Справа № 22-ц-932/11 Головуючий у 1 інстанції: Качмар В.Я.
Категорія - 58 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2011 року м.Львів
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого –судді Цяцяка Р.П.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Курій Н.М.,
за секретаря Панчука І.С.,
з участю ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ (далі МВС) України та Державного казначейства України про відшкодування майнової та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 жовтня 2010 року у справі,
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вище зазначеним позовом, вважаючи своє звернення до МВС України закономірним, осільки, на його думку, саме МВС України порушило процесуальні та законні терміни досудових слідчих дій по кримінальній справі, що була порушена 22.09.1999р. по факту дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 13.09.1999 р., під час якої загинув син позивача ОСОБА_3
Позивач просив стягнути з відповідача майнову шкоду в сумі 18675 грн., яку обґрунтовував витратами на поховання і встановлення надгробного пам’ятника та вартістю знищеного майна, а також моральну шкоду, спричинену важкими переживаннями з приводу втрати сина, на якого покладав великі надії.
Як на підставу свого позову, посилався на вимоги п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, ст.28 КПК України та ст.1176 ЦК України.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від від 15 жовтня 2010 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України та Державного казначейства України про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_2 Апелянт просить скасувати зазначене рішення суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильного з’ясування обставин справи. Свої доводи обґрунтовує тим, що судом не було взято до уваги зазначені у позовній заяві факти, що підтверджують наявність заподіяння йому майнової та моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Суд встановив, що 13.09.1999р. мала місце дорожньо-транспортна пригода в якій загинув син позивача ОСОБА_3
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.05.2010р. кримінальну справу, порушену по зазначеному факту відносно ОСОБА_4 за ч.3 ст.215 КК України( 1960р.) та ОСОБА_5 за ст.287 КК України(2001р.), закрито та звільнено їх від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Постанова не набрала законної сили.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що зазначений позов заявлений до неналежного відповідача –МВС України, а позивач не клопотав про його заміну чи залучення належного співвідповідача.
Свій висновок суд обґрунтував наступним.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про міліцію», забезпечення захисту життя, здоров'я, прав і свобод громадян, власності, природного середовища, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань на територіях здійснюється уповноваженими органами внутрішніх справ, права і обов'язки яких, організація роботи та структура підрозділів міліції визначається положеннями, які затверджуються міністром внутрішніх справ України відповідно до цього Закону.
На території Львівської області таким органом є ГУМВСУ у Львівській області, яке було реорганізовано відповідно до наказу МВС України від 27.02.2007р. № 61 з УМВСУ у Львівській області. ГУМВСУ у Львівській області є юридичною особою, а Слідче управління є його структурним підрозділом.
Судом встановлено, що за наслідками ДТП було порушено кримінальну справу, яку розслідували слідчі Пустомитівського РВ та СУ УМВСУ у Львівській області, а відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
Крім того, суд першої інстанції врахував, що на скарги та заяви позивача на адресу МВС України він отримував відповіді в межах компетенції щодо контролю та нагляду, тому дійшов правильного висновку, що доказів винних дій посадових осіб МВСУ щодо неналежного розслідування кримінальної справи немає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому доходить висновку, що підстави для його скасування відсутні й апеляційну скаргу на оскаржуване рішення слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Львівської області Курій Н.М.