ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
11 серпня 2011 року 10:25 № 2а-7090/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква косметик груп"
до Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м.Києва (ГВПМ ДПІ у Солом"янському районі м.Києва)
про визнання недійсним та скасувааня рішення від 06 04 11
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВА КОСМЕТИК ГРУП" (надалі –позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва (надалі –відповідач, податкова) про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва № 0001682308/0 від 06 травня 2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2011 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за рекламні послуги та поставку товару, виконані ТОВ “Капітал-тех-сервіс”.
Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначив, що ТОВ “АКВА КОСМЕТИК ГРУП” були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту суми, сплачені контрагенту позивача - ТОВ “Капітал-Тех-сервіс” за рекламні послуги та послуги та за поставку товарів, згідно з податковими накладними, виданими ТОВ “Капітал-Тех-сервіс”, тому що такі накладні не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують правомірність віднесення визначених в них сум з ПДВ, оскільки, господарські операції між ТОВ “АКВА КОСМЕТИК ГРУП” та ТОВ “Капітал-Тех-сервіс” не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “АКВА КОСМЕТИК ГРУП” з питань правильності формування податкового кредиту при здійсненні господарських взаємовідносин з ТОВ “Капітал-Тех-сервіс” за період з 01 липня 2010 року по 31 липня 2010 року та з 01 листопада 2010 року по 31 січня 2011 року.
З результатами перевірки складений акт № 4064/23-08/30310081 від 20 квітня 2011 року (далі –Акт перевірки), у висновках якого встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97 ВР від 03.04.1997 р. зі змінами і доповненнями (далі –Закон) та п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
На підставі висновків Акту складено податкове повідомлення-рішення № 0001682308/0 від 06 травня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 231 76,00 грн., з яких за основним платежем –189 100,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 42 276,00 грн.
Як вбачається з акту перевірки висновок податкового органу базується на припущеннях щодо фіктивності контрагента ТОВ “Капітал-Тех-сервіс”, оскільки, на думку податкової, у цього підприємста були відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної господарської економічної діяльності за рахунок відсутності управлінського, технічного та іншого персоналу, власних або орендованих складів тощо.
Проте, суд вважає такі висновки податкового органу безпідставними з огляду на наступне.
Між ТОВ «АКВА КОСМЕТИК ГРУП»та ТОВ “Капітал-Тех-сервіс” були укладені господарські договори від 01 червня 2010 року, 01 вересня 2010 року, 01 листопада 2010 року, 01 грудня 2010 року, згідно яких ТОВ «Капітал-Тех-сервіс»зобов’язаловся виготовити та розповсюдити рекламну продукцію –рекламні листівки.
Також, між цими товариствами були укладені договори від 01 липня 2011 року та від 15 січня 2011 року, згідно яких ТОВ «Капітал-Тех-сервіс»зобов’язувався поставити позивачу плівку-стретч.
На підтвердження виконання робіт по згаданих договорах представником позивача було долучено податкові накладні, прибуткові накладні та реєстр платіжних доручень щодо перерахунку коштів ТОВ «Капітал-Тех-сервіс».
Документи оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб.
Також, судом було допитано в якості свідка директора контрагента позивача ТОВ «Капітал-Тех-сервіс»- ОСОБА_2
Так, свідок підтвердила доводи позивача про реальність здійснення господарських операцій міх ТОВ «АКВА КОСМЕТИК ГРУП»та ТОВ «Капітал-Тех-сервіс»згідно укладених договорів, а також спростувала доводи відповідача про відсутність складів, службових приміщень та трудових ресурсів у підприємства.
На підтвердження своїх пояснень ОСОБА_2 було долучено податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми № 1 ДФ із відповідними додатками, що вказує на наявність працівників у контрагента.
Щодо відсутності ТОВ «Капітал-Тех-сервіс»за юридичною адресою, свідок пояснила, що підприємство переїхало незадовго до проведення перевірки і, відповідно, змінило своє місцезнаходження: вул. Набережно –Лугова, 2-А, м. Київ.
Також в судовому засіданні оглянуто рекламну продукцію, яка була предметом договорів між згаданими товариствами, в наслідок дослідження даних матеріалів, прибуткових накладних та податкових накладних, матеріалів свідка, суд приходить до висновку про реальність виконання робіт за укладеними договорами між ТОВ «АКВА КОСМЕТИК ГРУП»та ТОВ “Капітал-Тех-сервіс”.
Суд звертає увагу, що податковий орган зробив передчасний висновок про відсутність ресурсів для виконання замовлення у ТОВ “Капітал-Тех-сервіс”, оскільки на цьому підприємстві працює 3 особи, що є цілком достатнім для здійснення послуг з роздруківки рекламних листівок та їх розповсюдження, а також поставки плівки-стретч (послуги згідно договорів).
Суд вважає правомірними дії позивача щодо віднесення сум з податку на додану вартість до податкового кредиту за перевіряє мий період, що виникли у зв’язку з виконанням договорів, укладених між ТОВ «АКВА КОСМЕТИК ГРУП»та ТОВ “Капітал-Тех-сервіс” виходячи з наступного.
Спеціальним законом, який визначав, на момент здійснення згаданих господарських операцій, які відбулись до 01 січня 2011 року, платників податків на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР з наступними змінами і доповненнями (надалі –Закон).
Пунктом 1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 вищевказаного Закону України податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Пп. 7.5.1. п. 7.5. цього Закону України визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт і послуг) або дату отримання податкової накладної.
Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України №168, податкова накладна, має містити : а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
В даному випадку, видані та зазначені вище податкові накладні оформлені у відповідності до вимог наведеної норми, чого відповідач не заперечує.
Також, слід зазначити, що цим же Законом України, а саме: п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, встановлено, що до податкового кредиту не дозволяється включення будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом, суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними вище документами, тоді платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством України, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.
З викладеної норми можна зробити висновок, що витрати по сплаті податку на додану вартість не включаються до складу податкового кредиту лише у разі відсутності податкової накладної, тобто інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість законом непередбачено.
Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується: реальне здійснення господарських операцій, сплата позивачем ПДВ в ціні товару, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, суд вважає помилковими доводи відповідача про непідтвердження позивачем права на податковий кредит.
Припущення податкового органу про невиконання податкових зобов’язань контрагентом позивача не підтверджені належними документальними доказами; такі припущення не позбавляють правового значення виданих цим контрагентом податкових накладних.
Пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: 1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; 2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
З викладеної норми можна зробити висновок, що витрати по сплаті податку на додану вартість не включаються до складу податкового кредиту лише у разі відсутності податкової накладної або оформленої з порушенням вимог, тобто інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість Кодексом не передбачено.
Так, як у позивача наявні всі необхідні податкові накладні, оформлені належним чином, суд вважає, що податковий кредит за перевіряємі періоди ним нарахований правомірно.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Податковим органом не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними чи безтоварними, як і не доведено відсутність правових підстав для включення витрат платника податку за договором про надання послуг в сфері реклами до складу валових витрат.
За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв’язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва № 0001682308/0 від 06 травня 2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА КОСМЕТИК ГРУП»- 3,40 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вєкуа Н.Г.
постанова складена у повному обсязі 15 серпня 2011р.