комітету Львівської міської ради, про визнання неправомірними дій відповідача щодо застосування ним двоставкового тарифу для оплати наданих послуг з теплопостачання й зобов»язання відповідача до відновлення  порушених прав позивача.

Рішення суду оскаржив позивач. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність. Зокрема, зазначає, що поза увагою суду залишились доводи позивача , що запровадження і застосування двоставкового тарифу суперечить законодавству України та чинним постановам Кабінету Міністрів України, як і те, що затвердження тарифів на виробництво теплової енергії належить до виключної компетенції НКРЕ України, а не органів місцевого самоврядування. В цьому зв»язку, вважає безпідставним застосування судом положень ст.144 Конституції України щодо обов»язковості рішень органів місцевого самоврядування про затвердження тарифів.

Посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи і неправильне застосування ним норм матеріального та процесуального права при вирішенні данного спору, просить оскаржуване рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову в повному його обсязі.  

Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Відповідно до положень ст.11 та ст.60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших  осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається із наявної  у справі позовної  заяви від 04.02.10р.( а.с.2-3)  реалізуючи надане йому  право диспозитивності в цивільному процесі самостійно і на власний розсуд розпоряджатися своїми правами, позивач визначив відповідачем у данному  спорі  тільки  ЛКП «Львівтеплоенерго «.

Незважаючи на очевидний факт, що такий тариф було затверджено власником цього підприємства в особі Львівської міської ради, а надання   комунальних послуг ,               в тому числі й з опалення та гарячого водопостачання у порядку визначеному ст.ст.20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги «здійснюється  споживачам, що мешкають в будинку АДРЕСА_1, безпосередньо ЛКП   «Під Зуброю »( а.с.6-8), позивач   разом з тим, вказаних юридичних осіб відповідачами у даній справі не визначив.  Будь-яких доказів вчинення ЛКП «Львівтеплоенерго «неправомірних дій щодо нього , чи заподіяння йому відповідачем шкоди, позивач не подав й таких не було здобуто в судовому засіданні.

Відтак, встановивши, що вирішення спору щодо правомірності встановлення і застосування тарифу стосується прав та обов»язків інших  осіб , які не є відповідачами  у даній справі, а також те, що безпосередніх договірних відносин щодо теплопостачання між позивачем  та ЛКП «Львівтеплоенерго «не існує, суд першої інстанції ухвалив у даній справі  законне і обгрунтоване рішення про відмову в позові   про визнання дій відповідача щодо застосування тарифів неправомірними та покладення на нього обов»язку відновлення порушених прав позивача , з яким колегія суддів повністю погоджується..

В цьому зв»язку, доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи, зокрема поясненнями сторін та третіх осіб у  судовому засіданні , в яких вони визнали  , що  між сторонами данного спору  немає безпосередніх  договірних  відносин  з теплопостачання, як визначеної законом правової  підстави для виникнення цивільної відповідальності за неналежне виконання зобов»язання. .

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308 , 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

                                      У  Х  В  А  Л  И  Л  А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Сихівського районного  суду м. Львова   від 28 жовтня  2010 року  залишити без змін.  

Ухвала  апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й    може бути оскаржена протягом 20 днів   з часу  набрання нею  законної сили, шляхом подання  касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду  України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

  Головуючий

 Судді :