Справа № 2-295/2006

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

01 червня 2007 року

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді                                                        Демченко О.М.

при секретарі:                                                                Гресько О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ЗАТ «Міська страхова компанія» до ОСОБА_1,  за участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2,  про стягнення сплаченого відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого відшкодування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити,  посилаючись на слідуючи обставини.

ОСОБА_3 уклав договір страхування № 0199-НТ/А від

06.12.2003           року з ЗАТ «Міська страхова компанія» в особі голови правління Філліпова

Б.П.,  об'єктом по якому виступав автомобіль «Мерседес-Бенц 310 DITE» д/н НОМЕР_1,

1999 року випуску. Згідно даного договору,  при настанні передбаченого в ньому

страхового випадку,  ЗАТ «Міська страхова компанія» зобов'язувалось відшкодувати

ОСОБА_3 понесені ним прямі збитки.

18.08.2004 року приблизно о 16 год. 00 хв.,  водій автомобіля «ВАЗ 2106» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1,  по вул. Мельницькій в м. Одесі,  здійснюючи розворот не на перехресті,  не уступив дорогу автомобілю «Мерседес-Бенц 310 DI1E» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2,  який рухався у попутному напрямку,  в результаті чого допустив з ним зіткнення. Дорожньо-транспортна пригода трапилась в результаті порушення водієм ОСОБА_1 пункту 10.4 Правил дорожнього руху,  про що свідчить довідка з Державтоінспекції ОМУ УМВС України в Одеській області від 18.08.2004 року.

ОСОБА_2 керував автомобілем «Мерседес-Бенц 310 ЭПЕ» д/н НОМЕР_1 на підставі трудового договору між робітником та фізичною особою від 20.04.2003 року № 1419/2 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (водієм) пов'язаного з наданням послуг по пасажирським перевозкам.

Згідно висновку «Про визначення вартості відновного ремонту та матеріальної шкоди від дорожньо-транспортної пригоди та втрати товарної вартості» № 0003 від

19.08.2004           року,  матеріальна шкода з вини відповідача складає 10032 грн. 36 коп.

У виконання зобов'язань по договору страхування № 0199-НТ/А від 06.12.2003 року,  позивач сплатив на користь ОСОБА_3 суму страхового відшкодування,  яка дорівнює розмір заподіяної матеріальної шкоди за винятком безумовної франшизи - 426 грн.,  що підтверджується розхідним касовим ордером № 225 від 16.11.2004 року,  а також відшкодував страхувателю витрати на проведення експертизи по визначенню матеріальної шкоди.

З таких підстав позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Міська страхова компанія» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 9 871 грн. 86 коп. а також судові витрати.

 

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнали та просили відмовити в їх задоволенні,  а також ними було надано заперечення на позовні вимоги позивача,  в якому зазначались наступні обставини.

Як вбачається з листа начальника ДАІ м. Одеси від 12.10.2004 року № 31/7-П-147-С,  під час зіткнення автомобіля «Мерседес» з автомобілем «ВАЗ 2106» водій автомобіля «Мерседес» ОСОБА_2 в населеному пункті навмисно порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху,  оскільки рухався зі швидкістю 80-85 км/год. За це порушення на водія ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення і направлений до суду для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Згідно з розрахунками спеціаліста від 17.11.2005 року № 05/4476,  перевищення швидкості руху водієм ОСОБА_2 знаходиться у причинному зв'язку з пригодою і водій ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути зіткнення.

Під час початку відповідачем маневру автомобіль «Мерседес» був на значній відстані від автомобіля відповідача і відповідач міг приступати до маневру,  розвороту та перестроювання,  вважаючи його безпечним.

Згідно з п. 1.4 Правил дорожнього руху відповідач мав право розраховувати,  що водій ОСОБА_2 не порушує вимоги Правил дорожнього руху і рухається з дозволеною швидкістю.

ОСОБА_3 до страхової компанії надав недостовірні відомості про вину відповідача в дорожньо-транспортній пригоді,  оскільки його вина судом не встановлена,  а інший орган,  в тому числі і ДАІ,  не може приймати рішення щодо вини особи у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КпАП України. Також ОСОБА_3 приховав від позивача і факт перевищення швидкості руху водієм ОСОБА_2

Згідно з п. 4.11.11 Договору страхування від 06.12.2003 року № 0199-НТ/А,  відповідач не повинен відшкодовувати витрати страхувателя ,  якщо це є наслідком навмисних його дій або особи,  яка допущена до керування автомобілем. Тому позивач безпідставно сплатив ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмір 9 871 грн. 86 коп. і не може пред'являти до відповідача регресних вимог.

Крім того,  наданий позивачем до суду висновок № 0003 без зазначення дати його складання є нікчемним доказом з цього приводу,  а також з підстав допущення товарознавцем,  який його складав,  численних помилок та неправильного застосування методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів,  затвердженої наказом ФДМУ та МЮ України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092.

При визначенні дійсної ринкової вартості автомобіля «Мерседес» товарознавець безпідставно не врахував використання цього автомобіля в режимі таксі,  використання його декількома особами,  в тому числі юридичною особою. Зазначені фактори експлуатації автомобіля є підставами для зниження його вартості на 15%.

За таких обставин відповідач та його представник вважали позов безпідставним і таким,  що не підлягає задоволенню.

ОСОБА_2,  який приймав участь у справі в якості третьої особи на стороні позивача,  у судовому засіданні пояснив,  що рухався зі швидкістю 70-75 км/г,  автомобіль відповідача був припаркований на обочині і почав здійснювати маневр,  пересікши сплошні смуги руху,  без сигналів. Відповідач грубо порушив Правила дорожнього руху в результаті чого трапилась дорожньо-транспортна пригода. З таких підстав ОСОБА_2 просить задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Суд,  заслухавши пояснення представника позивача,  пояснення відповідача,  представника відповідача,  третьої особи,  допитавши свідків,  експерта та перевіривши матеріали справи,  задовольняє позовні вимоги позивача у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

06.12.2003 року був укладений договір страхування № 0199-НТ/А між ОСОБА_3 та ЗАТ «Міська страхова компанія» в особі голови правління

 

Філліпова Б.П.,  об'єктом по якому виступав автомобіль «Мерседес-Бенц 310 БПЕ» д/н НОМЕР_1,  1999 року випуску. Згідно даного договору,  при настанні передбаченого в ньому страхового випадку,  а саме дорожньо-транспортної пригоди,  ЗАТ «Міська страхова компанія» зобов'язувалось відшкодувати ОСОБА_3 понесені ним прямі збитки (а.с. 8-12).

Згідно довідки ЗАТ «Міська страхова компанія»,  18.08.2004 року сталася дорожньо-транспортна пригода,  учасниками якої були автомобіль «ВАЗ 2106» д/н НОМЕР_2,  водієм якого був ОСОБА_1,  та автомобіль «Мерседес» д/н НОМЕР_1,  водієм якого був ОСОБА_2. Дорожньо-транспортна пригода трапилась в результаті порушення водієм ОСОБА_1 пункту 10.4 Правил дорожнього руху України (а.с. 14).

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 281772,  18.08.2004 року о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1,  керуючи автомобілем «ВАЗ 2106» д/н НОМЕР_2 по вул. Мельницькій,  виконуючи розворот не на перехресті не з крайнього лівого положення на проїзжій частині,  не уступив дорогу автомобілю «Мерседес» д/н НОМЕР_1,  який рухався у попутному напрямку,  в результаті чого допустив з ним зіткнення (адміністративний матеріал № 3-28322 а.с. 1).

Висновком від 12 жовтня 2004 року службового розслідування за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 встановлено наступне.

Згідно висновку № 11999 по дослідженню обставин зіткнення автомобілів «ВАЗ 2106» д/н НОМЕР_2 та «Мерседес» д/н НОМЕР_1 встановлено,  що автомобіль «Мерседес» д/н НОМЕР_1 до ДТП рухався зі швидкістю близько 80-85 км/год,  в умовах ДТП автомобіль «Мерседес» д/н НОМЕР_1 передньою частиною ліворуч контактував з лівим бортом позаду автомобіля «ВАЗ 2106» д/н НОМЕР_2,  під кутом приблизно 100 гр. Пояснення водія ОСОБА_1 про обставини ДТП є технічно неспроможними та недостовірними. Причиною розглядаємої ДТП з'явилося порушення вимог п. 10.4 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1,  яке виразилося у тому,  що він при виконанні розвороту поза перехрестям не зайняв крайнього лівого положення на проїзній частині,  не дав дорогу рухомому у попутному напрямку транспортному засобу,  що і зумовило наслідки,  що наступили. В діях водія ОСОБА_2 є порушення вимог п. 12.4 правил дорожнього руху,  яке виразилось у тому,  що він рухався у населеному пункті зі швидкістю 80-85 км/год,  при дозволеній швидкості 60 км/год,  дане порушення не полягає у прямому причинному зв'язку з ДТП (адміністративний матеріал № 3-28322 а.с. 2-3,  8-10).

ОСОБА_4,  який був допитаний у судовому засіданні в якості свідка,  пояснив,  що автомобіль відповідача здійснював обгін іншого автомобіля,  ніяких перешкод не було. Він почув сигнал автомобіля «Мерседес»,  відповідач звернув на зустрічну смугу однак зіткнення здійснилося. Дорожньо-транспортна пригода трапилась на прямій ділянці дороги,  коли відповідач здійснював обгін.

Висновком незалежної експертизи по визначенню вартості ремонту автомобілю та матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди встановлено,  що матеріальна шкода,  заподіяна на автомобілі «Мерседес-Бенц 310 БПЕ» д/н НОМЕР_1 на 19.08.2004 року становить 10 032 грн. 36 коп. (а.с. 17-23).

Експерт Огієнко Олександр Федорович,  який проводив вказану експертизу,  у судовому засіданні пояснив,  що експертиза ним була проведена по Методиці,  таблицею він користувався з бюлетеню автотоварознавця 2004 року. Ним був прорахований середньорічний пробіг автомобілю,  а потім зроблено відсоткове коректування. Розрахунок робився по таблицям А6,  А7 бюлетеню автотоварознавця.

Позивачем на користь ОСОБА_3 було сплачено суму страхового відшкодування,  яка дорівнює розмір заподіяної матеріальної шкоди за винятком безумовної франшизи - 426 грн.,  а саме було сплачено 9 606 грн. 36 коп.,  що підтверджується касовим ордером № 225 від 16.11.2004 року (а.с. 32).

 

Крім того,  позивачем також були сплачені витрати за проведення експертизи по визначенню вартості ремонту автомобілю та матеріальної шкоди,  про що свідчить платіжне доручення № 852 (а.с. 29).

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2004 року провадження по адміністративній справі за ст. 124 КпАП України відносно ОСОБА_1 було закрито,  в зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності (адміністративний матеріал № 3-28322 а.с. 23).

Однак,  враховуючи той факт,  що справу було закрито за нереабілітуючих обставин,  тобто саме за ст. 38 КпАП України,  яка передбачає строки накладення адміністративного стягнення,  а ні за відсутністю складу правопорушення тощо,  суд вважає,  що ОСОБА_1 було визнано винним в здійсненні правопорушення,  передбаченого ст. 124 КпАП України,  однак строки притягнення до адміністративної відповідальності закінчились і тому справу було закрито.

Відповідно з висновком спеціаліста № 05/476 від 17.11.2005 р по дослідженню обставин зіткнення автомобіля «ВАЗ 2106» д/н НОМЕР_2 та автомобіля «Мерседес» д/н НОМЕР_1 18.08.2004 року,  оскільки автомобіль «Мерседес» рухався зі швидкістю більш ніж 80-85 км/год,  його віддалення в момент оцінки дорожньої ситуації його водієм від автомобіля «ВАЗ 2106» було значним,  і тому водій автомобіля «ВАЗ 2106» міг не розглядати автомобіль «Мерседес»,  який до нього наближався,  як учасника дорожнього руху,  якому буде здійснена небезпека для руху. В такому випадку,  передбачаючи рух автомобіля «Мерседес» з допустимою швидкістю 60 км/год,  водій автомобіля «ВАЗ 2106» міг приступити до виконання маневру як розвороту,  так і перестроювання,  вважаючи його безпечним. Тобто в умовах розвитку даної пригоди,  рух автомобіля «Мерседес» з перевищенням швидкості явилось необхідною і достатньою умовою факту зіткнення.

Проте суд не може погодитися з таким висновком спеціаліста за таких обставин.

Згідно з п. 10.4. Правил дорожнього руху,  перед поворотом праворуч,  ліворуч або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині,  призначеній для руху в цьому напрямку,  крім випадків,  коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя,  де організовано круговий рух. Водій,  що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям,  повинен дати дорогу попутним,  зустрічним транспортним засобам і тим,  які виконують обгін.

Здійснюючи розворот поза перехрестям,  не зайнявши повідне крайнє положення на проїзній частині,  що не заперечувалось ні відповідачем,  ні його представником у своєму висновку № 05/476 від 17.11.2005 p.,  а також через подвійну розділяючу смугу не надавши дорогу попутному транспортному засобу,  водій автомобіля «ВАЗ 2106» д/н НОМЕР_2 створив аварійну ситуацію що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того,  у висновку спеціаліста № 05/476 від 17.11.2005 р зазначено,  що водій автомобіля «ВАЗ 2106» міг не розглядати автомобіль «Мерседес»,  який до нього наближався,  як учасника дорожнього руху,  якому буде здійснена небезпека для руху. Однак,  відповідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху,  учасник дорожнього руху - це особа,  яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід,  водій,  пасажир,  погонич тварин. Тобто водій автомобіля «ВАЗ 2106» був зобов'язаний розглядати автомобіль «Мерседес» як учасника дорожнього руху,  якому буде здійснена небезпека для руху.

Крім того суд вважає,  що з'ясування швидкості руху,  на якій рухався водій автомобіля «Мерседес» не є критичним в даному випадку дорожньо-транспортної пригоди,  так як відповідно до вимог п. 10.3. Правил дорожнього руху,  у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам,  що рухаються у попутному напрямку по тій смузі,  на яку він має намір перестроїтися. Тобто водій автомобілю «ВАЗ 2106» держномер НОМЕР_2 - ОСОБА_1 у будь-якому разі повинен був дати дорогу автомобілю,  який рухався у попутному напрямку по тій смузі,  на яку він мав намір перестроїтися,  тобто автомобілю «Мерседес» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2

 

Аналізуючи зазначені обставини суд вважає,  що вказана дорожньо-транспортна пригода трапилась саме з вини відповідача по справі - ОСОБА_1,  яка виразилась в порушенні ним Правил дорожнього руху,  що спричинило пошкодження автомобілю «Мерседес» держномер НОМЕР_1,  завдавши власнику автомобіля «Мерседес» держномер НОМЕР_1 матеріальні збитки.

Згідно до ст. 1166 ЦК України,  майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода,  завдана майну фізичної або юридичної особи,  відшкодовується в повному обсязі особою,  яка її завдала.

Також,  відповідно зі ст. 1191 ч. 1 ЦК України,  особа,  яка відшкодувала шкоду,  завдану іншою особою,  має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування,  якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України,  стороні,  на користь якої ухвалено рішення,  суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином,  враховуючи те,  що з вини відповідача була заподіяна матеріальна шкода власнику автомобіля «Мерседес» держномер НОМЕР_1,  який був застрахований позивачем по справі - ЗАТ «Міська страхова компанія»,  і позивач має право зворотної вимоги до відповідача,  суд задовольняє вимоги позивача і стягує з відповідача на користь позивача виплачене відшкодування в розмірі 9 871 гривні 86 коп.,  а також витрати на сплату державного мита в розмірі 98 гривень 72 коп.,  а всього 9 970 гривень 58 коп.

Керуючись ст.ст. 10,  11,  88,  209,  212-215 ЦПК України,  ст.ст. 1166,  1191 ЦК України суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ЗАТ «Міська страхова компанія» до ОСОБА_1,  за участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2,  про стягнення сплаченого відшкодування - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Міська страхова компанія» матеріальну шкоду у вигляді страхового відшкодування в розмірі 9 606 (дев'ять тисяч шістсот шість) гривень 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Міська страхова компанія» матеріальну шкоду пов'язану зі сплатою витрат на проведення експертизи в розмірі 265 (двісті шістдесят п'ять) гривень 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Міська страхова компанія» витрати пов'язані зі сплатою державного мита в розмірі 98 (дев'яносто вісім) гривень 72 коп.

Всього стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Міська страхова компанія» 9 970 (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят) гривень 58 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.