Справа № 1-160/07

Вирок

 Іменем України

м.  Ковель                                                                                            27 червня 2007 року

Ковельський міськрайонний суд під головуванням

судді                                                                          Панасюка С. Л.

за участю секретаря                                                  Віндюк Ні.

з участю прокурора                                                  Масалова С. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі справу про обвинувачення ОСОБА_1,  уродженця с.  Поворськ Ковельського району Волинської області,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження ,  мешканця с Поворськ Ковельського району Волинської області,  вул.  ШевченкаД українця,  громадянина України,  непрацюючого,  розлученого,  з середньою освітою,  не судимого,  у вчиненні злочину,  передбаченого  ст. 164 ч.1 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_1.,  згідно рішення Ковельського міського суду Волинської області від 01 серпня 2003 року зобов'язаний сплачувати в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2 народження в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно,  починаючи з 10 липня 2003 року і до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_1. злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів),  не працює, ,  нічого не робить для пошуку джерел доходів,  з тим щоб виконати свій обов'язок. ОСОБА_1. неодноразово попереджувався державним виконавцем про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів,  однак,  цей захід не змінив його поведінки. Невиконання ОСОБА_5. своїх зобов'язань призвело до утворення заборгованості за період з 01 жовтня 2006 року по 30 квітня 2007 року по аліментах у розмірі 974 грн. 59 коп.

ОСОБА_1. вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і показав,  що у 2001 році одружився з ОСОБА_3 У шлюбі народилася дочка ОСОБА_4. Після розлучення з нього стягуються аліменти на дочку. З 2006 року він не має постійного місця роботи,  заробляє гроші на випадкових роботах і витрачає їх на власні потреби. Аліменти дружині не сплачує з жовтня 2006

2

року і не надає їй  ніякої допомоги в утриманні дитини,   хоча   неодноразово попереджувався державним виконавцем про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів. Зобов'язується погасити заборгованість і надалі сплачувати аліменти регулярно.

Вина підсудного,  крім його власних показань,  підтверджується такими доказами.

Згідно виконавчого листа від 01 серпня 2003 року ,  ОСОБА_1. зобов'язаний сплачувати в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2народження в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно,  починаючи з 10 липня 2003 року і до досягнення дитиною повноліття ( а. с.  7-9 ).

Потерпіла ОСОБА_3 показала,  що у 2001 році вона одружилась з ОСОБА_5.. У шлюбі народилася дочка ОСОБА_4. З ОСОБА_5. стягуються аліменти на дитину. З 2006 року він не має постійного місця роботи,  заробляє гроші на випадкових роботах і витрачає їх на власні потреби. Аліменти не сплачує з жовтня 2006 року і не надає їй ніякої допомоги в утриманні дитини.

Згідно довідки ДВС у м.  Ковелі та Ковельському районі № 15531/14 від 23 квітня 2007 року заборгованість ОСОБА_5. по аліментах за період з 01 жовтня 2006 року по 30 квітня 2007 року по аліментах складає 974 грн. 59 коп. ( а. с 6).

ОСОБА_5. неодноразово попереджувався державним виконавцем про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів,  однак,  цей захід не змінив його поведінки ( а. с.  12-15 ).

Таким чином,  підсудний ОСОБА_5. своїми умисними діями злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів),  а отже,  вчинив злочин,  передбачений  ст.  164 ч.1 КК України.

Призначаючи покарання,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винного,  обставини,  що пом'якшують покарання.

Обставин,  що обтяжують покарання,  суд не вбачає.

До обставин,  що пом'якшують покарання,  суд відносить щире каяття.

Суд враховує також те,  що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності,  виявив твердий намір погасити заборгованість і надалі сплачувати аліменти регулярно.

З врахуванням наведеного суд приходить до висновку,  що виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства і щодо нього є підстави для застосування  ст.  75 КК України,  яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись  ст.   ст.  323, 324 КПК України,  суд

засудив :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого  ст. 164 ч.1 КК України,  призначивши йому

з

покарання у виді   обмеження волі   на  строк   1 (один)   рік.

На підставі  ст.   ст.  75,  76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5. від відбування призначеного покарання,  якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає такі обов"язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи або навчання;

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.