РІШЕННЯ                                                                                              Справа № 2 - 217

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ                                                                                      2007 року

04 липня 2007 року                              Віньковецьцький районний суд Хмельницької області в складі

головуючого - судді       ТРОХИМЧУКА О.О,

при секретарі         СІКОРСЬКІЙ В.О,

адвоката                  ОСОБА_1,  ОСОБА_2,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.  Віньківці цивільну справу за позовом ОСОБА_3до Віньковецької селищної Ради та ОСОБА_4про набуття права власності на земельну ділянку за давністю користування та скасування договору дарування і Державного акта на право приватної власності на земелю,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась ОСОБА_3із позовом про визнання за нею права власності на земельну ділянку розміром 0, 01 га для будівництва гаража в АДРЕСА_1 за давністю користування. Крім того,  просить скасувати договір дарування 1/2 частини жилого будинку з надвірними будівлями та земельною ділянкою в розмірі 0, 07 га ,  що в АДРЕСА_1від 28 січня 2002 року,  укладений між ОСОБА_5,  та ОСОБА_4,  в частині дарування 0.01 га земельної ділянки для ведення підсобного господарства,  а також Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1,  виданий на ім»я ОСОБА_4,  про передачу їй у власність земельної ділянки площею 0, 07 га,  зареєстрований за № 925 27 лютого 2002 року.

В обгрунтування та підтримання своїх позовних вимог позивачка в позовній заяві та в судовому засіданні зазначила,  що перебуваючи у шлюбі із ОСОБА_6,  ,  4 березня 1992 року вона купила житловий будинок в АДРЕСА_1. В квітні 1992 року ОСОБА_3був наданий дозвіл на будівництво гаража,  який був побудований в 1993 році. ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивачка як дружина померлого ОСОБА_6,  отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на вказаний житловий будинок з погосподасрькими будівлями. В 2001 році вона звернулась із заявою в ТОВ « Лад» про виготовлення технічної документації зі складання Державного Акта на право власності на земельну ділянку,  що знаходиться в її користуванні в АДРЕСА_1. Цьому передувало рішення сесії Віньковецької селищної Ради від 05 жовтня 2005 року,  яким їй передано у власність земельну ділянку в розмірі 0, 05 га по АДРЕСА_1

Лише після звернення до ТОВ « Лад» вона дізналась,  що на земельну ділянку,  розміром 0, 01 га. що розташована біля її гаража ,  в 1994 році селищна Рада помилково надала дозвіл на приватизацію сусідці ОСОБА_7. Після її смерті дана земельна ділянка в 2002році була успадкована ОСОБА_5.,  який в свою чергу подарував дану ділянку ОСОБА_4,  яка і виготовила Державний акт на право власності на дану земельну ділянку. Про наявність правовстановлюючих документів на дану земельну ділянку на інших осіб вона не знала,  так як до 2005 року обробляла дану земельну ділянку і ніхто не висловлював на неї своїх претензій.

Представник селищної Ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив,  що в 1994 році на спірну земельну ділянку ОСОБА_7 був наданий дозвіл на приватизацію. В подальшому ,  після смерті ОСОБА_7 ,  дану земельну ділянку успадкував ОСОБА_5,  який ,  в свою чергу подарував її ОСОБА_4. При цьому не було допущено будь - яких порушень закону. Що стосується претензій позивачки,  то вона користується земельною ділянкою,  на якій розміщений її гараж і ця земельна ділянка включена в ті 0, 05 га,  що передані їй у власність на підставі рішення сесії від 05 жовтня 2005 року . Вимоги щодо іншої земельної ділянки в розмірі 0, 01 га вважає незаконними.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала і пояснила,  що спірною земельною ділянкою з давніх пір користувалась ОСОБА_7. В зв»язку із досягненням похилого віку їй допомагали обробляти її як сама ОСОБА_4,  сусіди,  так і соціальний працівник. Не заперечує,  що ОСОБА_3 просили в неї ( ОСОБА_7) частину земельної ділянки,  але не всю,  тільки лише під будівництво гаража,  остальною частиною в розмірі 0, 01 га користувалась ОСОБА_7 і ОСОБА_3 ніколи не передавала. Після її смерті ОСОБА_4 отримала спірну земельну ділянку відповідно до договору дарування від спадкоємця ОСОБА_7 - ОСОБА_5. Виготовила Державний акт на право власності на неї.

Допитавши сторони,  вивчивши матеріали справи ,  суд знаходить,  що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до рішення Віньковецької селищної Ради від 05 вересня 1994 року ОСОБА_7передано у приватну власність земельну ділянку і розмірі 0, 07 га. ,  що по АДРЕСА_1. Право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку розміром 0, 07 га підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю,  виданим Віньковецькою селищною Радою і зареєстрованим 15 вересня 1994 року за № 19.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14 серпня 2001 року право власності на дану земельну ділянку перейшло до ОСОБА_5,  а від нього,  в свою чергу,  на підставі договору дарування від 28 січня 2002 року та Державного акта на право приватної власності на землю,  зареєстрованого 27 лютого 2002 року за № 925 - до ОСОБА_4.

Крім цього,  як вбачається із акта від 15 вересня 1994 року про встановлення земельної ділянки та межових знаків в натурі землекористувачу ОСОБА_7розмір її земельної ділянки складає 0, 07 га. Даний акт підписали суміжні землекористувачі,  в тому числі і чоловік ОСОБА_3 -ОСОБА_6,

Згідно показів свідка ОСОБА_8,  він ходив із ОСОБА_3 до ОСОБА_7 де ОСОБА_3 просив останню дати йому трохи землі для будівництва гаража.

Свідок ОСОБА_9,  суду пояснила,  що являється сусідкою сторін в справі і пам»ятає,  що ОСОБА_7 дозволила ОСОБА_3 будувати гараж на тій земельній ділянці,  але не на всій,  так як остальною ділянкою вона користувалась сама.

Свідок ОСОБА_10 показала,  що із 1991 по 1998 роки працювала соціальним працівником і обслуговувала престарілу ОСОБА_7. На її прохання допомагала обробляти земельну ділянку,  яка розташована біля гаража ОСОБА_3.

Суд бере за основу покази саме цих свідків,  так як їхні покази узгоджуються із правовстановлюючими документами,  наявними в матеріалах справи.

Як вбачається із матеріалів справи,  які були предметом судового дослідження ,  ОСОБА_7 в установленому законом порядку набула право власності на спірну земельну ділянку,  розміром 0, 01 га,  яка розташована поряд із гаражем ОСОБА_3. Посилання ОСОБА_3 на рішення про надання дозволу на будівництво гаража та будівельний паспорт ніяким чином не оспорює право власності ОСОБА_7,  оскільки даним рішенням земельна ділянка ОСОБА_3 не виділялась,  а крім того ,  вона користується земельною ділянкою для обслуговування гаража,  чого і сама не заперечувала в судовому засіданні.,  пояснивши,  що спірна земельна ділянка розташована на відстані 2-3 метри від гаража. Факт користування ОСОБА_7 спірною земельною ділянкою підтверджується також і тією обставиною,  що наприкінці 1994 року чоловік позивачки підписав акт погодження меж із ОСОБА_7. Так саме і ОСОБА_3 підписала     протокол     від   17  січня  2005  року  про  погодження  зовнішніх  меж  із

гвоздовською.

Відповідно до рішення Віньковецького районного суду від 23 червня 2006 року,  яке набрало чинності ,  підтверджено право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку розміром 0, 07 га( в тому числі і на спірну ділянку розміром 0, 01 га ),  що в АДРЕСА_1.

За таких обставин суд вважає,  що позивачка не представила суду безспірних доказів того,  що вона на протязі часу із 1992 року користується спірною земельною ділянкою.

Крім цього,  суд знаходить,  що посилання на  ст.  119 ЗК України ( 2001 року ) як на правову підставу набуття права власності на земельну ділянку внаслідок відкритого користування земельною ділянкою протягом 15 років є передчасним,  оскільки дана норма набула чинності із 1 січня 2002 року і відлік часу користування земельною ділянкою повинен розпочинатися саме із цієї дати .

За таких обставин в позові необхідно відмовити. Керуючись  ст.  ст.  81,  119,  158 ,  п.1 прикінцевих положень ЗК України ( 2001 року )  ст.  ст.  10,  60,  212 ЦПК України,

РІШИВ:

В позові ОСОБА_3до Віньковецької селищної Ради та ОСОБА_4про набуття права власності на земельну ділянку за давністю користування та скасування договору дарування і Державного акта на право приватної власності на земелю відмовити.

На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Хмельницької області через Віньковецький районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.