Справа № 33-296/11 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський О.М.
Категорія ст.185 КУпАП Доповідач: Танечник І. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2011 року м.Львів
Суддя апеляційного суду Львівської області Танечник І.І.., розглянувши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду м.Львова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 притягалася до адміністративної відповідальності за те, що вона 25.02.2011 р. о 19 год. 30 хв. на вул.Мартовича,3 в м.Львові, виражалась нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою та шарпала за формений одяг працівника міліції, чим вчинила правопорушення передбачене ст.185 КУпАП.
Постановою Галицького районного суду м.Львова від 23 березня 2011 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.185 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 136 грн.
Адвокат ОСОБА_1 у апеляційній скарзі просить скасувати постанову місцевого суду, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв”язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення. В обгрунтування покликається на те, що перед гр.ОСОБА_2 працівниками міліції не було поставлено жодної законної вимоги. Описана в протоколі ситуація є повністю вигадана та суперечить фактичним обставинам справи. Будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення не здобуто. Протокол про вчинення правопорушення відносно ОСОБА_2 складений працівником міліції на основі суб”єктивної оцінки подій останнім. Фактично даний протокол лише констатував наявність правовідносин між ОСОБА_2 та працівником міліції.
Заслухавши адвоката ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, правопорушницю ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені у апеляційній скарзі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного .
Як вбачається з постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП, місцевий суд прийшов до висновку про вчинення нею даного адмінправопорушення на підставі пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також протоколу від 25.02.2011р. №0097044 про адміністративне правопорушення, рапорту та протоколу про адміністративне затримання правопорушника.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, де має бути зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення / ст.256 КУпАП/.
Згідно ст.185 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею наступає лише при умові злісної непокори законному розпорядженню або вимозі працівника міліції.
Як вбачається з протоколу №0097044 від 25.02.2011р. відносно ОСОБА_2, що 25.02.2011р. близько 19 год.30 хв. в м.Львові по вул.Мартовича, 3, гр.ОСОБА_2 виражалась нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою та шарпала за формений одяг працівника міліції. Даний протокол був складений ДІМ Прус Ю.М. на основі рапорту Старшого дільничного інспектора міліції ОСОБА_4 від 25.02.2011р., в якому останній доповів, що побачив, як невідома йому жінка тягла за формений одяг начальника ВДІМ ОСОБА_3, виражалась нецензурною лайкою, погрожувала розправою. Дану громадянку було затримано та доставлено в чергову частину Галицького РВ міліції.
Аналізуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що протокол про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому не вказано суть вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, а саме: в чому полягала законність розпорядження чи вимога працівника міліції ОСОБА_3 щодо гр.ОСОБА_2 Допитаний в якості свідка під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_3 пояснив, що він наказав ОСОБА_2, яка знаходилась в Опорному пункту міліції, за адресою м.Львів, вул.Григоровича,10, пройти з ним. Куди саме, та з якою метою вона мала слідувати за ним, він їй не говорив. Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що він бачив, як жінка виривалася від ОСОБА_3, виражалась нецензурно, шарпала його за форму, тому він допоміг ОСОБА_3 доставити її в приміщення Галицького РВ міліції. Після чого відобразив це в рапорті, на основі якого було складено протокол про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП. Сам свідок ОСОБА_4 вимог свідка ОСОБА_3 до гр.ОСОБА_2 не чув, в зв”язку з чим вона виражалась нецензурно та виривалась не знав, але саме йому було доручено скласти рапорт про обставини адміністративного правопорушення.
Разом з тим, ні з рапорту працівника міліції ОСОБА_4, ні з протоколу про адмінправопорушення відносно ОСОБА_2 складеного ДІМ Прус Ю.М., ні з пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, даних під час апеляційного розгляду справи, не вбачається, які саме законні вимоги чи розпорядження працівників міліції були висловлені гр.ОСОБА_2, які вона не виконала.
Ці дані не були також встановлені місцевим судом під час розгляду справи по суті, тому і не зазначені в оскаржуваній постанові.
За таких обставин, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а справу закриттю, у зв”язку з відсутністю в діях гр.ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задоволити частково.
Постанову Галицького районного суду м.Львова від 23 березня 2011 року , якою гр.ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 136 грн. –скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Танечник І.І.