ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
18 серпня 2011 року 15:19 № 2а-10854/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві
до Територіальне управління держгірпромнагляду по Київській області та місту Києву
про скасування акту за формою Н-а та Н-1 від 18.03.2011 року
ВСТАНОВИВ:
Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві (надалі –УВДФСС або позивач) звернулося до суду з позовом до Територіального управління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву (надалі –відповідач або Держргірпромнагляд); третя особа: Публічне акціонерне товариство «Мостобуд»(надалі –третя особа або Товариство) про скасування акту спеціального розслідування за формою Н-5 та скасування акта про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, що трапився з ОСОБА_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2011 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що зазначені в Акті спеціального розслідування висновки відповідача про пов’язану з виробництвом смерть ОСОБА_1 не відповідають дійсним обставинам, оскільки смерть останнього настала у позаробочий час, в стані алкогольного сп’яніння та не пов’язана із виконанням трудових обов’язків.
Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи на те, що причинно-наслідковий зв’язок між смертю ОСОБА_1 та виробничими факторами є очевидним, оскільки в момент, коли стався нещасний випадок, потерпілий перебував у стані алкогольного сп’яніння та не був відсторонений від виробництва.
Представник третьої особи в судовому засіданні та письмових поясненнях зазначив, що відповідач, в процесі спеціального розслідування прийшов до правильного висновку про пов’язану із виробництвом смерть ОСОБА_1 та просив в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
16 лютого 2011 року о 16:55 год. на території будівництва Дарницького залізнично- автомобільного мостового переходу через річку Дніпро у м. Києві, а саме, на залізничній ділянці «Київ-Московський - Дарниця», де працівники Містобудівельного загону № 2 ПАТ «Мостобуд»виконували роботи з насування у проектне положення прогонової споруди 1 П секції 2 на залізничних опорах вказаного переходу, стався нещасний випадок з монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій –ОСОБА_1, внаслідок якого останній загинув.
Враховуючи викладене, Наказом № 39-Р територіального управління Держгірпромнагляду по Київський обл. та м. Києву від 18 лютого 2011 р. була призначена комісія із спеціального розслідування цього нещасного випадку.
В результаті розслідування було складено Акт спеціального розслідування від 18 березня 2011 року, яким встановлено, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1, пов’язаний з виробництвом.
Так, згідно Акту від 18 березня 2011 року основною причиною згаданого нещасного випадку стало порушення техніки безпеки та правил безпеки під час проведення робіт з будівництва мостів –перебування ОСОБА_1 на межі неогороджених перепадів без використання запобіжного поясу та без виробничої необхідності у стані сильного алкогольного сп’яніння, сукупність вищезазначеного, на думку відповідача, є підставою вважати, що такий нещасний випадок, пов’язаний з виробничим фактором.
Проте, суд не може погодитися з таким висновком, враховуючи наступні обставини.
Комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 встановлено, що 16 лютого 2011 року о 16:40 год. насування у проектне положення прогонової споруди 1 П секції 2 на залізничних опорах було зупинено і майстер ОСОБА_3 дав вказівку працівникам ланки спускатися вниз, а сам піднявся на тимчасову опору В-5 для визначення розмітки під різання аванбеку.
Чим займався одразу після закінчення роботи ОСОБА_1, які мав наміри комісією не встановлено.
О 16:55 год. механіком Мостозагону № 60 –ОСОБА_4 було виявлено потерпілого –лежачим на землі з верхньої сторони тимчасової опори В-3, на території, де Мостозагін № 2 ніяких робіт не виконував.
По дорозі до міської лікарні № 17, в машині швидкої медичної допомоги, яка прибула через 15 хвилин після виклику, ОСОБА_1 помер.
Комісія прийшла до висновку, що потерпілий, вірогідно спробував уникнути зустрічі з керівниками дільниці так, як згідно з висновком судово-медичної експертизи, перебував у стані алкогольного сп’яніння і вирішив спустися до поверхні землі не встановленим шляхом, як це зробили інші працівники, а переліз через захисне огородження робочого засобу підмощування, пройшов по верхній частині металевої балки Б-2 метрів 9 в протилежну сторону тимчасової опори В-3, після цього спробував зістрибнути на підвісний засіб підмощування, з якого є можливість через навісну металеву драбину спуститися на поверхню землі.
Вірогідно, під час зістрибування ОСОБА_1 втратив рівновагу (поверхня засобу підмощування була нерівною, засніженою та укладена дошками) та впав з висоти 12 метрів.
Суд вважає, що за таких обставин смерть ОСОБА_1 не може бути пов’язана із виробничими факторами, та звертає увагу на наступне.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нехасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності»№ 1105 від 23 вересня 1999 року нещасний випадок –це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або або настала смерть.
Також, абзацом п’ятим частини першої п. 18 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 встановлено, що не визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання.
Так, згідно акта судово-медичної експертизи № 524 від 17 лютого 2011 року в крові потерпілого виявлений етиловий спирт –3,82 %, що відповідає сильному ступеню алкогольного сп’яніння.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про наявність організаційних причин настання даного нещасного випадку, оскільки під час його настання трудові обов’язки потерпілим не виконувалися, померлий добровільно вчинив стрибок на небезпечний поріг, хоча і знав про можливість спуститися безпечним шляхом, облаштованим
Беручи до уваги вище зазначене, суд не погоджується із висновком відповідача про пов’язаний з виробництвом нещасний випадок, що стався із ОСОБА_5, тому що такий висновок викладений без врахування норм законодавства та суперечить обставинам події.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Статтею 2 зазначеного Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи все вище викладене, а також те, що смерть потерпілого сталася у позаробочий час не на території виробництва, суд приходить до висновку про помилковість визнання відповідачем нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 16 лютого 2011 року, як такого, що пов’язаний з виробництвом, а відтак про необхідність повторного розслідування зазначеного випадку.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Скасувати Акт розслідування нещасного випадку пов’язаного з виробництвом, який трапився з ОСОБА_1 за формою Н-5 від 18 березня 2011 року.
Скасувати Акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом за формою Н-1 від 18 березня 2011 року.
Зобов’язати територіальне управління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву провести повторне розслідування зазначеного нещасного випадку у відповідності до вимог чинного законодавства.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вєкуа Н.Г.
постанова складена у повному обсязі 12 серпня 2011р.