Справа № 22-ц-4314/11 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М.
Доповідач в 2-й інстанції: Кіт І. Н.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2011 року
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Кота І.Н..
суддів:Каблака П.І., Шумської Н.Л.
при секретарі: Карнидал В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Залізничного районного суду м.Львова від 03 грудня 2010р. та ухвалу цього ж суду від 20 квітня 2011 року про відмову в його перегляді .
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і заперечень на неї, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а:
Заочним рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 03 грудня 2010р. задоволено позов ПАТ «Укрсиббанк «до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто солідарно з обох відповідачів у користь позивача 1 044 538, 56 грн. на погашення заборгованості та судові витрати у справі. Ухвалами районного суду від 21 березня 2011р. та від 20 квітня 2011р. в задоволенні заяв відповідачів про перегляд заочного рішення відмовлено.
Рішення суду та ухвалу від 20 квітня 2011р. про відмову в його перегляді оскаржив відповідач ОСОБА_4. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність та необґрунтованість. Зазначає, що рішення було ухвалене у відсутності обох відповідачів, унаслідок чого вони не мали можливості висловити свої міркування і подати докази на спростування позовних вимог банку. Було порушено встановлений ст..10 ЦПК принцип змагальності сторін й не забезпечено дотримання прав відповідачів гарантованих ст.27 ЦПК України. Судом не з»ясовано дійсного місця проживання відповідача , яким є АДРЕСА_1, внаслідок чого він жодного разу не одержував повідомлень про його виклик у судові засідання.
Просить ухвалене з порушеннями вимог процесуального закону рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Відповідно до положень ст.ст. 11, 59,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі . При цьому кожна із сторін зобов»зана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявними у справі письмовими доказами, беззаперечно підтверджено, як сам факт укладення 09.01.08р. позивачем та відповідачем ОСОБА_4 кредитного договору на суму 130 000 дол.США , так і неналежного його виконання відповідачем, унаслідок чого виникла заборгованість на суму 131 978,58 дол.США, або 1 041 350,59 грн. ( а.с. 17-56) . На спростування зазначених обставин апелянтом не подано жодних доказів , як у процесі розгляду за його особистою участю заяви про перегляд заочного рішення у суді першої інстанції ( а.с.118-120), так і в апеляційній інстанції.
Відтак, виходячи із встановленого та загальних засад щодо виконання зобов»язань встановлених ст.ст. 526, 543, 554 ЦК України, суд першої інстанції підставно поклав на відповідачів обов»язок щодо повернення боргу.
Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства під час ухвалення ним рішення не заслуговують на увагу, оскільки такі його доводи повністю спростовуються матеріалами справи.
Так, згідно із вимогами ст.109 ЦПК України позови до фізичної особи пред»являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування. Як вбачається із довідки Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області від 20.09.10р. таким зареєстрованим місцем проживання обох відповідачів є АДРЕСА_2 (а.с. 58) й саме за цією адресою районним судом надсилались копія ухвали про відкриття провадження у справі від 30.09.10р. , копія позовної заяви й долучених до неї документів ( а.с. 60-61) , від одержання яких відповідачі відмовились й такі були повернуті суду ( а.с.71). У подальшому, за цією ж адресою судом неодноразово направлялись судові повістки про виклик відповідачів у судові засідання, які теж повертались у зв»язку з відмовою адресатів від їх одержання ( а.с.72-78).
Зазначене, після чергової неявки сторін у судове засідання призначене на 10.11.10р. ( а.с.67), змусило суд помістити повідомлення про виклик відповідачів у судове засідання призначене на 03.12.10р. у газеті «Високий Замок», друкованому органі визначеному Кабінетом Міністрів України для таких публікацій ( а.с.82-84) й розглянути справу без участі відповідачів належно повідомлених про день, час і місце розгляду їх справ з ухваленням у ній заочного рішення.( а.с.85-87).
Під час розгляду судом першої інстанції 20.03.11р. та 20.04.11р. заяв обох відповідачів ( а.с.108-110, а.с.118-120) про перегляд заочного рішення , ними та їх повноважним представником не було подано жодних доказів, як на спростування самого позову, так і на підтвердження поважності причин своєї неявки у судове засідання 03.12.10р.
В цьому зв»язку не заслуговують на увагу також і покликання апелянта на зміну ним місця свого проживання, оскільки у АДРЕСА_3 Пустомитівського району Львівської області він не зареєстрований ( а.с.113) . Крім того, саме на відповідача ст.77 ЦПК України покладено обов»язок інформувати суд про зміну свого місця проживання та про причини своєї неявки до суду.
Таким чином, рішення районного суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону, тому підстав для його зміни чи скасування немає.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 грудня 2010р. та ухвалу від 20 квітня 2011р. про відмову в його перегляді залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й може бути оскаржена протягом 20-ти днів з часу набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: