ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
14 вересня 2011 року № 2а-7065/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі Головуючого судді Шарпакової В.В., суддів Келеберди В.І., Качура І.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до
третя особа Міністерства охорони здоров"я України
ОСОБА_3
про скасування рішення, зобов’язання вчинити дії
На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом розглянуто справу у письмовому провадженні.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства охорони здоров’я України та просить суд:
- скасувати рішення Міністерства охорони здоров’я України від 01 квітня 2011 року № 17.04.43-4/4000-Г/21-408-453;
- зобов’язати відповідача провести перевірку щодо додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю: терапевтична стоматологія, фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3, шляхом залучення незалежних, об’єктивних та незаангажованих членів та голову комісії у відповідності до наказу від 18 вересня 2002 року № 103/346 Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства охорони здоров’я України;
- зобов’язати відповідача ідентифікувати посадових осіб головного управлінням охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, вказавши при цьому призвіща ім’я по батькові, місце роботи та займани ними посади, так як є намір притягнути винних осіб до відповідальності згідно з чинним законодавством України;
- призначити кваліфікованих експертів в галузі стоматології, для дослідження рентгенівських знімків 31,41,42,47,48 зубів нижньої щелепи та інших документів медичного змісту.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-7065/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 13 липня 2011 року, яке відкладалось на 27 липня 2011 року, у зв’язку з неявкою відповідача.
22 липня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшло клопотання позивача про збільшення позовних вимог, в яких позивач просить суд зобов’язати відповідача провести перевірку щодо додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю: терапевтична стоматологія, фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3, а саме:
- чи дотримується Ліцензіат вимог ведення обліково-звітної документації, затвердженої наказом МОЗ України від 15 травня 2001 року № 181 «Листок щоденного обліку роботи лікаря-стоматолога», «Щоденник обліку роботи лікаря-стоматолога» та «Картка стоматологічного хворого», обов’язковість яких передбачено п.2.3.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики від 16 лютого 2001 року № 38/63;
- чи сертифіковане медичне обладнання стоматологічного кабінету, що знаходиться за адресою Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Шевченка, 25 згідно затвердженого переліку сертифікованої продукції (наказ Держстандарту України від 30 червня 1993 № 95);
- чи стоматологічний кабінет, що належить ОСОБА_3 в повному обсязі забезпечений обладнанням, медичним інструментарієм згідно табелю оснащення відповідно заявлених спеціальностей, згідно до наказу МОЗ України від 05 червня 1998 № 153.
У судовому засіданні 27 липня 2011 року виникло питання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору, ОСОБА_3.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2011 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3.
У судовому засіданні 14 вересня 2011 року позивач підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, та просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. Зазначив, що бездіяльність відповідача, яка виявилась у не проведенні перевірки дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, є протиправною та суперечить вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 05 квітня 2007 року № 877-V та Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01 червня 2000 року № 1775-III.
Представник відповідача заперечення проти позову мотивував тим, що в результаті розгляду звернення позивача від 23 липня 2010 року щодо проведення перевірки дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики за дорученням Міністерства охорони здоров’я України Головним управління охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації було проведено службове розслідування про висновки якого повідомлено позивача. Крім цього, наказом Міністерства охорони здоров’я України № 801 від 23 вересня 2010 року «Про затвердження перевірок дотримання суб’єктами господарювання Ліцензійних умов на IV квартал 2010 року» перевірку дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики включено до Плану перевірок на IV квартал 2010 року, але у зв’язку із виробничими обставинами перевірку дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 наказом № 178 від 29 березня 2011 року «Про затвердження перевірок додержання суб’єктами господарювання Ліцензійних умов на II квартал 2011 року» призначено на II квартал 2011 року.
Враховуючи неявку представника третьої особи, суд вирішив розглянути адміністративну справу № 2а-7065/11/2670 в порядку письмового провадження, оскільки частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
23 липня 2011 року позивач звернувся із скаргою до Міністерства охорони здоров’я України, в якій просив провести перевірку щодо додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю: терапевтична стоматологія, фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3.
Листом Міністерства охорони здоров’я України № 17.04.43-4/4000-Г/21-408-1307 від 10 серпня 2010 року позивача повідомлено про включення перевірки дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 до Плану перевірок на IV квартал 2010 року (копія наказу Міністерства охорони здоров’я України № 801 від 23 вересня 2010 року «Про затвердження перевірок додержання суб’єктами господарювання Ліцензійних умов на IV квартал 2010 року»міститься в матеріалах справи).
Як зазначає позивач, листом від 27 грудня 2010 року його повідомлено, що у зв’язку із виробничими обставинами перевірку додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3 буде проведено у II кварталі 2011 року.
Наказом № 178 від 29 березня 2011 року «Про затвердження перевірок додержання суб’єктами господарювання Ліцензійних умов на II квартал 2011 року», копія якого додана до матеріалів справи, вищезазначену перевірку призначено на II квартал 2011 року.
Судом встановлено, що за дорученням Міністерства охорони здоров’я України Головним управління охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації було створено комісію у складі провідних спеціалістів та проведено службове розслідування фактів, зазначених у скарзі від 23 липня 2011 року.
Під час проведеного розслідування встановлено, що суб’єкт господарювання ОСОБА_3 надає медичну допомогу населенню м. Коломия відповідно ліцензії МОЗ України від 22 березня 2006 року серії НОМЕР_1 зі спеціальності «терапевтична стоматологія». Наявні приміщення кабінету підприємця відповідають вимогам санітарних норм і правил для здійснення медичної практики. Стоматологічний кабінет суб’єкта господарювання ОСОБА_3 у повній мірі забезпечений медичним інструментарієм, медикаментами, медичним обладнанням, яке сертифіковане ДП Івано-Франківським науково-виробничим центром стандартизації і метрології відповідно наказу МОЗ України від 11 квітня 2005 року № 158. Ліцензіат дотримується вимог ведення обліково-звітної документації, затвердженої наказами МОЗ України від 14 травня 2001 року №181 та від 05 лютого 2007 року № 58.
Листом Міністерства охорони здоров’я України № 17.4.43-4/4000-Г/21-408-453 від 01 квітня 2011 року повідомлено позивача про відсутність порушень чинного законодавства фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3.
Також, зазначено, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України № 377 від 24 червня 2011 року, перевірку дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю: терапевтична стоматологія, фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 включено до плану перевірок на III квартал 2011 року.
Позивач неодноразово звертався із скаргами до відповідача та інших суб’єктів владних повноважень з проханням провести перевірку фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, повернути кошти сплачені за надання стоматологічних послуг та ідентифікувати осіб, які проводили службове розслідування, зокрема, в матеріалах справи містяться скарга Головному лікарю Івано-Франківської обласної клінічної лікарні від 10 червня 2010 року; Міністерству охорони здоров’я України від 23 липня 2010 року; Генеральному прокурору України від 09 лютого 2011 року та Міністру охорони здоров’я України від 05 квітня 2011 року.
На думку позивача така бездіяльність з боку Міністерства охорони здоров’я України є протиправною та такою, що суперечить чинному законодавству.
Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з такими доводами позивача з огляду на наступне.
Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.
Частиною 1 статті 20 цього Закону встановлено, що державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено, що спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює позапланові перевірки додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування лише на підставі надходження до нього в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення вимог законодавства у сфері ліцензування, або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування.
Також зазначено, що контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснює орган ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок (частина 8 статті 20 зазначеного Закону).
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів зокрема є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що Міністерство охорони здоров’я України є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування, який на підставі звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства може здійснити позапланову перевірку при цьому видавши наказ про включення до плану додержання суб’єктами господарювання Ліцензійних умов відповідну перевірку суб’єкта господарювання та при наявності направлення на зазначену перевірку здійснити встановлені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»заходи.
Як вже зазначалось, розглянувши скаргу позивача від 23 липня 2010 року, Міністерством охорони здоров’я України видано наказ № 801 від 23 вересня 2010 року «Про затвердження перевірок дотримання суб’єктами господарювання Ліцензійних умов на IV квартал 2010 року», але у зв’язку із виробничими обставинами перевірку дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 відкладено наказами Міністерства охорони здоров’я України № 178 від 29 березня 2011 року на II квартал 2011 року»та № 377 від 24 червня 2011 року відповідно на II, а потім на III квартали 2011 року.
У судовому засіданні представником відповідача зазначено, що перевірка суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 на підставі наказу Міністерства охорони здоров’я України № 377 від 24 червня 2011 року «Про затвердження перевірок дотримання суб’єктами господарювання Ліцензійних умов на III квартал 2010 року»буде здійснена, про результати якої позивача буде повідомлено.
Позивач неодноразово заявляв, що відповідно до частини 2 статті 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»позивач зобов’язаний невідкладно провести позапланову перевірку суб’єкта господарювання, але на думку суду результат самостійного тлумачення приписів чинного законодавства не є підставою незаконності дій суб’єкта владних повноважень.
Враховуючи проведення службового розслідування Головним управління охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації за дорученням Міністерства охорони здоров’я України, видання наказу Міністерства охорони здоров’я України № 377 від 24 червня 2010 року «Про затвердження перевірок дотримання суб’єктами господарювання Ліцензійних умов на III квартал 2010 року» та надані пояснення представника відповідача у судовому засіданні, позовна заява в частині зобов’язання відповідача провести перевірку щодо додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю: терапевтична стоматологія, фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3, шляхом залучення незалежних, об’єктивних та незаангажованих членів та голову комісії у відповідності до наказу від 18 вересня 2002 року № 103/346 Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства охорони здоров’я України є необґрунтованою та безпідставною.
Колегія суддів зазначає, що вимога позивача щодо зобов’язання відповідача ідентифікувати посадових осіб головного управлінням охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, вказавши при цьому фамілію ім’я по батькові, місце роботи та займану ними посаду, так як є намір притягнути винних осіб до відповідальності згідно з чинним законодавством України є також не обґрунтованою, оскільки представником відповідача у судовому засіданні надано копію висновку розслідування, з якої вбачається, що висновок складений та підписаний членами комісії, які проводили службове розслідування, а саме: В. Персань –головний лікар обласної стоматологічної поліклініки; М. Палій – правовий інспектор обкому профспілки медичних працівників, П. Марича – заступник головного лікаря обласної стоматологічної поліклініки, В. Панова – завідувача відділом ортопедичної стоматології обласної стоматологічної поліклініки.
У судовому засіданні позивач зазначив, що не погоджується із рішенням викладеним у листі Міністерства охорони здоров’я України від 01 квітня 2011 року № 17.04.43-4/4000-Г/21-408-453, яке по суті є висновком службового розслідування, а саме на думку позивача є неправомірним висновок щодо відсутності порушень чинного законодавства України фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3.
Позивачем не наведено жодного нормативного обґрунтування незаконності листа Міністерства охорони здоров’я України від 01 квітня 2011 року № 17.04.43-4/4000-Г/21-408-453, а судом в свою чергу не виявлено порушень Закону України «Про звернення громадян», тому зазначена позовна вимога не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї ж встанволено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, Міністерством охорони здоров’я України виконано обов’язок суб’єкта владних повноважень в адміністративному процесі, покладений на нього статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України та доведено правомірність дій та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Шарпакова В.В.
Судді: Келеберда В.І.
Качур І.А.