Справа № 22-ц-387/11 Головуючий у 1 інстанції: Борейко С.В.
Категорія: 24 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого- Цяцяка Р.П.,
суддів: Курій Н.М., Мацея М.М.,
за секретаря Панчука І.С.,
з участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 05 липня 2010 року за позовом Львівського комунального підприємства «Під Зуброю»до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення боргу по оплаті за утримання житла в сумі та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства «Під Зуброю»про визнання неправомірними дій,
в с т а н о в и л а :
Оскаржуваним рішенням суду задоволено позов Львівського комунального підприємства «Під Зуброю»до ОСОБА_4, ОСОБА_2 та стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь ЛКП «Під Зуброю»1843 грн. 10 коп. заборгованості за утримання житла.
У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства «Під Зуброю» про визнання неправомірними дій відмовлено.
Рішення суду оскаржили ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3, просять скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги зустрічного позову у повному обсязі.
Апеляційну скаргу апелянти обґрунтовують порушенням судом норм матеріального та процесуального права та посилаються на неповне з’ясування обставин справи (а.с.100-101).
Зокрема, апелянти зазначають, що позивач не надав суду відповідних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.
В апеляційній інстанції апелянти доводи апеляційної скарги підтримали.
Комунальне підприємство в апеляційній інстанції підтримало подане ними заперечення та просило залишити рішення суду без змін, оскільки суд першої інстанції врахував, що хоча між підприємством та відповідачами з вини останніх і не був укладений договір на обслуговування, однак, відповідачі фактично їхніми послугами користувались і з заявами щодо ненадання таких послуг чи надання послуг невідповідної якості не звертались. Разом з тим, відповідачі безпідставно не вносили плату на утримання будинку та прибудинкової території.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до ч. 1. ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування
рішення.
Відповідно до ст.309 ЦПК України, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Судом встановлено, що ЛКП «Під Зуброю»надає послуги з утримання житла та прибудинкової території у будинок по АДРЕСА_1, у якому співвласниками квартири № 43 є відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2.(а.с. 6).
Задовольняючи позовні вимоги комунального підприємства, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири, прописані та проживають в ній, однак, не виконують своїх зобов’язань по оплаті витрат на утримання будинку, а тому, у відповідності з Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій заборгованість за період з 1 травня 2005 року по 1 червня 2009 року у загальній сумі 1843 грн. 10 коп. повинна бути стягнута з них в солідарному порядку.
Колегія суддів вважає, що висновок суду щодо наявності заборгованості та необхідності погашення цієї заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Однак колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо стягнення заборгованості у повному розмірі та на підставі тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №1032 від 30.09.2005р. "Про впорядкування тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкової території для населення м. Львова".
Як видно з матеріалів справи, позивачем поставлено питання про стягнення заборгованості за період, що перевищує строки позовної давності ( а.с.2).
У відповідності зі ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, і така, відповідно до ст.257 ЦК України, встановлена тривалістю у три роки.
Встановлено, що заборгованості ОСОБА_4, ОСОБА_2 не визнавали, дій, які б свідчили про зупинення чи переривання перебігу строку позовної давності, не вчиняли.
У судовому засіданні апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_3 підтвердив, що відповідачі в суді першої інстанції ставили питання про застосування при вирішенні справи ст.257 ЦК України.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, в порушення вимог ч.1 п.2 ст. 214 ЦПК України, питання поважності пропуску строку позовної давності під час ухвалення рішення не вирішував, тому, не поновивши пропущений строк позовної давності, стягнув борг в сумі 1843 грн. 10 коп., що утворився в період з січня 2005 року до 1 червня 2009 року.
Як видно з розрахунку, до 14 липня 2006 року борг відповідачів становить 359 грн. 66 коп. (347,27 + 12,39 (29,56/31х13)) (а.с.132), однак, ЛКП «Під Зуброю», знаючи про заборгованість, безпідставно не ставило вимог про його повернення.
А тому, з урахуванням зазначених обставин і вимог закону, підстав для поновлення строку позовної давності і стягнення заборгованості за період з січня 2005 року до 14 липня 2006 року немає. Колегія суддів, ураховуючи, що відповідачами ставилось питання про застосування строку позовної давності, доходить висновку, що за означений період в позові ЛКП «Під Зуброю»слід відмовити за спливом позовної давності.
Окрім зазначеного, при проведенні розрахунку заборгованості за надані житлово-побутові послуги ЛКП «Під Зуброю»в період з жовтня 2005 року до 19 березня 2008 року проводило нарахування на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1032 від 30.09.2005р. "Про впорядкування тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкової території для населення м.Львова", яке постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 року (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2008 року) було визнано незаконним.
Відповідно до ст.124 Конституції України, рішення судів, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що до даного періоду слід застосувати тарифи, які були чинними до скасованих тарифів і розрахунок яких на вимогу суду подало ЛКП «Під Зуброю»(а.с. 132).
На підставі наведеного, рішення районного суду слід скасувати та ухвалити нове, визначивши стягнення заборгованості в межах трьох років з дати звернення позивача до суду 14.07.2006р. (а.с.2) і до 01.06.2009 р. (цю дату підтвердив в апеляційній інстанції представник позивача) з урахуванням зазначеної вище довідки ЛКП «Під Зуброю», а саме: слід солідарно стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь ЛКП «Під Зуброю»1255 грн. 36 коп. боргу щодо оплати за утримання житла та прибудинкової території.
Доводи апелянтів про те, що доказів надання послуг ОСОБА_4, ОСОБА_2 ЛКП «Під Зуброю» не представило, спростовується долученими та дослідженими судом апеляційної інстанції матеріалами справи, що надані комунальним підприємством на підтвердження розміру та вартості фактично виконаних робіт та наданих послуг у будинку де мешкають відповідачі (а.с.118-287).
Своєю чергою апелянти, всупереч ст. 10, ст. 60 ЦПК України, не надали доказів про невиконання комунальним підприємством своїх обов’язків з надання послуг, тому апеляційний суд не може прийняти довід апелянтів про те, що договір про надання послуг не укладений, такі послуги не надавались, тому оплаті не підлягають.
Не заслуговують на увагу посилання апелянтів в апеляційній скарзі на те, що судом не вирішено позовну вимогу позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 щодо повернення ЛКП «Під Зуброю»820 грн. 41 коп. незаконно набутих коштів за комунальні платежі за квартиру 67,8м.кв. (а.с.44-45), оскільки, як убачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 мешкає у квартирі площею 41 м.кв. і жодних платежів за спірний період сім’я ОСОБА_2 не вносила, тому підстави для захисту не порушеного права апелянта відсутні.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає, тому в цій частині його слід залишити без змін.
Керуючись ст. 303, п.1, п 2 ч.1 ст.307, ст. 309, ч.2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 05 липня 2010 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь ЛКП «Під Зуброю» 1843 грн. 10 коп. заборгованості за утримання житла скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
У позові Львівського комунального підприємства «Під Зуброю»до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення боргу по оплаті за утримання житла за період з січня 2005 року до 14 липня 2006 року відмовити за спливом позовної давності.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь ЛКП «Під Зуброю»1255 грн. 36 коп. заборгованості за утримання житла за період з 14 липня 2006 року по 1 червня 2009 року.
У решті позовних вимог ЛКП «Під Зуброю»відмовити.
У решті рішення Сихівського районного суду м. Львова від 05 липня 2010 року залишити без змін.
Стягнути з ЛКП «Під Зуброю»на користь ОСОБА_2 8 грн. 16 коп. судового збору та 38 грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: