Судове рішення #18188426


КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


 

Справа: №   2а-163/11                                                          Головуючий у 1-й інстанції:  Коренюк В.П.

Суддя-доповідач:  Желтобрюх І.Л.  

  ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  "19" вересня 2011 р.                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                                            Желтобрюх І.Л.,

суддів:                                                                        Горяйнова А.М., Шостака О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Коростені Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області  від 06 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у місті Коростені Житомирської області про зобов’язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В:

23.10.2009 року ОСОБА_2 звернулася до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у місті Коростені Житомирської області про  зобов’язання відповідача здійснити перерахунок щомісячної доплати до пенсії в розмірі мінімальної заробітної плати, як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає в зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року.

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області  від 06 січня 2011 року позов задоволено частково, а саме: визнано дії відповідача, щодо нарахування та виплати  коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відносно позивачки –неправомірними; стягнуто з відповідача на користь позивача –14545 (чотирнадцять  тисяч п’ятсот сорок п’ять) грн. заборгованості доплати до заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 жовтня 2008 року по 01 жовтня 2009 року. В іншій частині позову  –відмовлено за його безпідставністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, як таку що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, в частині стягнення з відповідача на користь позивача доплати до пенсії, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення.

Справа розглядається колегією суддів відповідно до ч. 3 п. 1 ст.197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

Відповідно до ст. 195 КАСУ суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги у разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що позивач є особою, яка постійно проживає на території зони гарантованого добровільного  відселення, віднесена до категорії 3, має право на отримання коштів в розмірах, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно до ст. 39 зазначеного Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться щомісячна доплата до пенсії, яка становить у зоні гарантованого добровільного  відселення - дві мінімальні заробітні плати.

Всупереч ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися в розмірах і порядку, визначеному відповідно до ПКМУ № 836 від 26.07.1996 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами застосуванню підлягає саме Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як нормативний акт вищої юридичної сили.

Таким чином, колегія суддів приходить до однозначного висновку про правомірність висновків суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на перерахунок та виплату доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного  відселення.

Задовольняючи частково вимоги апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного:

Відповідно до ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 99 КАС України, чинного на момент ухвалення постанови суду, для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку у відповідача, щомісяця отримував пенсію і підвищення до неї, тобто усвідомлював її розмір і  мав можливість з’ясувати, з яких виплат вона складається. Право на судовий захист гарантується кожному (стаття 6 КАСУ). Особа, право, свобода чи інтерес якої порушуються, не визнаються чи оспорюються, має право на звернення до суду за їх захистом чи поновленням. Проте позивач звернувся до суду лише 23.10.2009 року.

За частиною 1 ст. 100 КАС України, в редакції, чинній на момент прийняття рішення по даній справі, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд, за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів апеляційної інстанції приймає до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у листі ВАСУ № 1425/11/13-10 від 13.10.2010р., поважною причиною пропуску строку звернення до суду може бути визнане звернення особи до 09.09.2010 року до місцевого загального суду з позовною заявою в межах строку, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України, яка не була розглянута у  зв’язку з ухваленням Конституційним Судом України Рішення від 09.09.2010 року № 19-рп/2010, яким розгляд таких справ в порядку ЦПК України було визнано не конституційним.

Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Зважаючи на ту обставину, що позов поданий 23.10.2009 року, позивач просив задовольнити позовні вимоги за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що в позовні вимоги, заявлені поза межами строку звернення до адміністративного суду, а саме: за період до 22.10.2008 року включно, –підлягають залишенню без розгляду, позовні вимоги за період з 23.10.2008 року по дату зазначену позивачем в позовних вимогах (30.09.2009 року) включно – підлягають задоволенню.

Крім того, на думку колегії суддів, постанова суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача виплат, визначених в конкретній сумі, також підлягає скасуванню, оскільки такі виплати не були нараховані позивачу, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування виплат замість органу, якому відповідно до законодавства України надані такі повноваження.

На підставі вищевикладеного колегія судів  вважає,  що апеляційну скаргу  необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції слід скасувати, прийняти нову постанову про часткове задоволення позову за період з 23.10.2008 року по 30.09.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАСУ, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Коростень Житомирської області –задовольнити частково.

Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області  від 06 січня 2011 року –скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у місті Коростень Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат на відповідний період, як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає в зоні гарантованого добровільного  відселення відповідно до вимог ст. 39 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»починаючи з 23.10.2008 року до 30.09.2009 року, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.


Головуючий:                                                                               І.Л. Желтобрюх

Судді:                                                                                           А.М. Горяйнов

  О.О. Шостак

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація