Справа № 22-ц-1281/11 Головуючий у 1 інстанції: Варениця В.С.
Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.
При секретарі: Качмар М.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 18 листопада 2010 року, -
встановила:
Оскаржуваним рішенням частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи –ОСОБА_4, Бірківська сільська рада, Управління Держкомзему у Яворівському районі, ДП "Львівський науково –дослідний та проектний інститут" про повернення земельної ділянки з чужого незаконного володіння та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Зобов'язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 спірну суміжну земельну ділянку площею 27, 71 кв.м. в с. Бірки Яворівського району Львівської області та визначити суміжню межу між земельними ділянками сторін згідно таблиці №2 висновку судової будівельно –технічної експертизи №1009 від 29.09.2010 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи. Стверджує, що позивачем по справі не представлено суду належних доказів того, що вона захопила частину земельної ділянки позивача та наявності в неї у приватній власності земельної ділянки в більших розмірах ніж це зазначено в державних актах. Вважає, що існуючої огорожі по межі з сусідом не переміщала, існуюча межа існувала давно і не порушувалась, що стверджується існуючою криницею та літньою кухнею.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін на підтримання та заперечення скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Згідно ч1 ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню
власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Судом та матеріалами справи встановлено, що сторони по справі є власниками суміжних земельних ділянок в с. Бірки Яворівського району Львівської області. ОСОБА_5 на підставі договорів дарування №113 від 05.02.2008 року та №114 05.02.2008 року, став власником земельної ділянки загальною площею 0,2885 га. ОСОБА_2 є власником суміжної земельної ділянки площею 0,2058 га на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №1633 від 26.12.2006 року.
Частково задовольняючи позовні вимоги про повернення земельної ділянки з чужого незаконного володіння суд першої інстанції вірно виходив з того, що фактичне землекористування позивача не відповідає конфігурації меж виданого Державного акту про право власності на земельну ділянку попереднього власника та дані обставини обмежують права позивача щодо права власності на земельну ділянку.
Висновки суду достатньо мотивовані і підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи.
Так згідно листа виконавчого комітету Бірківської сільської ради Яворівського району №27 від 10.06.2008 року при обстеженні земельної ділянки ОСОБА_4 встановлено, що розміри та конфігурація даної земельної ділянки не відповідають Державному акту про право приватної власності на землю виданого 16.12.1996 року попередньому власнику. (а.с. 12)
Невідповідність розмірів та конфігурації земельної ділянки ОСОБА_4 також була встановлена в процесі складання кадастрових планів земельної ділянки спеціалістами НВП "Рейтинг" до яких звернувся позивач за виготовленням Державних актів на набуті ним земельні ділянки. (а.с. 14)
Крім того, згідно висновку №1009 судової будівельно –технічної експертизи від 29 вересня 2010 року, призначеної ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 12 березня 2009 року, фактична конфігурація суміжної межі земельних ділянок гр. ОСОБА_6 (за адресою АДРЕСА_2) та гр. ОСОБА_2 (за адресою АДРЕСА_1) не відповідає даним конфігурації меж земельної ділянки згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ №5327 на ім'я ОСОБА_4 та даним конфігурації меж земельної ділянки згідно Державних актів на право приватної власності на землю серії ЯД №525243 та серії ЯД №525244 на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 66). Земельна ділянка площею 27,71 кв.м. з наступними розмірами по периметру в метрах 10,30; 6,96; 9,29; 13,90; 20,49; 0,52; 60,93 повинна відноситись до будинковолодіння АДРЕСА_2 і належати, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ №5327, ОСОБА_4
Покликання апелянта є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 18 листопада 2010 року, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з часу набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: