ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
14 вересня 2011 року № 2а-9936/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі Головуючого судді Шарпакової В.В., суддів Келеберди В.І., Качура І.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства "Генічеський винзавод"
до Міністерства аграрної політики та продовольства України
провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом розглянуто справу у письмовому провадженні.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Комунальне підприємство «Генічеський винзавод» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі по тексту - відповідач) та просить суд визнати зволікання Міністерство Аграрної політики та продовольства України із вирішенням питання про наданням згоди на списання та реалізацію майна позивача, незаконним та зобов’язати відповідача надати Комунальному підприємству «Генічеський винзавод» згоду на списання та реалізацію його майна.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-9936/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 27 липня 2011 року, яке відкладалось на 14 вересня 2011 року у зв’язку з неявкою сторін.
10 серпня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшли заперечення відповідача, в яких із посиланням на безпідставність позовних вимог, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 14 вересня 2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтував тим, що Комунальне підприємство «Генічеський винзавод» не працює, має велику заборгованість перед державним бюджетом та заходиться в стані банкрутства відповідно до ухвали господарського суду Херсонської області від 08 серпня 2005 року у справі № 12/148-Б-05. На підставі ухвали господарського суду Херсонської області від 04 березня 2010 року, якою надано дозвіл на продаж в рахунок погашення податкового боргу Херсонського виноробного заводу об’єктів нерухомості, які знаходяться у повному господарському віданні Херсонського виноробного заводу, не задіяні у виробничому циклі та розташовані за адресою м. Херсон, пров. Янтарннй, 1. Підприємство неодноразово зверталось до Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням надати згоду на списання та реалізацію майна, та кожного разу отримувало відмову. Така бездіяльність на думку позивача є протиправною.
Заперечення відповідача мотивовані тим, що Комунальне підприємство «Генічеський винзавод»належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, майно підприємства є державною власністю, закріплюється за ним на праві повного господарського відання та згідно Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» входить до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягає приватизації.
Враховуючи неявку представника Міністерства аграрної політики та продовольства України та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд вирішив розглянути адміністративну справу № 2а-9936/11/2670 в порядку письмового провадження, оскільки частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 08 серпня 2005 року у справі № 12/148-Б-05 порушено справу про банкрутство Комунального підприємства «Генічеський винзавод».
Зі слів представника позивача, Комунальне підприємство «Генічеський винзавод» не має сукупності активів для забезпечення провадження окремої господарської діяльності, що приводить до постійного збільшення заборгованості по виплаті заробітної плати та заборгованості перед державним бюджетом.
На підставі ухвали господарського суду Херсонської області від 04 березня 2010 року, якою надано дозвіл на продаж в рахунок погашення податкового боргу Херсонського виноробного заводу об’єктів нерухомості, які знаходяться у повному господарському віданні Херсонського виноробного заводу, не задіяні у виробничому циклі та розташовані за адресою м. Херсон, пров. Янтарннй, 1. Підприємство неодноразово зверталось до Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням створення та направлення комісії для визначення реального стану підприємства та про надання згоди на списання та реалізацію майна.
В матеріалах справи містяться копії листів Міністерства аграрної політики та продовольства України, якими позивачу відмовлено у наданні дозволу на списання та реалізацію майна у зв’язку з процесом реорганізації відповідно до Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»№ 1085/2010 від 09 грудня 2010 року та у зв’язку з тим, що майно підприємства відноситься до державної власності та не підлягає приватизації.
На думку представника позивача зазначені підстави для відмови у наданні дозволу на списання та реалізацію майна є протиправними, а тому і бездіяльність відповідача є протиправною.
З такою позицією позивача колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва не може погодитись з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року № 185-V управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Статтею 2 цього Закону встановлено, що об'єктами управління державної власності є: майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне управління; майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям; майно, яке передане державним господарським об'єднанням; корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави); державне майно, що забезпечує діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, управління яким здійснюється в порядку, визначеному окремими законами; державне майно, передане в оренду, лізинг, концесію; державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій; державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук; безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну власність за рішенням суду.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління).
Уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності; затверджують статути (положення) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, і господарських структур та здійснюють контроль за їх дотриманням тощо.
Наказом Міністерства аграрної політики України «Про повноваження щодо управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики України» від 8 липня 2009 року № 470 управління об'єктами державної власності та координації діяльністю підприємств, установ та організацій, що знаходяться у державній власності і належать до сфери управління Міністерства аграрної політики України.
Згідно з Додатком 3 до вищезазначеного наказу, Комунальне підприємство «Генічеський винзавод» є державним підприємством, координація діяльності якої покладено на Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Судом встановлено та не спростовано представником позивача у судовому засіданні, що відповідно до Статуту підприємства майно Комунального підприємства «Генічеський винзавод»є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього дії, які не суперечать законодавству та цьому статуту. Відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за підприємством, здійснюються за погодженням з Органом управління майном у порядку, встановленого законодавством.
Крім цього, Додатком № 2 до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» 07 липня 1999 року № 847-XIV, затверджено перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, до яких входить Комунальне підприємство «Генічеський винзавод».
Суд звертає увагу, що з аналізу вищезазначених нормативно правових актів вбачається, що органом управління майном Комунального підприємства «Генічеський винзавод» є Міністерство аграрної політики та продовольства України відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України «Про повноваження щодо управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики України»та статуту Комунального підприємства «Генічеський винзавод».
Як вже зазначалось, позивач будучи комунальним підприємством, майно якого є державною власністю, перебуває у стані банкрутства з 08 серпня 2005 року відповідно до ухвали господарського суду Херсонської області від 08 серпня 2005 року у справі № 12/148-Б-05.
Відповідно статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 року № 2343-XII провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.
Частиною 3 статі 214 Господарського кодексу України встановлено, що процедури щодо неплатоспроможних боржників, передбачені цим Кодексом, не застосовуються до казенних підприємств. До державних підприємств, які відповідно до закону не підлягають приватизації, вказані процедури застосовуються в частині санації чи ліквідації лише після виключення їх у встановленому порядку з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.
Отже, майно Комунального підприємства «Генічеський винзавод»не підлягає списанню та реалізації, оскільки чинним законодавством встановлено заборону на зазначені дії.
Крім цього, слід зазначити, що зокрема пунктом 2.5 Рекомендацій президії Вищого господарського суду Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04 червня 2004 року № 04-5/1193, зазначено, що безпідставним є винесення постанов про визнання банкрутами державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, про відкриття ліквідаційної процедури та дозволяти продаж об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств.
В обґрунтування відмови у наданні дозволу на списання та реалізацію майна Комунального підприємства «Генічеський винзавод» відповідачем у запереченнях зазначено, що відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня винесення ухвали про санацію припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, а тому, на думку відповідача, Міністерство аграрної політики та продовольства України не має законних підстав та належних повноважень надавати погодження та вчинять будь-які дії щодо Комунального підприємства «Генічеський винзавод».
За таких обставин, на думку колегії суддів позовні вимоги Комунального підприємства «Генічеський винзавод»щодо визнання незаконним зволікання вирішення питання про надання дозволу на списання та реалізацію незаконним та зобов’язання надати такий дозвіл не підлягають задоволенню, з огляду на те, що майно Комунального підприємства «Генічеський винзавод» є державною власністю, відносно нього розпочато процедуру банкрутства та призначено арбітражного керуючого, тому будь-які дії Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо надання дозволу на реалізацію та/або списання майна є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, отже суперечать йому, а тому суд не може перебирати на себе функцію здійснення контролю за діяльністю господарських структур та прийняття рішень про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності, замість центрального органу виконавчої влади, на який покладено такі повноваження.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Генічеський винзавод» відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Шарпакова В.В.
Судді: Келеберда В.І.
Качур І.А.