Справа № 22-ц-376/11 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М.
Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2011 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.
при секретарі: Качмар М.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 29 червня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА :
Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Дністер", треті особи – ВАТ "Кредобанк", ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи. Так суд прийшов до хибного висновку про подачу в страхову компанію завідомо неправдивих відомостей про настання страхового випадку. Такий випадок мав місце 16.08.2008 року в м. Алушта, коли її зять, ОСОБА_4 керуючи належним їй на праві власності автомобілем "Шкода Октавія" р/н НОМЕР_1, залишив його тимчасово по вул. Октябрській, а коли повернувся виявив пошкодження на ньому, які виникли внаслідок ДТП. Вантажна автомашина про яку вказували очевидці, з місця пригоди зникла. Про дані обставини ОСОБА_4 було повідомлено, як в страхову компанію так і працівників ДАІ. При цьому він нічого не приховував.
Також вважає, що висновок спеціаліста, який взятий в основу оскаржуваного рішення не є допустимим доказом оскільки установа, яка його склала не наділена відповідними повноваженнями.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення на підтримання та заперечення апеляційної скарги, дослідивши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 05 травня 2008 року між сторонами було укладено договір страхування наземного транспорту, яким застраховано автомобіль "Шкода Октавія А5 Елегант" д/н НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2, терміном на 7 років.
16 серпня 2008 року ОСОБА_4 дав письмові пояснення в ДАІ м. Алушти, в яких повідомив, що він залишив автомобіль "Шкода Октавія", який належить на праві власності ОСОБА_2 по вул. Октябрській в м. Алушта, а сам відійшов в магазин. Коли повернувся, то виявив пошкодження на автомобілі, при цьому зробив висновок, що дані пошкодження спричинені вантажним автомобілем, який виїжджав з будівельного майданчика.
В подальшому, 04 вересня 2008 року ОСОБА_4 від імені ОСОБА_2 подав у ВАТ "Акціонерна страхова компанія "Дністер" повідомлення про настання страхового випадку, в якому повідомляв, що він рухаючись в застрахованому автомобілі по вул. Октябрській в м. Алушта, потрапив в ДТП, внаслідок зіткнення з вантажним автомобілем, який покинув місце пригоди.
За даним страховим випадком ВАТ "Акціонерна страхова компанія "Дністер" було проведено розслідування і 24 листопада 2008 року прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з поданням завідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку.
21 січня 2010 року ОСОБА_4 подав у ВАТ "Акціонерна страхова компанія "Дністер" нові пояснення щодо страхового випадку, які ідентичні поясненням даних ним працівникам ДАІ 16 серпня 2008 року.
Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення страхового відшкодування, суд першої інстанції вірно виходив з того, що ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_2 подав в страхову компанію завідомо неправдиві відомості про факт настання страхового випадку, оскільки ним давались два різних за своїм змістом пояснення в страхову компанію.
Крім того, висновком спеціаліста з транспортно –трасологічного дослідження за матеріалами страхового випадку, від 12 березня 2010 року встановлено, що пояснення ОСОБА_4 дані ним 16 серпня 2008 року працівникам ДАІ та пояснення подані ним 21 січня 2010 року в страхову компанію, щодо настання страхового випадку, не відповідають механізму та обставинам ДТП.
Даний висновок в судовому засіданні підтвердив спеціаліст ОСОБА_6, який має кваліфікацію судового експерта з правом проведення інженерно –технічної експертизи за спеціальністю "транспортно –трасологічні дослідження".
Вищенаведені докази свідчать про те, що в страхову компанію були подані завідомо неправдиві відомості про факт настання страхового випадку, що і послужило правовою підставою передбаченою законом та договором про страхування наземного транспорту, для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення такої.
Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 29 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: