Справа № 22-ц-1973/11 Головуючий у 1 інстанції: Гірник Т.А.
Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Крайник Н.П.
суддів: Каблака П.І., Бакуса В.Я.
при секретарі : Стасів М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ «СКБ «Дністер»на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 29 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер», Національного Банку України, ліквідатора ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»ОСОБА_3 про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки у виплаті заробітної плати та відшкодування моральної шкоди , -
встановила:
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 29 грудня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ліквідатора ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»в користь ОСОБА_2 заборговану заробітну плату на день звільнення в розмірі 9905 грн. 96 коп., середній заробіток за час затримки у виплаті заробітної плати за період з 22 березня 2010 р. по 29 грудня 2010 р. в розмірі 43 731 грн. 60 коп., а всього 53 637 грн.56 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржило ВАТ «СКБ «Дністер».
В апеляційній скарзі покликається на те, що суд не врахував, що ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»перебуває в процедурі ліквідації, тому задоволення вимог кредиторів банку, одним з яких є позивачка, окремо від ліквідаційної процедури здійснюватися не може, оскільки встановлення у Законі України «Про банки і банківську діяльність»особливого порядку та черговості задоволення вимог до банку не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про оплату праці»у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його в судовому порядку зобов»язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послугу), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України «Про банкрутство», тобто в порядку черговості. Вимога позивачки на суму 6129 грн.42 коп. ліквідатором включено в реєстр кредиторів ВАТ СКБ «Дністер»і її задоволення можливе лише в порядку черговості по мірі надходження коштів на рахунок банку.
Крім того, суд безпідставно стягнув середній заробіток за час затримки розрахунку
при звільненні з ліквідатора ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер», так як останній за своєю правовою суттю не є власником чи уповноваженим органом в розумінні положень КЗпП України і на нього не може покладатись обов»язок по виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки ліквідатор –це юридична або фізична особа, яка лише здійснює функції щодо припинення діяльності банку та задоволення вимог кредиторів.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скаргу слід задоволити частково з наступних мотивів.
Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.
Відповідно до ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Частиною 2 ст.96 Закону України «Про банку і банківську діяльність»встановлено, що оплата витрат, пов»язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, зокрема витрат на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого Національним Банком України.
Судом встановлено, що позивачка перебувала у трудових відносинах з ВАТ «СКБ «Дністер»з 04.12.2006 р. по 22.03.2010 р., працювала на посаді заступника начальника відділу Корпоративного секретаря з юридичних питань.
Постановою Правління Національного Банку України від 13.03.2010 р. № 128 «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ВАТ «СКБ «Дністер» ліквідатором ВАТ «СКБ «Дністер» призначено ОСОБА_3.
Вимога позивачки по заборгованій заробітній платі на суму 6129 грн.42 коп. ліквідатором включено до реєстру вимог кредиторів ВАТ «СКБ «Дністер».
З довідки ВАТ «СКБ «Дністер» від 22.12.2010 р. вбачається, що станом на 01.12.2010 р. заборгованість по заробітній платі перед позивачкою з врахуванням вихідної допомоги становила 9905 грн.96 коп., куди входить також і акцептована сума заборгованості –6129 грн. 42 коп.
Відтак, районний суд прийшов до вірного висновку, що заборгованість по заробітній платі позивачці в порушення ст. 116 КзПП не виплачена, а тому є підстави для застосування до даних правовідносин ст. 117 КЗпП України
Однак, виходячи із положень ст.117 КЗпП України та п.20 Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», враховуючи конкретні обставини справи, критерій пропорційності розміру відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні розміру заборгованої заробітної плати, колегія суддів приходить до висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в користь позивача слід стягнути в розмірі фактично заборгованої заробітної плати на день у хвалення рішення районним судом.
Тому рішення суду першої інстанції в частині розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає стягненню з відповідача в користь позивачки слід змінити з 43 731 грн. 60 коп. до 6129 грн. 41 коп.
Крім того, беручи до уваги, що на даний час ВАТ «Селянський комерційний банк
«Дністер», з яким позивачка перебувала в трудових відносинах, не ліквідовано та враховуючи, що відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати відповідно до положень ст. 117 КЗпП України покладено на власника або на уповноважений ним орган, районний суд прийшов до помилкового висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні слід стягнути з ліквідатора ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер».
Тому в цій частині рішення суду також слід змінити та стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер».
В решті рішення суду залишити без змін.
Керуючись п.2 ч.1 ст.307, ст.ст. 309,316, 317,319 ЦПК України колегія суддів,-
вирішила :
Апеляційну скаргу ВАТ «СКБ «Дністер»задоволити частково.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 29 грудня 2010 року в частині розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає стягненню з ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»в користь ОСОБА_2 змінити з 43 731 грн. 60 коп. до 6129 грн. 41 коп. та стягнути з ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»в користь ОСОБА_2 6 129 грн. 41 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді: