Судове рішення #18187548


  

Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   

 03 жовтня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/16158/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  < година > 

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Зінченка О.В.

при секретарі          Паращевіній О.О.

з участю представників:

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – не з’явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку, старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку Сафронової Т.І., про зняття арешту з майна, що накладений старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку Сафроновою Т.І. шляхом винесення постанови від 18.08.2011 року.  

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 11.06.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_4 готівкою грошові кошти у розмірі 200 000,00 доларів США, що підтверджується розпискою, однак вимоги договору про повернення позики виконані не були, у зв’язку з чим ОСОБА_4 звернувся до Мар`їнського районного суду Донецької області.

Мар`їнським районним судом Донецької області 15.02.2011 року прийнято рішення по справі № 2-350/11 про стягнення з позивача на користь ОСОБА_4 суми боргу за договором позики у розмірі 1 590 000,00 грн., а також стягнуто судові витрати у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн., яке набрало законної сили 25.02.2011 року.

22.06.2011 року Мар`їнським районним судом Донецької області ОСОБА_4 по справі № 2-350 від 15.02.2011 року виданий виконавчий лист про стягнення з позивача грошових коштів у вказаному розмірі.

ОСОБА_4 11.08.2011 року звернувся до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку із заявою про примусове виконання судового рішення та накладення арешту на майно позивача.

Старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку Сафроновою Т.І. 15.08.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-350 від 22.06.2011 року.

18.08.2011 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку Сафроновою Т.І. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах суми звернення стягнення у розмірі 1 591 820,00 грн.

Проте, 18.08.2011 року позивач передав ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі  1 591 820,00 грн.

Стягувач - ОСОБА_4 19.08.2011 року звернувся до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку із заявою про повернення виконавчого документу без виконання.

30.08.2011 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку Сафроновою Т.І. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві виданого  Мар`їнським районним судом Донецької області 22.06.2011 року без виконання.

Позивач 01.09.2011 року звернувся до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку із заявою про зняття арешту з майна.

          02.09.2011 року позивачем від Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку отримана відповідь згідно якої, відповідач запропонував звернутись до суду із заявою про звільнення майна з під арешту, оскільки звільнення майна боржника з під арешту у випадку повернення виконавчого документу стягувачеві по його заяві ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено.

          Зважаючи на вказані обставини, позивач просив суд зняти арешт з майна, що накладений старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку Сафроновою Т.І. шляхом винесення постанови від 18.08.2011 року.

29 вересня 2011 року представником позивача надано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач виключив з числа відповідачів старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку  Сафронову Т.І., а також просить суд зняти арешт з нерухомого та рухомого майна ОСОБА_2, який накладений старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку Сафроновою Т.І. шляхом винесення постанови від 18.08.2011 року, зокрема з наступного майна: частини вбудованого та підвального приміщення під магазин продовольчих товарів у жилому будинку літ. Ф-4, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1; частини вбудованого приміщення на першому поверсі житлового будинку літ. А-5, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2; вбудованого приміщення на VII-VIII житлового будинку літ. А-10, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 (арк. справи 27-28).

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

З огляду на положення ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач, ОСОБА_2, є фізичною особою, код ІПН НОМЕР_1.

Відповідач, Відділ державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України “Про державну виконавчу службу” та Законом України “Про виконавче провадження” повноваження.

15.02.2011 року Мар`їнським районним судом Донецької області винесено постанову про стягнення з ОСОБА_2 (позивача у справі) на користь ОСОБА_4 суми боргу за договором позики у розмірі 1 590 000,00 грн., судові витрати у вигляді сплати державного мита у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн. (арк. справи 7).

Мар`їнським районним судом Донецької області 22.06.2011 року ОСОБА_4 по справі № 2-350 від 15.02.2011 року виданий виконавчий лист про стягнення з позивача грошових коштів (арк. справи 8).

15.08.2011 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Калінського районного управління юстиції у м. Донецьку Сафроновою Т.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа, виданого Мар`їнським районним судом Донецької області 22.06.2011 року (арк. справи 9).

Старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку Сафроновою Т.І. 18.08.2011 року винесено постанову, якою накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 та оголошено заборону на його відчуження (арк. справи 10).

30.08.2011 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку Сафроновою Т.І. за наслідками розгляду заяви ОСОБА_4 винесено постанову про повернення виконавчого документу, виданого Мар`їнським районним судом Донецької області 22.06.2011 року, стягувачеві (арк. справи 11).

Позивач 01.09.2011 року звернувся до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку із заявою про зняття арешту з майна (арк. справи 12).

02.09.2011 року позивачем від Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку отримана відповідь згідно якої, відповідач запропонував звернутись до суду із заявою про звільнення майна з під арешту, оскільки звільнення майна боржника з під арешту у випадку повернення виконавчого документу стягувачеві за його заявою ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено (арк. справи 13).

Згідно заяви від 07.09.2011 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального органу ОСОБА_5 та ним зареєстрована у реєстрі за №5515, ОСОБА_4 повідомляє, що отримав у повному від ОСОБА_2 грошові кошти, які були присуджені йому рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 15.02.2011 року та будь-яких матеріальних претензій до нього не має (арк. справи 14).

Частинами 1, 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» визначені умови закінчення виконавчого провадження.

Так, згідно вказаної статті визначені наступні умови закінчення виконавчого провадження, у разі: визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;  направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону.

Із системного аналізу положень Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що повернення виконавчого документа стягувачеві за наслідками розгляду його заяви, у розумінні цього Закону, не є завершенням виконавчого провадження.

Отже, державний виконавець в силу вимог ст..ст. 49, 50 Закону України «Про виконавче провадження» позбавлений можливості зняти арешт, з майна боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачеві за наслідками розгляду його заяви.   

Частиною 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Приймаючи до уваги, що повернення виконавчого документа стягувачеві  у розумінні вимог Закону України «Про виконавче провадження» не є завершенням виконавчого провадження, а також тієї обставини, що зняття арешту з майна позивача, який накладений старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку Сафроновою Т.І. шляхом винесення постанови від 18.08.2011 року не порушує чиї-небудь права та інтереси, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку про зняття арешту з майна, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.     

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З огляду на наведене, керуючись статтями  2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку про зняття арешту з майна, - задовольнити повністю.

Зняти арешт з рухомого та нерухомого майна, який накладений старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку Сафроновою Т.І. шляхом винесення постанови від 18.08.2011 року, зокрема з наступного майна: частини вбудованого та підвального приміщення під магазин продовольчих товарів у жилому будинку літ. Ф-4, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1; частини вбудованого приміщення на першому поверсі житлового будинку літ. А-5, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2; вбудованого приміщення на VII-VIII житлового будинку літ. А-10, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 03 жовтня 2011 року в присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі складена 07 жовтня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

  

Суддя                                                                                      Зінченко О.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація