Справа №  33-98/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк  

Категорія: ст.130 ч.1 КУпАП                                        Доповідач:   Танечник  І.  І.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року                                                                                  м.Львів

Апеляційний суд Львівської області в складі судді Танечника І.І., з участю гр.ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,  розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 30.12.2010р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним в тому, що  він 12.11.2010 р. близько 06год.30 хв. , в м.Львові по вул.Чернівецькій,13, керував транспортним засобом марки „Пежо” номерний знак  НОМЕР_1 в стані алкогольного  сп”яніння, чим порушив п.2.9,  Правил дорожнього руху України, тобто у вчиненні правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. в дохід держави.

ОСОБА_1 у апеляційній скарзі просить постанову місцевого суду скасувати та провадження по справі закрити.

В обгрунтування апеляції покликається на те, що перевірка його на стан алкогольного сп”яніння проведена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки його огляд на встановлення стану сп”яніння відбувався в наркологічному закладі не шляхом дослідження його біологічного середовища, а за допомогою трубки тверезості, при цьому не було залучено свідків, участь яких є обов”язковою. Після проходження перевірки у нарколога, він одразу ж здав кров на аналіз у іншому закладі охорони здоров”я, в результаті якого у його крові алкоголю не виявлено.

Висновок нарколога щодо проведення відносно нього огляду на стан сп”яніння, складений з порушенням вимог закону, на ньому відсутня печатка лікаря, а тому цей висновок є недійсним.

Крім того зазначає, що не був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, так як повістку про виклик в судове засідання він отримав лише після обіду 30.12.2010р., а тому був позбавлений права здійснювати захист своїх прав у судовому засіданні.

Суд належним чином не дослідив всі обставини справи, а також те, що у нього на утриманні безробітна дружина та двоє дітей, а тому виніс незаконне рішення, яке підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, міркування представника ОСОБА_2, які просили постанову суду скасувати та підтримали доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

        Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого  ст.130 ч.1 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, зокрема висновком огляду, який правопорушник у встановленому порядку не оскаржив та протоколом про адміністративне правопорушення, щодо якого ОСОБА_1 зауважень не мав.

             Покликання ж скаржника у апеляційній скарзі про те, що протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення складено працівниками ДАІ з порушенням чинного законодавства не відповідає наведеному, оскільки з наявного в матеріалах справи висновку за результатами розгляду звернення гр.ОСОБА_1 вбачається, що дії працівників ДАІ при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не суперечать нормативним документам, які регламентують діяльність Державтоінспекції, а також зазначено про те, що  під час перевірки  було опитано свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які повідомили, що вони були запрошені в якості свідків проведення медичного огляду на факт сп”яніння ОСОБА_1 та після проведення якого було встановлено, що гр.ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп”яніння.

          Також з наявного в матеріалах справи висновку №6980 від 12.11.2010р. вбачається, що він складений з дотриманням всіх необхідних реквізитів, зокрема на ньому міститься відтиск печатки лікаря нарколога Ковальчук О.М.

       Покликання ОСОБА_1, що він був неналежно повідомлений про час та місце слухання справи також не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, крім того,  пояснення адмінправопорушника в судовому засіданні не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність його вини у вчиненні адмінправопорушення.

        Під час розгляду справи суд належним чином  дослідив всі обставини справи та особу правопорушника та підставно визнав його винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, та наклав на нього стягнення, яке відповідає тяжкості скоєного та особі правопорушника.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд                                         

п о с т а н о в и в :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 30 грудня 2010р. відносно ОСОБА_1 - без змін.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                Танечник І.І.