УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Томенчука Б.М. ,
суддів Ладики ЯЛ., Хруняка Є.В.,
з участю: прокурора Грищука В.І.,
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,
представника потерпілих ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_4
засуджених ОСОБА_5. та ОСОБА_6.
розглянувши 25 червня 2007 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвержував обвинувальний висновок, засудженого ОСОБА_5. та в його інтересах адвоката ОСОБА_4, потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок Долинського районного суду від 26 березня 2007 року, -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя с. Велика Тур"я, Долинського району, з середньо-спеціальною освітою, працюючого кочегаром у Великотур"янській школі, одруженого, на утриманні має 2 неповнолітніх дітей, інваліда З групи, раніше не судимого,
засуджено за ст. 132 ч.2 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права займатися педадогічною діяльністю на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, а також відповідно до вимог ст. 76 КК України на нього покладено обов"язки - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід залишено без зміни - підписку про невиїзд.
Справа № 11-256/2007р. Головуючий у І інстанції Пулик В.В.
Категорія ст. 119 ч.1 КК України Доповідач: Томенчук Б.М.
2
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя с. Велика Тур"я, Долинського району, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого столярем у ППОСОБА_7., не одруженого, раніше не судимого,
засуджено за ст. 119 ч.1 КК України на 4 роки позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_5 змінено на тримання під вартою, а початок строку відбування покарання ухвалено обчислювати з 26 березня 2007 року.
Постановлено стягнути: із відділу освіти Долинської РДА на користь потерпілого ОСОБА_1 8415грн. 24коп. матеріальних збитків та 50000грн. моральної шкоди; на користьОСОБА_2 50000грн. моральної шкоди;
- із засудженого ОСОБА_6. на користь потерпілих ОСОБА_1. таОСОБА_2 по
100грн. судових витрат кожному;
- із засудженого ОСОБА_5. на користь потерпілих ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 по 300грн. судових витрат кожному.
Судом також вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку суду ОСОБА_5. визнано винуватим та засуджено за те, що 23.03.2006р. приблизно о 12-год. він разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 самовільно зайшли до спортзалу Великотур"янської школи де почергово почали закидати баскетбольного м"яча у корзину. Приблизно через 5хв. туди ж зайшли 3 учні 5-Б класу, в тому числі і ОСОБА_10., який теж декілька разів кидав м"яча у корзину. Коли ОСОБА_10. в черговий раз попросив у ОСОБА_5. м"яча та сказавши при цьому, що той не вміє закидати м"яча в корзину, тоді ОСОБА_5 кинув м"ячем в голову ОСОБА_10. Від удару м"ячем в голову ОСОБА_10 ударився головою до стіни, отримавши при цьому закриту внутрішньо-черепну травму, у зв"язку із чим був доставлений в Долинську ЦРЛ, де 28.03.2006р. від отриманої травми помер.
ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що він, працюючи вчителем фізичного виховання в Великотур"янській школі Долинського району, будучи відповідальним за спортивний зал школи, за збереження життя та здоров"я учнів, під час навчально-виховного процесу, неналежно виконуючи свої професійні обов"язки, через недбале та несумлінне ставлення до них, грубо порушив вимоги чинного законодавства з охорони праці, а саме: 23.03.2006р. приблизно о 12-год. допустив присутність у спортзалі під час уроку фізичного виховання в 5"А" класі, учнів 5"Б" класу та посторонніх осіб, жителів сВелика Тур"я. Під час проведення зазначеного уроку вийшов із спортивного залу, що привело в період його відсутності до вбивства через необережність ОСОБА_5. учня 5"Б" класу Великотур"янської ЗОНІ І-ІП ступенів ОСОБА_10.
В апеляції та зміні до апеляції на вирок, прокурор, який затверджував обвинувальний висновок, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації дій засуджених, вважає, що вирок в частині засудження ОСОБА_6. за ст. 137 ч.2 КК України, підлягає скасуванню, а засуджений звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 1 п.п."б" та „є", ст. 6 ЗУ „Про амністію" від 19.04.2007р.
В апеляціях на вирок засуджений ОСОБА_5 та в його інтересах адвокат ОСОБА_4. , не заперечуючи вини та кваліфікації дій засудженого, вважають, що призначене ОСОБА_5 покарання не відповідає тяжкості скоєного ним злочину, а також його особі, оскільки суд, при призначенні покарання не врахував ряд обставин, які пом"якшують покарання, а саме, повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю
3
злочину. Крім цього вважають, що суд необгрунтовано відмовив у передачі його, засудженого, на поруки трудовому колективу. Просять вирок суду змінити та призначити йому, ОСОБА_5., покарання не пов"язане з ізоляцією від суспільства, або скасувати вирок, а справу закрити з передачею його на поруки трудовому колективу.
Потерпілі ОСОБА_1. таОСОБА_2 не оспорюючи вини та кваліфікації дій засудженого ОСОБА_5. вважають, що йому судом призначено надто м"яке покарання і не враховано, що він не вибачився перед ними за скоєне, не відшкодував їм завдану шкоду, тому просять вирок скасувати, постановивши новий вирок, яким призначити ОСОБА_5. 5 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора про законність та обгрунтованість вироку, який одночасно подав письмове клопотання про зміну до апеляції прокурором, який затверджував обвинувальний висновок, пояснення засудженого ОСОБА_5. та його захисника, які підтримали подані ними апеляції та заперечили проти поданих апеляцій потерпілими, засудженого ОСОБА_6 , який підтримав тільки зміни до апеляції прокурора та подав заяву про застосування щодо нього ЗУ „Про амністію", потерпілих та їх представника, які підтримали подану апеляцію та заперечили апеляційні вимоги засудженого та його захисника, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи та мотиви апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення, а апеляції засудженого ОСОБА_5. та в його інтересах адвоката ОСОБА_4, потерпілих ОСОБА_1 таОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
Висновки суду про доведеність вини засуджених ОСОБА_6. та ОСОБА_5. у вчиненому відповідають фактичним обставинам справи і грунтуються на зібраних досудовим слідством та належно досліджених і правильно оцінених в судовому засіданні доказах, що фактично не оспорюються в апеляціях.
Кваліфікація неправомірних дій ОСОБА_6. за ст. 137 ч.2 КК України та ОСОБА_5. за ст. 119 ч.1 КК України також відповідає встановленим судом обставинам.
Що ж стосується призначеного ОСОБА_5 покарання, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки при вирішенні цього питання судом були враховані всі ті обставини, які були встановлені по справі, частково і ті, на які посилаються апелянти -засуджений та його захисник.
Суд, як при призначенні покарання, так і при частковому задоволенні цивільних позовів, в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, його позитивні характеристики, що раніше не судимий, а також думку потерпілих щодо покарання.
З урахуванням вищезазначених підстав суд і призначив ОСОБА_5. покарання в межах санкцій ст. 119 ч.1 КК України і відхилив клопотання про передачу засудженого на поруки трудовому колективу.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданих апеляцій засудженим та в його інтересах адвоката ОСОБА_4 та потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_2
Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_6. подав заяву про застосування щодо нього ЗУ „Про амністію" і, як вбачається із матеріалів справи, він підпадає під дію зазначеного Закону, оскільки має на утриманні 2 неповнолітніх дітей та являється інвалідом З групи, тому вказану заяву слід задовольнити, та звільнити його від призначеного покарання, а апеляцію прокурора у зміненому виді задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
4
Апеляції засудженого ОСОБА_5. та в його інтересах адвоката ОСОБА_4, а також потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення, апеляцію прокурора задоволити частково, а вирок Долинського районного суду від 26 березня 2007 року щодо ОСОБА_5 - без змін.
На підставі ст. 1 п.п."б" та „є" Закону України „Про амністію" від 19.04.2007р. ОСОБА_6 від призначеного судом основного покарання - звільнити.
В решті вирок залишити без змін.