Справа № 1-158/07
Вирок
Іменем України
м. Ковель 22 червня 2007 року
Ковельський міськрайонний суд під головуванням
судді Панасюка С. Л.
за участю секретаря Віндюк Н.І.
прокурора Клімука B.C.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі справу про обвинувачення
ОСОБА_2, уродженця м. Ковеля Волинської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, має малолітню дитину, непрацюючого, згідно ст. 55 КК України (1960 року) не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ст. 355 ч.3, ст. 186 ч1 КК України;
ОСОБА_3, уродженця м. Ковеля Волинської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, мешканця АДРЕСА_2 українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ст. 186 ч. 2 КК України,
встановив:
Підсудний ОСОБА_3 19 лютого 2007 року, біля 21 год. 30 хв., в під'їзді АДРЕСА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, відкрито викрав у ОСОБА_1 дві пляшки пива «Чернігівське міцне», місткістю 0.5 літра, загальною вартістю 4 грн. 30 коп., мобільний телефон „Сіменс АХ 72" вартістю 190 грн. з встановленою СІМ картою (Білайн) вартістю 25 грн., на рахунку якої було 3 грн., які належали їй, та мобільний телефон „Сіменс СФ 62", вартістю 250 грн. з встановленою СІМ картою (Білайн) вартістю 25 грн., на рахунку якої було 20 грн., та СІМ картою (ЮМС) вартістю 25 грн., на рахунку якої було 50 грн., які належали ОСОБА_4
Підсудний ОСОБА_2 11 березня 2007 року, біля 01 години, в АДРЕСА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, та погрозу його застосування, примушував ОСОБА_4 виконати цивільно-правове зобов'язання - повернути ОСОБА_5 мобільний телефон, який він узяв у неї для ремонту.
Крім цього, підсудний ОСОБА_2 тоді ж, там же, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, відкрито викрав у ОСОБА_4мобільний телефон „Соні-ДЖ7", вартістю 170 грн., мобільний телефон „Моторола С-350", вартістю 250 грн., зарядний пристрій до мобільного телефона „Соні-ДЖ7", вартістю 20 грн., всього майна на загальну суму 440 грн.
Підсудний ОСОБА_3 вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і
2
показав, що 19 лютого 2007 року, біля 21 год. 30 хв., в під'їзді АДРЕСА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, відкрито викрав у ОСОБА_1 дві пляшки пива «Чернігівське міцне», місткістю 0.5 літра, мобільний телефон „Сіменс АХ 72" з встановленою СІМ картою (Білайн), на рахунку якої було 3 грн., та мобільний телефон „Сіменс СФ 62" з встановленою СІМ картою (Білайн), на рахунку якої було 20 грн., та СІМ картою (ЮМС), на рахунку якої було 50 грн.
Підсудний ОСОБА_2 вину в пред'явленому обвинуваченні визнав частково і показав, що 11 березня 2007 року, біля 01 години, в АДРЕСА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, та погрозу його застосування, примушував ОСОБА_4 виконати цивільно-правове зобов'язання - повернути ОСОБА_5 мобільний телефон, який він узяв у неї для ремонту. Крім цього, тоді ж, там же, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, відкрито викрав у ОСОБА_4мобільний телефон „Соні-ДЖ7", мобільний телефон „Моторола С-350", зарядний пристрій до мобільного телефона „Соні-ДЖ7". Застосування до ОСОБА_4насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, заперечує.
Вина підсудних, крім їх власних показань, підтверджується такими доказами.
Потерпілий ОСОБА_4. показав, що 11 березня 2007 року, біля 01 години, в АДРЕСА_4 ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, та погрозу його застосування, примушував його виконати цивільно-правове зобов'язання - повернути ОСОБА_5 мобільний телефон, який він узяв у неї для ремонту. Крім цього, тоді ж, там же, він відкрито викрав у нього мобільний телефон „Соні-ДЖ7", мобільний телефон „Моторола С-350" та зарядний пристрій до мобільного телефона „Соні-ДЖ7". Застосування до нього підсудним насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, заперечує.
Потерпіла ОСОБА_1 показала, що 19 лютого 2007 року, біля 21 год. 30 хв., в під'їзді АДРЕСА_3, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для її життя чи здоров'я, відкрито викрав у неї дві пляшки пива «Чернігівське міцне», місткістю 0.5 літра, загальною вартістю 4 грн. 30 коп., мобільний телефон „Сіменс АХ 72" вартістю 190 грн. з встановленою СІМ картою (Білайн) вартістю 25 грн., на рахунку якої було 3 грн., які належали їй, та мобільний телефон „Сіменс СФ 62", вартістю 250 грн. з встановленою СІМ картою (Білайн) вартістю 25 грн., на рахунку якої було 20 грн., та СІМ картою (ЮМС) вартістю 25 грн., на рахунку якої було 50 грн., які належали ОСОБА_4. При цьому наніс їй один удар кулаком в голову від чого вона впала на коліна, тримаючи її за одяг, бив об стіни та двері під'їзду.
Факт застосування до потерпілого ОСОБА_4насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 124 (а.с. 30), показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6.
В той же час, як під час досудового так і судового слідства не здобуто переконливих доказів застосування підсудним ОСОБА_2 до потерпілого ОСОБА_4. насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, тим більше, що останній застосування такого насильства в судовому засіданні заперечив. Тому зазначену обставину слід виключити з обвинувачення підсудного ОСОБА_2 і перекваліфікувати його дії з ч.3 ст. 355 КК України на ч. 2 ст. 355 КК України.
Таким чином, підсуднийОСОБА_3 своїми умисними, корисливими діями відкрито викрав чуже майно, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпшого, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.
Підсудний ОСОБА_2 своїми умисними діями примушував потерпілого до виконання цивільно-правових зобов'язань, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, та погрозу його застосування, за відсутності ознак вимагання, вчинив злочин передбачений ч.2 ст. 355 КК України.
Крім цього, підсудний ОСОБА_2 своїми умисними, корисливими діями відкрито
з
викрав чуже майно, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 186 КК України.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які обтяжують покарання, щодо обох підсудних суд відносить вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
До обставин, що пом'якшують покарання, щодо обох підсудних суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Суд враховує також те, що підсудний ОСОБА_2 не вперше притягується до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, що негативно його характеризує. Разом з тим, ОСОБА_7. позитивно характеризується у місці проживання, має малолітню дитину.
Суд враховує також те, що підсуднийОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується у місці проживання.
З врахуванням наведеного суд приходить до висновку, що виправлення обох підсудних можливе без ізоляції їх від суспільства і щодо них є підстави для застосування ст. 75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 не підтримувала позовних вимог до підсудного ОСОБА_3 оскільки він повністю відшкодував їй завдані збитки.
На підставі п. б ч. 1 ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року ОСОБА_2 слід звільнити від покарання, оскільки на день набрання чинності цим Законом він мав дитину, якій не виповнилося 18 років, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 355 КК України, призначивши йому покарання:
за ч. 1 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;
за ч.2 ст. 355 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_2 від покарання, призначеного цим вироком, на підставі п. б ч. 1 ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3. від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає такі обов'язки:
не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити щодо засудженого ОСОБА_3. попередню - підписку про невиїзд, а щодо засудженого ОСОБА_2 - скасувати.
Речові докази: куртку - передати потерпілій ОСОБА_1, мобільний телефон "Сіменс С-65" - передати ОСОБА_2 газовий ключ, зарядний
4
пристрій, ніж, два мобільні телефони - залишити у власності ОСОБА_4.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в сумі 283 (двісті вісімдесят три) грн. 72 коп.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.