Справа № 2-1048 2007 p.

РІШЕННЯ

МЕНЕМ     УКРАЇНИ

31 травня 2007 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого:                              - Демченко О.М.

при секретарі:                             - Гресько О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  Другого відділу державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції м. Одеси про встановлення розміру заборгованості по сплаті аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2,  Другого відділу державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції м. Одеси про встановлення розміру заборгованості по сплаті аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити,  посилаючись на слідуючи обставини.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03.04.1996 року з позивача стягнуті аліменти на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітків щомісячно. На підставі цього рішення 25.11.2003 р. стягувачу був виданий виконавчий лист № 2-1217,  який він подав на примусове виконання 06.02.2004 року.

Державний виконавець Воронецька О.В. на підставі ст. 194 СК України обчислила та встановила заборгованість по аліментам станом на 06.02.2004 року у розмірі 2239, 20 грн. та 8550 доларів США.

Позивач вважає,  що заборгованість,  яка утворилась станом з 06.02.2001 року по 31.12.2003 року повинна розраховуватися державним виконавцем на підставі ст. 93 КпШС України (в редакції 1969 року,  із змінами від 19.10.2000 р. ),  а з 01.01.2004 р. по 06.02.2004 р. повинна розраховуватися на підставі ст. 195 СК України.

Стаття 93 ч. З КпШС України передбачає,  що розмір заборгованості по аліментам визначається,  виходячи з фактичного заробітку (доходу),  одержаного відповідачем за час,  протягом якого не провадилося стягнення,  а для осіб,  які працювали за контрактом в іноземній державі,  - виходячи з розміру ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на час проведення розрахунків.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян за весь час розрахунку складав 17 грн.,  сто неоподатковуваних мінімумів складають 1700 грн.,  а 1/4 частина від цієї суми складає 425 грн.

Крім того,  ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає,  що якщо боржник не працював,  заборгованість визначається,  виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості.

Згідно довідки управління статистики Одеської області,  середня заробітна плата по роках складала: 2001 рік - 439, 59 грн.,  2002 рік - 467, 22 грн.,  2003 рік - 550, 40 грн.,  2004

рік - 654, 34 грн.,  і 1/4 частина за цей період відповідно складає: 2001 рік - 110 грн.,  2002 рік - 116, 80 грн.,  2003 рік 138 грн.,  2004 рік - 163, 50 грн.

У 2001 році позивач працював по контракту за кордоном з 01.04.2001 р. по

31.09.2001 p.,  тобто 6 місяців,  за які сума заборгованості складає 2550 грн. (із розрахунку

425 грн. * 6 місяців),  та не працював 5 місяців,  заборгованість по яким складає 550 грн. (із

розрахунку 110 грн. * 5 місяців). Всього за 2001 рік заборгованість складає 3100 грн. (із

розрахунку 2550 грн. + 550 грн.).

В 2002 році позивач працював по контракту за кордоном з 01.04.2002 р. по

31.09.2002 p.,  тобто 6 місяців,  за які сума заборгованості складає 2550 грн.,  та не працював

6 місяців,  заборгованість по яким складає 700, 80 грн. (із розрахунку 116, 8 грн. * 6

місяців). Всього за 2002 рік заборгованість складає 3250, 80 грн. (із розрахунку 2550 грн. +

700, 80 грн.).

В 2003 році позивач працював по контракту за кордоном з 01.03.2003 р. по

31.09.2003 p.,  тобто 7 місяців,  за які сума заборгованості складає 2975 грн. (із розрахунку

425 грн. * 7 місяців),  та не працював 5 місяців,  заборгованість по яким складає 690 грн. (із

розрахунку 138 грн. * 5 місяців). Всього за 2003 рік заборгованість складає 3665 грн. (із

розрахунку 2975 грн. + 690 грн.)

Таким чином заборгованість за період з 06.02.2001 р. по 31.12.2003 р. складає загальну суму 10 015, 80 грн. (із розрахунку 3100 грн. + 3250, 80 грн. + 3665 грн.).

Ст. 195 ч. З СК України,  яка діє з 01.01.2004 р. передбачає,  що заборгованість по аліментам обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості,  якщо платник аліментів не працював на час її визначення.

Таким чином,  заборгованість за період з 01.01.2004 р. по 06.02.2004 р. складає 196 грн. (із розрахунку 163, 50 грн. + 32, 40 грн.),  де 32, 40 грн. - сума заборгованості за 6 днів.

За весь період з 06.02.2001 р. по 06.02.2004 р. заборгованість складає 10211, 80 грн. (із розрахунку 10 015, 80 грн. + 196 грн.).

Крім того,  ст. 94 КпШС України (в редакції 1969 року),  ст. 197 ч. З СК України передбачають право суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості,  якщо буде встановлено,  що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою,  на користь якої присуджені аліменти.

Позивач вказує,  що відповідачка,  яка у 1997 році покинула Україну та мешкає за її межами,  недобросовісно виконує свої батьківські обов'язки по вихованню дочки,  залишивши її на утриманні діда та баби,  у зв'язку з чим без поважної причини не пред'явила виконавчий лист до стягнення.

З таких підстав позивач просить встановити заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_2 за період з 06.02.2001 р. по 06.02.2004 р. в розмірі 10 211, 80 грн. та звільнити його від її сплати.

Представник відповідачки у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з наступних підстав.

Розрахунок заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_1 був зроблений державним виконавцем. Розмір заборгованості позивача станом на 06.02.2004 року був визначений постановою державного виконавця Воронецькою О.В. і в лютому місяці 2005 року за № 2112 від 25.02.2005 р. направлений ОСОБА_1 Тобто більше одного року і трьох місяців тому назад,  і боржник 02.03.05 р. цей розрахунок отримав. Якщо ОСОБА_1 не погоджувався з розміром заборгованості,  він мав право оскаржити постанову державного виконавця в десятиденний строк з дня,  коли він дізнався про це.

У 1997-1998 роках по виконавчому листу,  пред'явленому відповідачкою,  позивач сплачував від 17 до 31 гривень в місяць. Платив завжди несвоєчасно,  один раз у 3-4 місяці. Після звільнення з Чорноморського пароплавства у 1999 році позивач взагалі припинив сплачувати аліменти. У 2004-2006 роках ОСОБА_1 продовжував приховувати свою заробітну плату,  злісно ухилявся від своєчасної та повної сплати аліментів.

З таких підстав представник відповідачки вважає,  що своїми діями позивач порушує права дитини на отримання аліментів,  і тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Представник відповідача Другого відділу державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції м. Одеси у судовому засіданні позовні вимоги позивача також не визнала та просила відмовити в їх задоволенні з наступних підстав.

Приморським районним судом м. Одеси було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки в розмірі 1/4 від всіх видів доходів. Виконавчою службою були відправлені запити за місцем роботи ОСОБА_1,  про що були отримані відповідні запити з зазначенням часу знаходження його в рейсах та суми заробітків. Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 по аліментам склав 2239, 20 грн. та 8850 доларів США. Позивач отримував листи виконавчої служби і знав про існування заборгованості по сплаті аліментів. ОСОБА_1 не оскаржував постанову Державної виконавчої служби про розрахунок заборгованості. Ним були пропущені всі строки на звернення до суду.

Крім того представник Другого відділу державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції м. Одеси вказувала,  що не існує ніяких підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати вказаної заборгованості по аліментам.

Суд,  заслухавши пояснення позивача,  пояснення представника відповідачки,  пояснення представника Другого відділу державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції м. Одеси,  допитавши свідка,  відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1,  батьком якої є ОСОБА_1,  мати - ОСОБА_2 (а.с. 8).

Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був розірваний 12 листопада 1996 року,  про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_1 від 19 лютого 2002 року,  про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблений запис № 575 (а.с. 5).

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 12 лютого 2004 року було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-1217 від 25.11.2003 року,  виданого Приморським районним судом м. Одеси про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку щомісячно,  починаючи з 03 серпня 1996 року до досягнення дочкою повноліття,  тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).

Як вбачається з постанови державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції,  розмір заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів строком на 06.02.2004 р. становить 2239, 20 грн. та 8850 доларів США (а.с. 111-112).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 квітня 2007 року по справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Одеської області від 01 лютого 2006 року,  у справі № 2-2105/05 за скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого відділу Державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції м. Одеси про відкриття провадження у справі та накладення арешту було встановлено,  що апеляційною інстанцією порушення норм матеріального чи процесуального права допущено не було і касаційна скарга ОСОБА_1 була відхилена,  а постанова апеляційного суду Одеської області від 01 лютого 2006 року була залишена без змін.

Відповідно до вимог ст. 195 ч. 4 СК України,  розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем,  а у разі спору - судом.

За таких обставин суд визнає,  що постанова державного виконавця про розрахунок заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 квітня 2007 року була залишена без змін,  рішення в цієї частині набрало законної сили і у суду немає ніяких законних підстав для зміни розміру заборгованості.

Як пояснила у судовому засіданні ОСОБА_3,  яка була допитана у судовому засіданні в якості свідка в присутності свого батька ОСОБА_1,  ні позивач,  ні його дружина грошей на її утримання їй не передавали. Коли вона знаходилась у лікарні,  її батько - позивач по справі - її не відвідував,  матеріальної допомоги на лікування не надавав.

ОСОБА_4,  яка також давала пояснення у судовому засіданні в якості свідка і була попереджена про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих свідчень,  пояснила,  що позивач ОСОБА_1 ніякої матеріальної допомоги на утримання дочки ОСОБА_3 не надавав і не надає,  аліменти не сплачує.

ОСОБА_5,  ОСОБА_6 та ОСОБА_7,  які також були допитані у судовому засіданні в якості свідків,  підтверджували пояснення позивача.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України,  батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стаття 197 СК України передбачає можливість звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами,  якщо заборгованість виникла у зв'язку з тяжкою хворобою платника,  іншою обставиною,  що має істотне значення,  або якщо буде встановлено,  що заборгованість виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою,  на користь якої присуджені аліменти.

Аналізуючи зазначені обставини,  а також враховуючи те,  що виконавчий лист був пред'явлений відповідачкою до виконання і постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження по стягненню з позивача на користь відповідачки аліментів на утримання дочки,  позивачем не було представлено доказів існування поважних причин виникнення заборгованості,  суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати вказаної заборгованості по аліментам.

Таким чином,  суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  Другого відділу державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції м. Одеси про встановлення розміру заборгованості по сплаті аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам -відмовляє.

Керуючись ст.ст. 10,  11,  57,  209,  212-215 ЦПК України,  ст.ст. 180,  195 ч. 4,  197 ч. 2,  З СК України,  суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  Другого відділу державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції м. Одеси про встановлення розміру заборгованості по сплаті аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.