Справа № 22-ц-845/11 Головуючий у 1 інстанції: Дякович О.В.
Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.
При секретарі: Качмар М.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 жовтня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ТзОВ „Видавнича група „Супердрук” про скасування наказу про скорочення штатної чисельності працівників, наказу про звільнення позивача з роботи, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та витребування документів
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Апелянт вважає, що рішення суду ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи. Вважає неправомірним висновок суду про те, що він, працюючи на посаді заступника директора з виробництва, не був членом виконавчого органу (дирекції) ТзОВ „Видавнича група „Експрес”, а відтак при його звільненні з цієї посади було порушено норми матеріального права, а саме: ст. 145 ЦК України, ст.ст. 59, 62 Закону України „Про господарські товариства” та п. 11.7 Статуту Товариства. Звертає увагу на те, що рішення загальних зборів учасників ТзОВ „Видавнича група „Експрес”, яке оформлено протоколом № 1 від 20.02.2009 року і яке стало підставою винесення директором ТзОВ „Видавнича група „Експрес” наказу № 11 від 27.02.2009 року про скорочення штатної чисельності працівників Товариства та наказу про звільнення позивача з роботи, визнано недійсним рішенням господарського суду Львівської області від 07.05.2009 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2009 року.
Вважає, що скорочення штатної чисельності працівників ТзОВ „Видавнича група „Експрес” і його звільнення з роботи у зв’язку із скороченням посади, яку він займав, відбулося без дотримання вимог закону та без врахування роз’яснень, які містяться у п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 „Про практику розгляду судами трудових спорів”.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін на підтримання та заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 був прийнятий на роботу до відповідача в 1998 році де і працював на різних посадах до 2009 року. Наказом директора ТзОВ "Газета "Експрес" від 05 травня2009 року, ОСОБА_2 було звільнено з роботи з посади заступника директора з виробництва першого заступника директора ТзОВ "Видавнича група "Експрес" згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України (у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці: скорочення штатної чисельності працівників).
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 про скасування наказів про скорочення штатної чисельності працівників, наказу про звільнення та поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції вірно виходив з того, що у відповідача дійсно відбулися зміни в організації виробництва та праці, у зв'язку з чим і відбулося скорочення посади, яку займав позивач (що підтверджується штатним розкладом товариства). Звільнення з роботи позивача відбулося з дотриманням порядку передбаченого ст. 42 –2 КЗпП України (попереджено за два місяці про наступне звільнення через відсутність вакантних посад і можливості запропонування іншої роботи, повідомлено центр зайнятості про вивільнення ОСОБА_2). При цьому також адміністрацією враховано і відсутність у позивача переважного права на залишення на роботі передбачено ст. 42 –1 КЗпП України.
Безпідставними є покликання апелянта на те, що він був членом виконавчого органу (дирекції) товариства і його звільнення з роботи проведено з порушенням вимог закону, оскільки судом достовірно встановлено, що посада яку обіймав позивач (згідно статуту товариства) не входила до виконавчого органу (дирекції) товариства. Прийняття та звільнення з роботи осіб, які займають дану посаду є виключною компетенцією директора товариства.
Посилання апелянта на те, що рішенням господарського суду Львівської області визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Видавнича група "Експрес", яке оформлено протоколом №1 від 20 лютого 2009 року і на підставі якого видавався наказ про звільнення його з роботи і таке є преюдиційним для вирішення трудового спору не заслуговує на увагу, так як питання скорочення штатної чисельності працівників товариства є виключною компетенцією директора товариства. Саме ж помилкове посилання на зазначене рішення загальних зборів в наказі про звільнення позивача з роботи, в подальшому було усунене наказом директора товариства №11/1 від 02 березня 2009 року.
При ухваленні рішення, судом першої інстанції правильно враховано і ту обставину, що позивач з позовом про вирішення трудового спору звернувся в суд з пропуском строку визначеного ч. 1 ст. 233 КЗпП України і у суду нема правових підстав для поновлення такого.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: